Постанова

від 23.07.2024 по справі 420/27958/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27958/23

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі № 420/27958/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2023 року представник ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9402189/39895927 від 24.08.2023;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 06.07.2023, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» датою її подання;

- стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу (орієнтовний розмір 10184грн).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» на виконання п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України було складено податкову накладну № 5 від 06.07.2023 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 26.07.2023 від ГУ ДПС в Одеській області було отримано квитанцію, згідно з якою реєстрацію податкової накладної зупинено. 09.08.2023 до ГУ ДПС в Одеській області позивачем було надано пояснення № 1 щодо реальності здійснення господарської операції до податкової накладної, реєстрація якої була зупинена з існуючими документами. Відповідно до рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9402189/39895927 від 24.08.2023 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 06.07.2023. Позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не був проаналізований пакет документів, наданих для відновлення реєстрації податкової накладної, окрім того, не вказано переліку документів, які необхідно надати платнику податків.

Представник Головного управління ДПС в Одеській області надав суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 5 від 06.07.2023, виписану на адресу ТОВ «МІД- СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31353278). Контролюючим органом було складено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9355987/39895927 від 15.08.2023 р. Відповідним повідомленням було зазначено про необхідність надати додаткові копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування у зв`язку з недостатньою кількістю документів, що були подано разом з повідомленнями № 1 від 09.08.2023, що були подані позивачем до контролюючого органу. Відповідно до фактичних обставин справи додаткових первинних документів/ пояснень щодо податкової накладної № 5 від 06.07.2023 в 5-денний строк надіслано не було. Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі наданих ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» документів, були правомірно винесені рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 06.07.2023, у якому було зазначено причину відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» а саме: ненадання/часткове наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку. Також відповідач заявляє про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.03.2024 у справі № 420/27958/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9402189/39895927 від 24.08.2023.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 06.07.2023, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» датою її подання до ЄРПН.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9402189/39895927 від 24.08.2023 є повністю обґрунтованим, позаяк надані позивачем документи поза розумним сумнівом неможливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направленій на реєстрацію податковій накладній № 5 від 06.07.2023;

- суд першої інстанції не врахував, що розмір гонорару адвоката позивача, з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є непропорційним.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.07.2023 між ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» (Постачальник) та ТОВ «Мід-Сервіс» (Покупець) було укладено договір поставки № 816/К, за умовами якого постачальник зобов`язується передати товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору (а.с. 24-26). Предметом поставки є блоки дверні металеві протиударні вхідні у квартири та двері металеві протипожежні (п.2.1. Договору). Відповідно до специфікації (а.с. 27), погоджено постачання 119 дверей різних типів. Згідно умов (п. 3.2.) даного Договору вбачається, що строком поставки товару є тридцять календарних днів з дати оплати Покупцем товару за рахунком-фактурою. Крім того, Постачальник зобов`язаний поставити товар Покупцю на умовах DAP склад Покупця (згідно ІНКОТЕРМС 2010) за адресою: Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Відпочинку 1. Відповідно до додаткової угоди від 07.08.2023 р. (а.с. 28), були внесені зміни до Договору, а саме п. 3.1. Згідно оновлених умов, Постачальник зобов`язувався поставити товар Покупцю на умовах EXW склад Постачальника (згідно Інкотермс 2010) за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с.Крижанівка, вул. Паустовського 13/2.

Позивач отримав від контрагента попередню оплату 06.07.2023 у сумі 779967,60грн. за платіжною інструкцією №219 та 08.08.2023 року поставив готовий товар згідно видаткової накладної ТОВу «Мід-Сервіс».

За фактом передплати позивачем була складена податкова накладна № 5 від 06.07.2023, виписана на адресу ТОВ «МІД- СЕРВІС» (а.с.13-14) та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно отриманої квитанції вбачається, що податкову накладну № 5 від 06.07.2023 р. було збережено 26.07.2023, але реєстрацію зупинено. Підставами для зупинення зазначено «Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 06.07.2023 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. «Обсяг постачання товару/ послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=6481%, "P"=29767.5».Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.» (а.с.15).

09.08.2023 позивачем було направлено контролюючому органу повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 16), по податковій накладній № 5 від 06.07.2023 р., реєстрація якої була зупинена, до якого були додані додатки у кількості 10 шт. У поясненні № 1 від 09.08.2023 (а.с. 17-18) щодо реальності здійснення господарської операції до податкової накладної, реєстрація якої була зупинена (окремим документом у додатках) зазначено, що Постачальником було укладено договір поставки № 816/K від 04.07.2023 та № 819/К від 07.07.2023 з Покупцем на поставку товару: блоків дверних металевих протиударних вхідних у квартири та двері металеві протипожежні. На підставі умов цих договорів Покупець здійснив оплату відповідно до платіжних доручень: № 219 від 06.07.2023 (у розмірі 779967,60 гривень, з ПДВ 129994,60 гривень) в результаті чого була складена податкова накладна № 5 від 06.07.2023 р., реєстрація якої була зупинена та № 268 від 18.07.2023 ( у розмірі 1074000,00 гривень). Ця сума виявилась помилковою, тому на підставі листа від Покупця частина грошей того ж дня була повернена Покупцю. На суму, що залишилась була складена податкова накладна № 10 від 18.07.2023 на суму 979560,00 гривень (з ПДВ 163260, 00 гривень), реєстрація якої була зупинена. Партія товару згідно договору № 816/К була зроблена та передана Покупцю, що підтверджено податковою накладною № 143 від 08.08.2023 Доставка товару здійснювалась шляхом самовивезення. Партія товару згідно договору № 819/К не була зроблена в повному обсязі, тому видаткова накладна не була складена та підписана. Усі господарські операції відображені в регістрах бухгалтерського обліку, що підтверджують картки рахунку 361.

Разом із повідомленням та поясненням № 1 позивачем були надані: договір поставки № 816/К від 04.07.2023; договір поставки № 819/К від 07.07.2023; заключна виписка від 06.07.2023; заключна виписка від 18.07.2023; лист на повернення помилково перерахованих коштів № 6 від 18.07.2023; видаткова накладна № 143 від 08.08.2023; акт звіряння № 78 від 08.08.2023; картка рахунку 361-816/K за липень 2023; картка рахунку 361-819/К за липень 2023 року (а.с.32).

Контролюючим органом було складено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9355987/39895927 від 15.08.2023, у якому зазначено:

«У зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування» де відмічено перелік запитуваних документів (а.с.19-21) без конкретизації стосовно господарської операції.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.08.2023 № 9402189/39895927 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 06.07.2023 року, у зв`язку із ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с.22-23).

Не погодившись із рішенням контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить його скасувати, а податкову накладну - зареєструвати.

Вважаючи вищевказане рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся з позовною заявою до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано повний пакет документів щодо господарських операцій з контрагентом.

Як зазначив суд, наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність надання послуг, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації податкову накладну.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням категорії та складності справи, позиції відповідача, характеру спірних правовідносин, обсягу доказів у справі, а також те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає визначити розмір витрат на правничу допомогу для розподілу між сторонами у сумі 7500 грн., оскільки він стосується саме даної справи, адже договір та акт приймання-передачі послуг адвоката передбачає надання їх стосовно справ про скасування чотирьох різних рішень про відмову у реєстрації різних ПН. Даної справи стосуються послуги на правничу допомогу виключно стосовно складання позовної заяви про скасування одного рішення №9402189/39895927 від 24.08.2023, вартість яких складає 7500 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: пунктом 1 - обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 5 від 06.07.2023 зазначено, що останню зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.15).

У вказаних квитанціях контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, посилання відповідача на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є досить загальним та не визначає конкретні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних необхідних документів для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачем надавалися до контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження господарських операцій вказаних у податковій накладній № 5 від 06.07.2023.

Зокрема, 09.08.2023, разом із повідомленням, були надані наступні документи: пояснення № 1 від 09.08.2023 щодо реальності здійснення господарської операції до податкової накладної, реєстрація якої була зупинена; договір поставки № 816/К від 04.07.2023; договір поставки № 819/К від 07.07.2023; заключна виписка від 06.07.2023; заключна виписка від 18.07.2023; лист на повернення помилково перерахованих коштів №6 від 18.07.2023; видаткова накладна № 143 від 08.08.2023; акт звіряння № 78 від 08.08.2023; картка рахунку 361-816/K за липень 2023 р.; картка рахунку 361-819/К за липень 2023 р.

Контраргументів з цього приводу апелянтом не надано.

З зазначених доказів апеляційним судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами.

Разом з цим, при вирішенні даної адміністративної справи колегія суддів враховує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування у спірних рішеннях зазначено ненадання платником податків копій первинних документів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом з поясненнями щодо зупинки реєстрації податкових накладних долучено документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом.

Тобто, контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано відмовлено в реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 ( № К/9901/13662/19).

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення операцій позивача до таких, які відповідають критеріям ризиковості.

Також відповідачем не доведено, що позивач не надав належних доказів на підтвердження здійснення господарських операцій.

Натомість, позивачем надано суду докази про належне повідомлення відповідача про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також надано відповідні документи первинного бухгалтерського обліку.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9402189/39895927 від 24.08.2023 є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з його необґрунтованістю щодо визначених законом підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, недоведеністю відповідності здійснення господарських операцій п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Стосовно вимог про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, колегія суддів зазначає таке.

За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 5 від 06.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання до реєстру, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову у частині вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищевказану податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання їх до реєстру.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що розмір гонорару адвоката позивача, з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є непропорційним.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.

На підтвердження понесених витрат позивачем до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги № 19/09/2023-1 від .19.092023, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09.10.2023 та відповідні рахунки, з яких вбачається, що вартість наданих послуг складала 30000,00 гривень.

Колегія суддів акцентує, що питання розподілу судових витрат окрім іншого пов`язане також із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 грудня 2018 року справа №826/856/18.

Оцінюючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Відповідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, витрати на правову допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим та мати розумну суму.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з урахуванням категорії та складності справи, позиції відповідача, характеру спірних правовідносин, обсягу доказів у справі, а також те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає визначити розмір витрат на правничу допомогу для розподілу між сторонами у сумі 7500 грн. оскільки він стосується саме даної справи, адже договір та акт приймання-передачі послуг адвоката передбачає надання їх стосовно справ про скасування чотирьох різних рішень про відмову у реєстрації різних податкових накладних. В межах даної справи мають значення послуги на правничу допомогу виключно стосовно складання позовної заяви про скасування одного рішення №9402189/39895927 від 24.08.2023 року, вартість яких складає 7500,00 грн.(п.2 акту а.с. 11-112).

За наведеного, вищевказані доводи апелянта є необґрунтованими.

Відтак, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанов, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі № 420/27958/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк