Постанова

від 23.07.2024 по справі 520/13393/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 р. Справа № 520/13393/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 (суддя: Єгупенко В.В., м. Харків) по справі № 520/13393/23

за позовом Приватної фірми "Артон"

до Волинської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "АРТОН" (далі по тексту позивач, ПП "АРТОН") звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі по тексту відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA205030/2023/000001/2 від 02.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірне рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 по справі № 520/13393/23 адміністративний позов Приватної фірми "АРТОН" (Харківська обл., місто Харків, пр. Верещаківський, будинок 38-А) до Волинської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (Волинська обл., Любомльський р-н, село Римачі(з), вул. Призалізнична, будинок 13) про визнання протиправними та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA205030/2023/000001/2 від 02.01.2023р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Приватної фірми "АРТОН" судовий збір у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 по справі № 520/13393/23 скасувати повністю та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 обставини, встановлені судом, стосуються рішення про коригування митної вартості №UA205030/2023/000008/2 від 27.01.2023, яке не є предметом розгляду у вказаній справі.

Вказує, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також неусунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов, митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ.

На думку відповідача, митниця навела достатнє обґрунтування причин, за наявності яких не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано джерело інформації, яке використовувалось митницею для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Тому вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000001/2 від 02.01.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд відмовити митниці у задоволенні апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ПФ «АРТОН» подано МД №23UA205030000023U3 від 02.01.2023 на:

- товар 1: «Ракоподібні в панцирі або без панцира - Креветка виду Litopenaeus vannamei: - FROZEN RAW HEADLESS SHELL ON VANNAMEI SHRIMPS 16/20 pcs/kg. PACKING: IQF 10X1KG, 70% NET WEIGHT WITH 30% GLAZE FROZEN WEIGHT AND FROZEN COUNT - 16000,00 кг сира, без голови, в панцирі, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей. 70% чистої ваги 30% замороженою вагою глазурі. Температура продукту: -18'С. Дата виготовлення: 14.10.2022 - 15.12.2022. Виробник: 1302 Торгівельна марка: S.A. EXPORTS. Країна виробництва: IN»;

- товар 2: «Ракоподібні в панцирі або без панцира - Креветка виду Litopenaeus vannamei: - FROZEN RAW HEADLESS SHELL ON VANNAMEI SHRIMPS 21/25 pcs/kg. PACKING: IQF 10X1KG, 70% NET WEIGHT WITH 30% GLAZE FROZEN WEIGHT AND FROZEN COUNT - 4000,00кг сира, без голови, в панцирі, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей.70% чистої ваги з 30% замороженою вагою глазурі. Температура продукту: -18'С. Дата виготовлення: 14.10.2022 - 15.12.2022. Виробник: 1302 Торгівельна марка: S.A. EXPORTS. Країна виробництва: IN».

Митну вартість товарів по вищевказаній МД заявлено позивачем за основним (першим) методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до графи 43 МД.

Разом із митною декларацією № 23UA205030000023U3 від 02.01.2023 декларантом на підтвердження митної вартості товару подані наступні документи:

- сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 07.11.2022;

- пакувальний лист (Packing list) № SAE/3345-22 від 21.10.2022;

- рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № SAE/3345-22 від 21.10.2022;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 28.12.2022;

- мiжнародний ветеринарний сертифiкат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) № HCV-202211004340 від 07.11.2022;

- мiжнародний ветеринарний сертифiкат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) № LT0315978/820 від 28.12.2022;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 011202205247 від 15.11.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 53 від 20.10.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 87 від 19.12.2022;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 250 від 29.12.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 29-1 від 29.12.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 0710 від 07.10.2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 5/08-08-22 від 08.07.2022;

- інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9413887 від 31.12.2022;

- копію митної декларації країни відправлення № 22LTLC0100EK31C469 від 28.12.2022.

Під час опрацювання документів, поданих на підтвердження заявленої митної вартості, та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

У зв`язку з непідтвердженням митної вартості товару, відповідно до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України відповідачем декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

На запит митного органу разом із супровідним листом № 02/02 від 02.01.2023 позивачем надані копії таких документів:

1) договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 12/6 від 12 січня 2022 року, укладеного із ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА», за пунктом 1.2 якого експедитор (повірений) від імені й за рахунок Замовника (довірителя) виконує пов`язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції; розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація забезпечення відправлення, тощо;

2) договору № 29 від 29.01.2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, укладеного між ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА», експедитором та ФОП ОСОБА_1 , за пунктом 1.2. якого перевізник зобов`язується прийняти і доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу.

02.01.2021 Волинською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205030/2023/000001/2 від 02.01.2023.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг, згідно з МД №23UA205030000084U0 від 04.01.2023, з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. (ч. 2 ст. 52 МК України).

Приписами ст. 53 МК України визначений перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. (ч. 2 ст. 53 МК України)

Аналіз наведених положень свідчить, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 54 МК України)

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. (ч. 3 ст. 54 МК України)

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. (ч. 5 ст. 54 МК України)

Приписами частин 1, 2 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За змістом статей 57, 58 МК України, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні наведених норм, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене свідчить, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Подібна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Також, колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з цим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

Колегія суддів зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари.

Так, матеріалами справи підтверджено, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ПФ «АРТОН» подано МД №23UA205030000023U3 від 02.01.2023 на:

- товар 1: «Ракоподібні в панцирі або без панцира - Креветка виду Litopenaeus vannamei: - FROZEN RAW HEADLESS SHELL ON VANNAMEI SHRIMPS 16/20 pcs/kg. PACKING: IQF 10X1KG, 70% NET WEIGHT WITH 30% GLAZE FROZEN WEIGHT AND FROZEN COUNT - 16000,00 кг сира, без голови, в панцирі, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей. 70% чистої ваги 30% замороженою вагою глазурі. Температура продукту: -18'С. Дата виготовлення: 14.10.2022 - 15.12.2022. Виробник: 1302 Торгівельна марка: S.A. EXPORTS. Країна виробництва: IN»;

- товар 2: «Ракоподібні в панцирі або без панцира - Креветка виду Litopenaeus vannamei: - FROZEN RAW HEADLESS SHELL ON VANNAMEI SHRIMPS 21/25 pcs/kg. PACKING: IQF 10X1KG, 70% NET WEIGHT WITH 30% GLAZE FROZEN WEIGHT AND FROZEN COUNT - 4000,00кг сира, без голови, в панцирі, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей.70% чистої ваги з 30% замороженою вагою глазурі. Температура продукту: -18'С. Дата виготовлення: 14.10.2022 - 15.12.2022. Виробник: 1302 Торгівельна марка: S.A. EXPORTS. Країна виробництва: IN».

Митну вартість товарів за вищевказаною МД заявлено позивачем за основним (першим) методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до графи 43 МД.

Разом із митною декларацією № 23UA205030000023U3 від 02.01.2023 декларантом на підтвердження митної вартості товару подані наступні документи:

- сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 07.11.2022;

- пакувальний лист (Packing list) № SAE/3345-22 від 21.10.2022;

- рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № SAE/3345-22 від 21.10.2022;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 28.12.2022;

- мiжнародний ветеринарний сертифiкат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) № HCV-202211004340 від 07.11.2022;

- мiжнародний ветеринарний сертифiкат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) № LT0315978/820 від 28.12.2022;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 011202205247 від 15.11.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 53 від 20.10.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 87 від 19.12.2022;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 250 від 29.12.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 29-1 від 29.12.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 0710 від 07.10.2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 5/08-08-22 від 08.07.2022;

- інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9413887 від 31.12.2022;

- копію митної декларації країни відправлення № 22LTLC0100EK31C469 від 28.12.2022.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу разом із супровідним листом № 02/02 від 02.01.2023 позивачем надані копії таких документів:

1) договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 12/6 від 12 січня 2022 року, укладеного із ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА», за пунктом 1.2 якого експедитор (повірений) від імені й за рахунок Замовника (довірителя) виконує пов`язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції; розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація забезпечення відправлення, тощо;

2) договору № 29 від 29.01.2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, укладеного між ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА», експедитором та ФОП ОСОБА_1 , за пунктом 1.2. якого перевізник зобов`язується прийняти і доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу.

Проте, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності :

- міжнародна товарно-транспортна накладна від 28.12.2022 № б/н містить відбитки печатки приватного підприємця ОСОБА_1 , що не узгоджується з довідкою про транспортні витрати, виданою ТОВ «Аквапродлогістика» від 29.12.2022 № 250;

- платіжне доручення від 20.10.2022 №53 містить інформацію стосовно рахунку-фактури від 08.10.2022 №SAE/196-22, що суперечить реквізитам рахунку-фактури від 21.10.2022 №SAE/3345-22;

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 9,96 дол.США/кг ., за МД №UA205050/2022/73967 від 16.11.2022; Товар 2 9,96 дол.США/кг ., за МД №UA205050/2022/73967 від 16.11.2022.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи містили всі відомості в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів відповідача про те, що міжнародна товарно-транспортна накладна від 28.12.2022 № б/н містить відбитки печатки приватного підприємця ОСОБА_1 , що не узгоджується з довідкою про транспортні витрати, виданою ТОВ «Аквапродлогістика» від 29.12.2022 № 250, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем митному органу були надані договори на транспортування вантажу до митного кордону України (м/п Ягодин).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2022 між (замовником) та ТОВ «АКВАПРОДЛОГІСТИКА» (експедитором) укладений договір № 12/6 на транспортно-експедиторське обслуговування (далі - договір експедирування), пунктами 1.1 та 1.2 якого передбачено: експедитор (повірений) від імені і за рахунок Замовника (довірителя) забезпечує здійснення перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в Заявках/Доповненнях до даного Договору, і які є невід`ємною частиною Договору; експедитор (повірений) в інтересах Замовника (довірителя) виконує пов`язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції; розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов`язані з перевезенням.

Відповідно Договору експедирування, експедитор зобов`язується, зокрема:

- представляти інтереси Замовника (довірителя) у взаємовідносинах з перевізниками під час перевезень і ТЕО Замовника (довірителя) (п. 3.1.1);

- організувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до Замовлень Замовника (довірителя) (п.3.1.2);

- отримувати всі необхідні дозволи, ліцензії, необхідні для вчасного виконання замовлень Замовника (довірителя) (п.3.1.3);

- виконувати ТЕО Замовника (довірителя) відповідно до міжнародних вимог та вимог законодавства України з моменту прийняття вантажу від вантажовідправника і до моменту передачі вантажу Замовнику (довірителю). Вантаж приймається відповідно до товарно-транспортних документів відправника (п.3.1.4);

- забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в замовленнях Замовника (довірителя), які є невід`ємною частиною Договору (п.3.1.5);

- підписувати договори та домовленості з транспортними та іншими організаціями для виконання обов`язків по даному Договору (п.3.1.6);

- виконувати розрахунки з транспортними та іншими організаціями для виконання своїх обов`язків по даному Договору (п.3.1.7).

На виконання договору експедирування ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА» (експедитор) уклало з ФОП ОСОБА_1 (перевізником) договір № 29 від 29.01.2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні.

Відповідно до п.1.1 цього договору, експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також в організації цих перевезень. Відповідно до п. 1.2 цього договору, перевізник зобов`язується прийняти і доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення та передати його вантажоодержувачу.

Договором передбачено, що під час перевезення, приймання та передачі вантажу перевізник діє від власного імені (п. 1.3 договору).

Таким чином, ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 було оформлено всі необхідні транспортно-перевізні документи та виконано санітарні, ветеринарні та інші формальності.

Зазначеними копіями договорів позивач додатково підтвердив відомості щодо складових митної вартості товару (вартості транспортування вантажу до митного кордону України), при цьому відсутні будь-які розбіжності в наданих декларантом документах.

Щодо доводів відповідача про те, що платіжне доручення від 20.10.2022 № 53 містить інформацію стосовно рахунку-фактури від 08.10.2022 № SAE/196-22, що суперечить реквізитам рахунку-фактури від 21.10.2022 № SAE/3345-22», колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з пояснень представника позивача, дійсно, відповідно до умов Контракту № 0710 від 07.10.2022 позивачу було виставлено інвойс № SAE/3345- 22 від 21.10.2022, відповідно до якого загальна сума оплати становить 126280,00 USD, при цьому на час складання інвойсу сплачено авансом 37884,00 USD, а сума, що залишилася до сплати - 88396,00 USD. Саме сума попередньої оплати авансу в розмірі 30% від загальної суми поставки, сплаченого на користь постачальника, зазначена у платіжному дорученні № 53 від 08.10.2022. В цьому платіжному дорученні вказаний помилковий номер інвойсу. Але вартість товару та часткова сплата підтверджуються самим інвойсом № SAE/3345-22 від 21.10.2022 та платіжним дорученням № 87 від 19.12.2022, яким проведена остаточна оплата за товар. Таким чином, мова йде не про розбіжності, а про додаткові документи, якими підтверджується внесення авансу за договором.

До того ж, пунктом 1.1. контракту сторонами узгоджено, що Продавець зобов`язується протягом усього терміну дії цього Контракту, постачати, а Покупець приймати та оплачувати продукцію, іменовану надалі «Товар», в асортименті, найменуванню, у кількості /обсягах/, відповідно якості, за ціною, із зазначенням загальної суми поставки та на умовах, згідно з інвойсом, який підписується Сторонами по кожній партії Товару, що поставляється.

Згідно з вимогами п.п. 3.1, 3.2 цього контракту, ціна Товару, що є предметом купівлі продажу, вказується в інвойсі і виражається в USD. Ціна Товару визначається на умовах CFR Klaipeda на основі чинних правил ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання можуть змінюватися, що буде обговорено в Інвойсах на кожну окрему партію товару.

Інвойс № SAE/3345-22 від 21.10.2022 передбачає умови поставки CІF Клайпеда.

Виконуючи умови Контракту, продавець (S .A. EXPORTS (Індія)) виставив Інвойс № SAE/3345-22 від 19.12.2022 на загальну суму 126280,00 USD на умовах поставки CІF Klaipeda.

Відповідно до Інкотермс 2010, термін CІF означає, що продавець виконав постачання, коли товар завантажений на транспортний засіб у порту відвантаження, а продажна ціна включає вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страховки при перевезенні.

Виконуючи грошові зобов`язання, згідно з контрактом, позивачем двома платіжними документами 20.10.2022 та 19.12.2022 сплачено 100% вартості узгодженої партії товару в інвойсі від 19.12.2022. На підтвердження оплати відповідачу надано копії платіжних доручень в іноземній валюті № 53 від 20.10.2022 та № 87 від 19.12.2022, за якими сплачено на користь постачальника за договором 126280,00 USD, тобто суму, обумовлену інвойсом від 21.10.2022.

Отже, загальна сума вартості товару, згідно з вищезазначеною МД, повністю відповідає сумі, сплаченій позивачем платіжними дорученнями в іноземній валюті № 53 від 20.10.2022 та № 87 від 19.12.2022 за договором - 126280,00 USD.

Колегія суддів вказує, що наявність помилки у платіжному дорученні № 53 від 20.10.2022 не впливає на можливість достовірного встановлення митної вартості Товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на такі коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митних декларацій, які були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначив митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що всі фактичні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є хибними та такими, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, свідчать про те, що відповідачем недоведено: неповноту, неточність чи недостатність наданих позивачем до митної декларації документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, узгоджувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції встановлено та досліджено обставини, що не були предметом спору, а саме обставини, встановлені судом, стосуються рішення про коригування митної вартості №UA205030/2023/000008/2 від 27.01.2023, яке не є предметом розгляду у вказаній справі, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено та досліджено обставини, що не були предметом спору, що є порушенням норм процесуального права, ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 по справі № 520/13393/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Приватної фірми "Артон" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA205030/2023/000001/2 від 02.01.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Приватної фірми "АРТОН" судовий збір у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова