Постанова

від 23.07.2024 по справі 560/21478/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/21478/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

23 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» до Державної податкової служби України про зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

В С Т А Н О В И В :

товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "Личівка Солар" №2 від 25.05.2023, №3 від 31.05.2023, №1 від 07.06.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податкові накладні, надіслані на реєстрацію ТОВ "Личівка Солар", складені з 25.05.2023 по 07.06.2023 ОСОБА_1 до набуття права підпису таких електронних документів. У зв`язку з цим, у реєстрації вказаних податкових накладних податковий орган відмовив правомірно.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Личівка Солар" створене 09.08.2018 та працює на ринку сонячної енергетики більше 4 років. Видами діяльності ТОВ «Личівка Солар» є: 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

ТОВ "Личівка Солар" здійснює діяльність на підставі постанови НКРЕКП №2273 від 05.11.2019, виробляє електронергію із сонячного випромінювання.

Підприємство має спеціальні дозволи від 27.10.2021.

ТОВ "Личівка Солар" є платником ПДВ з 01.10.2018.

Відповідальною особою за здійснення господарської діяльності є директор, що діє на підставі Статуту.

Директором Товариства з моменту створення був ОСОБА_2 , а рішенням учасника №02/06/23 ТОВ «Личівка Солар» від 02.06.2023 припинено повноваження ОСОБА_2 , як директора Товариства із 02.06.2023 на підставі поданої ним заяви, та обрано директором Товариства ОСОБА_1 із 03.06.2023.

Відповідно до наказу по Товариству №5-к/тр від 02.06.2023 ОСОБА_2 припинив виконання обов`язків директора ТОВ «Личівка Солар» з 02.06.2023.

Згідно із наказом по Товариству №6-к/тр від 02.06.2023 ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ «Личівка Солар» з 03.06.2023.

На умовах договору із ДП "Гарантований покупець" від 13.11.2019 № 965/01 ТОВ «Личівка Солар» здійснило постачання електроенергії, у зв`язку із чим підписані акти купівлі-продажу від 30.04.2022, від 31.05.2023.

За фактом підписання вказаних актів ТОВ "Личівка Солар" складено податкову накладну №3 від 31.05.2023.

ТОВ «Личівка Солар» на підставі договору від 24.01.2022 № 1723-15011. внесеного до реєстру ППВДЕ 26.01.2022, надає НЕК "Укренерго" послуги зі зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою.

За фактом підписання актів приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2023 та від 30.04.2023, ТОВ "Личівка Солар" складено податкові накладні №2 від 25.05.2023 та №1 від 07.06.2023.

ТОВ "Личівка Солар" відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні №2 від 25.05.2023, №3 від 31.05.2023, №1 від 07.06.2023 направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що документ не прийнятий у зв`язку з порушення статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (Мирослава Кузченко).

Не погоджуючись з відмовою у прийнятті до реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган безпідставно не прийняв подані ТОВ «Личівка Солар» податкові накладні №2 від 25.05.2023, №3 від 31.05.2023, №1 від 07.06.2023 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Законодавством не передбачений інший належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із п. п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг за правилом п. 188.1 ст. 188 ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За змістом п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пункт 5 Порядку № 1246 передбачає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

За приписами пунктів 4, 5, 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Як зазначено у п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Як зазначено в пункті 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 12 Порядку № 520).

Отже, процедура реєстрації податкової накладної в ЄРПН складається із наступних етапів:

- направлення платником податків податкової накладної в електронній формі на реєстрацію;

- здійснення контролюючим органом в автоматизованому режимі розшифрування та проведення перевірки такої накладної;

- формування контролюючим органом квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної;

- у випадку зупинення реєстрації податкової накладної пропонування платнику податків надати письмові пояснення та копії документів;

- розгляд контролюючим органом поданих письмових пояснень та копій документів;

- прийняття контролюючим органом за наслідками такого розгляду одного з двох рішень: або рішення про реєстрацію податкової накладної або рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. При цьому саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної і може бути предметом судового оскарження.

Причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкових накладних №2 від 25.05.2023, №3 від 31.05.2023, №1 від 07.06.202 слугувало порушення статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну ( ОСОБА_3 ).

14.06.2023 позивач до контролюючого органу направив на реєстрацію податкову накладну від 31.05.2023 №3, 14.06.2023 позивач до контролюючого органу направив на реєстрацію податкову накладну від 25.05.2023 №2, 28.06.2023 позивач до контролюючого органу направив на реєстрацію податкову накладну від 07.06.2023 №1. Вказані документи скріплені кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ "Личівка Солар" ОСОБА_1 .

Так, директором Товариства з моменту створення був ОСОБА_2 , а рішенням учасника №02/06/23 ТОВ «Личівка Солар» від 02.06.2023 припинено повноваження ОСОБА_2 , як директора Товариства із 02 червня 2023 року на підставі поданої ним заяви, та обрано директором Товариства ОСОБА_1 із 03 червня 2023 року. Тобто, станом на момент складання спірних податкових накладних посаду директора ТОВ «Личівка Солар» до 02.06.2023 включно займав ОСОБА_2 З 03.06.2023 посаду директора ТОВ «Личівка Солар» займала ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідно до пунктів 12, 23 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

В частині другій статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" законодавцем передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Пунктами 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України "Про електронні довірчі послуги" електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, Закон України "Про електронні довірчі послуги" вимагає від суб`єктів господарювання використовувати лише кваліфіковані електронні довірчі послуги при здійсненні електронної взаємодії, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис.

На час подання податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, посаду директора ТОВ «Личівка Солар» займала ОСОБА_1 , її електронний цифровий підпис є дійсним та зареєстрованим.

Отже, керівник платника податків отримує повноваження підписувати та подавати контролерам електронні документи одночасно з набуттям таким платником статусу СЕД, такий статус директор ОСОБА_1 мала станом на момент подачі спірних податкових накладних для реєстрації.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Положеннями статей 192, 201 Податкового кодексу України не передбачено заборон щодо підписання податкової накладної та її надіслання двома керівниками юридичної особи, якими набуто повноважень один після іншого. Більш того, як слідує з порядку реєстрації податкових накладних, безпосереднім обов`язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в ЄРПН.

При цьому, відповідач не надав суду доказів нечинності кваліфікованого електронного підпису керівника ТОВ «Личівка Солар» ОСОБА_1 .

Стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", у зв`язку із недотриманням якої контролюючим органом не прийняті податкові накладні, передбачає, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

У даному випадку незалежно від того у якої особи були повноваження директора ТОВ «Личівка Солар» станом на час складання та подання на реєстрацію податкових накладних, автором таких податкових накладних є ТОВ «Личівка Солар».

Разом з цим, на дату складання вказаних податкових накладних директором Товариства був Мартиненка А.В., такі податкові накладні підписані його електронним підписом, який був чинний на час складання відповідних податкових накладних.

У свою чергу, подання на реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН здійснене після закінчення строку чинності електронного підпису ОСОБА_2 , але за чинним підписом нового директора ТОВ «Личівка Солар» та печаткою Товариства.

З урахуванням наведеного, не викликають жодних обґрунтованих сумнівів як ідентифікація ТОВ «Личівка Солар» в якості автора вказаних податкових накладних, так і складання та подання на реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН за чинними електронними підписами осіб, які здійснювали повноваження директора ТОВ «Личівка Солар» на час складання таких податкових накладних та на час їх подання на реєстрацію в ЄРПН.

Зазначені доводи жодним чином не спростовуються нечинністю електронного підпису попереднього директора Товариства ОСОБА_2 станом на час подання вказаних податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН.

На дату подання на реєстрацію вказаних податкових накладних, директором Товариства була ОСОБА_1 , яка мала повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якої був чинним.

При цьому, відповідно до отриманих квитанцій, перевірку на чинність кваліфікованого електронного підпису особи ОСОБА_1 , на момент реєстрації податкових накладних, здійснено не було.

Підсумовуючи наведене позивач наголошує на тому, що жодним чином не спростовуються та не піддаються обґрунтованому сумніву наступні обставини:

- податкові накладні складені за наявності належних для того підстав за результатами господарської діяльності ТОВ «Личівка Солар», суми ПДВ за такими накладними підлягають відображенню у податковому обліку позивача та його контаргентів;

- податкові накладні підписані директором ТОВ «Личівка Солар» станом на час їх складання - ОСОБА_2 ;

- податкові накладні підписані та подані на реєстрацію чинним директором ТОВ «Личівка Солар» ОСОБА_1 .

Разом з цим, наявність на вказаних податкових накладних електронного підпису ОСОБА_2 , з огляду на нечинність такого підпису, жодним чином не скасовує фактів підписання таких податкових накладних ОСОБА_1 та їх скріплення чинною електронною печаткою ТОВ «Личівка Солар».

Таким чином, суд вважає, що податковий орган безпідставно не прийняв подані ТОВ «Личівка Солар» податкові накладні №2 від 25.05.2023 року, №3 від 31.05.2023 року, №1 від 07.06.2023 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно із яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22 вказано, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання; усі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки якості роботи судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів.

Згідно положень частин 3-4 ст. 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Таким чином, нормами Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Як слідує з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним.

В матеріалах даної позовної заяви наявні документи зміст та обсяг яких є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних в ЄРПН, відтак у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, датами їх фактичного надходження.

Водночас, необхідно наголосити на тому, що чинне законодавство не передбачає можливості повторно розглянути та вирішити питання щодо прийняття або реєстрації податкової накладної. Більш того, зобов`язання відповідача вчинити такі дії не призведе до ефективного відновлення чи захисту прав позивача, адже зумовить застосування до позивача значних штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, у межах спірних правовідносин належним способом захисту прав платника податку є визнання протиправними дій контролюючого органу щодо не прийняття податкових накладних та зобов`язання відповідача зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН, датами їх надходження на реєстрацію.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 22 лютого 2023 року у справа № 520/11516/21, Так, Верховний Суд зазначив: «У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для вчинення відмови у прийнятті вказаних податкових накладних до Реєстру було те, що контролюючий орган визначив неналежність підписанта податкової накладної електронним цифровим підписом. При цьому, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що вказані податкові накладні були складені в межах визначених податковим законодавством термінів (що не заперечувалось контролюючим органом) та підписані уповноваженими посадовими особами ТОВ «ЕНЛІЛЬ» (на час накладання таких підписів), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було повідомлено контролюючий орган про зміну керівника Товариства та надання повноважень головному бухгалтеру, як уповноваженій платником податків особі, щодо кваліфікованого електронного підпису та реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що належним способом захисту платника податків у таких правовідносинах є саме зобов`язання Державну податкову службу України прийняти до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, продовживши процедуру реєстрації податкових накладних і зареєструвати податкові накладні календарною датою їх направлення до Єдиного реєстру податкових накладних.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.