Ухвала

від 24.07.2024 по справі 580/424/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/424/24

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 липня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 - директора Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 як особою, яка не брала участь, але, як вважає скаржник, суд вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Як свідчать матеріали справи, вперше апеляційну скаргу Підприємство об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ», підписану - директором ОСОБА_1 як представником скаржника, було подано в межах строків, встановлених статтею 295 КАС України, яку у подальшому було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року з підстав не сплати судового збору.

Повторно, Підприємство об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ», інтереси якої представляє директор ОСОБА_1, та від імені якого було підписану апеляційну скаргу, направило до суду апеляційну скаргу 09 липня 2024 року, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року залишено без руху.

У подальшому, 18 липня 2024 року втретє ОСОБА_1 як директором Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» подано апеляційну скаргу.

У тексті вказаної апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обгрунтоване тим, що апеляційна скарга не була подана ним раніше по причині його хвороб, втім рішення суду першої інстанції стосується його інтересів, оскільки він є директором та несе відповідальність за діяльність Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ».

Перевіривши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині першій статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу (частина друга статті 293 КАС України).

Отже, з наведених норм права слідує, що правом на апеляційне оскарження судових рішень наділені, зокрема, учасники справи.

У свою чергу, право на апеляційне оскарження судових рішень кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Статтею 295 КАС України установлені загальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, у разі оголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної її частин, або розгляду справи в порядку письмового провадження, відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 295 КАС України, строк підлягає поновленню у разі подання апеляційної скарги учасником справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Отже, для визначення дати початку обліку процесуального строку, встановленого частиною другою статті 295 КАС України, визначальним є з`ясування дати вручення учаснику справи, що є скаржником у справі, копії рішення суду.

Частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Отже, участь у адміністративному процесі представника обумовлена волевиявленням сторони (статті 55 КАС України) або ж приписами закону (стаття 56 КАС України).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що участь у адміністративній справі процесуального представника здійснюється за волею зацікавленого суб`єкта (сторони). Тобто, без уповноваження сторони представник у адміністративному процесі не здійснює і не може здійснювати жодних процесуальних дій, він не набуває процесуальних прав та не несе ніяких процесуальних обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, 18 липня 2024 року правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 07 травня 2024 року скористався ОСОБА_1 .

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» (код ЄДРПОУ 35927258) є ОСОБА_1 .

Про вказані обставини не заперечує і сам скаржник у своїй апеляційній скарзі, та зазначає, що він є директором, та несе відповідальність за діяльність Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ».

Тобто, скаржник має статус представника позивача у цій справі та входить до складу учасників справи як сторона у справі.

ОСОБА_1 не є окремим учасником справи як відокремлена фізична особа, а приймає участь у цій справі за уповноваженням Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ», будучи його керівником на підставі відповідних документів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.05.2024 було надіслано одержувачу - Підприємству об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» через підсистему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 17.05.2024 о 15:58 год.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції була вручена позивачу у спосіб, визначений пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України, 17.05.2024, у той час коли з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 18.07.24, тобто з пропуском тридцятиденного строку як від дати складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, так і від дати його вручення позивачу.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Посилання скаржника на його хворобу, колегія суддів оцінює критично, оскільки лікування ОСОБА_1 не позбавило останнього можливості скористатись правом на подачу вперше апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року ще 09 червня 2024 року (вх. 10916), яку було повернуто 03.07.2024.

У даному випадку, у силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне та подальше подання (втретє) апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

У даному випадку, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків.

Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судового рішення кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року.

Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу вимог частини першої статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Крім того, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить - 3 028 грн.

Враховуючи, що позовна заява подана в 2024 році, та позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 1 673 129, 80 грн., тому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в даному випадку, становить ((1673129,80*1,5%)*0,8)*150% = 30 116, 34 грн.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, з 01 січня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:

отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101;

код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

код банку (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;

код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що він звільнений від сплати судового збору обґрунтовуючи тим, що він має II групу інвалідності.

Суд наголошує на тому, що наявність групи інвалідності в особи, яка діє від імені скаржника, не звільняє самого скаржника - Підприємство об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ», від сплати судового збору.

Враховуючи, що скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору або клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду:

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами;

- документ про сплату судового збору у розмірі 30 116, 34 грн або відповідного клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати.

Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 295, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 - директора Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - директора Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року - залишити без руху.

Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя О.М. Оксененко