Ухвала

від 18.07.2024 по справі 757/50177/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/50177/23-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/270/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління" - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня) у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління" - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та скасувати накладений арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня) у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що підстава кримінального провадження та думка прокурора, що майно, на яке було укладено договори оренди та було продано, є державною власністю, є хибною. Оскільки воно не є і ніколи не було державною власністю.

Апелянт вказує на те, що на вказаному ТОВ працюють 16 працівників, які систематично та щомісячно отримують заробітну плату, а вказана ухвала фактично блокує роботу ТОВ, а також можливість виплатити заробітну плату працівникам ТОВ, що в подальшому призведе до виникнення великого боргу.

Також апелянт зазначає, що у вказаній справі нікому не була вручена підозра та/або обвинувальний акт.

Крім того, апелянт звертає увагу, що оскільки, на думку органів досудового розслідування, вказане майно є державною власністю, тому у справі в якості потерпілого потрібно було залучати Фонд Державного майна України, однак потерпілого у справі не має.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що вказана справа розглянута без присутності та без повідомлення ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління", а про оскаржувану ухвалу дізнались лише 05.12.2023, та 06.12.2023 отримали копію оскаржуваної ухвали.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління" - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління", у відповідності до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії ухвали власнику майна ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління". Разом з цим, як зазначає представник ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління" - адвокат ОСОБА_6 , дану ухвалу власник арештованого майна отримав лише 06.12.2023. Іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001040 від 22.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розтрати державного майна.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 від 31.10.2023 року грошові кошти, які обліковуються на вказаних банківських рахунках визнано речовим доказом у кримінальному провадженні 42023000000001040 від 22.06.2023 року.

06.11.2023 прокурор другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначив, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на зазначене майно.

06.11.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня) у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що з огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також того, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що майно, є предметом кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції частково погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня), з тих підстав, що вказані грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в кримінальному провадженні та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора у частині накладення арешту на вказані грошові кошти, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказані кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог закону наклав арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня).

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, як встановлено колегією суддів, приймаючи рішення про задоволення клопотання прокурора у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування не дотримався вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, не врахував наслідки для власника майна ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління", які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання не з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно із забороною користування вказаним майном його власником, не перевірив співрозмірність втручання у діяльність Товариства.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління"

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо доцільності накладення арешту на вказане майно із позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління", оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна із забороною відчуження, розпорядження та користування, є втручанням у права і свободи власника майна, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання і прокурором в клопотанні не доведено наявність обставин, визначених у ч. 11 ст. 170 КПК України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про надмірність застосованого обмеження в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаними грошовими коштами, що знаходяться на банківських рахунках, оскільки така заборона тягне за собою неможливість виплати заробітної плати працівникам та сплати податків до державного бюджету України і є надмірним тягарем для суб`єкта господарської діяльності

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Відтак, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, а клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, зокрема накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня), за винятком видаткових операцій щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних із заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління" - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ "Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління" - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня) у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотанняпрокурора другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, - задовольнити частково.

Накласти арешт, на грошові кошти, що розміщені на рахунках ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, відкритих АТ «Райффайзен банк», ЄДРПОУ 14305909: НОМЕР_1 (валюта рахунку 980 - українська гривня), НОМЕР_2 валюта рахунку 980 - українська гривня), за винятком видаткових операцій щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних із заробітної плати.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4