Постанова

від 24.07.2024 по справі 460/23796/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/23796/23 пров. № А/857/12122/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Заверухи О.Б., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в справі № 460/23796/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ - АГРОТЕХНІКА" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, -

суддя в 1-й інстанції Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення 22.01.2024 року,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 22.01.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ - АГРОТЕХНІКА" (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8207974/38794742 від 03.02.2023, №8207973/38794742 від 03.02.2023, №8207969/38794742 від 03.02.2023, №8207975/38794742 від 03.02.2023, №8207965/38794742 від 03.02.2023, №8207968/38794742 від 03.02.2023, №8207967/38794742 від 03.02.2023, №8207971/38794742 від 03.02.2023, №8207970/38794742 від 03.02.2023, №8207966/38794742 від 03.02.2023 та №8207972/38794742 від 03.02.2023.

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ - АГРОТЕХНІКА" податкові накладні №2 від 17.10.2022, №3 від 17.10.2022, №4 від 17.10.2022, №14 від 31.10.2022, №15 від 31.10.2022, №17 від 31.10.2022, №16 від 30.11.2022, №17 від 30.11.2022, №18 від 30.11.2022, №18 від 16.12.2022, №17 від 30.12.2022 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач ГУ ДПС у Рівненській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що контролюючим органом відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН №2 від 17.10.2022, №3 від 17.10.2022, №4 від 17.10.2022, №14 від 31.10.2022, №15 від 31.10.2022, №17 від 31.10.2022, №16 від 30.11.2022, №17 від 30.11.2022, №18 від 30.11.2022, №18 від 16.12.2022, №17 від 30.12.2022 зупинено, оскільки вони відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій. Вказують, що в квитанціях чітко зазначено підстави зупинення реєстрації ПН та які дії має вжити платник податків з метою їх реєстрації. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, подані позивачем повідомлення не містили вичерпного переліку первинних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та передбачених вимогами п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216. Вказують, що в оскаржуваних рішеннях чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком №1165, не надано платником до повідомлення. З огляду на вищенаведене, скаржник вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято правомірно. Крім того, зазначає, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Рівне-Агротехніка (далі - позивач) згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване, як суб`єкт господарювання - юридична особа 18.06.2013 (код ЄДРПОУ 38794742). Одним із видів економічної діяльності за КВЕД 77.31 є надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.

Між ТОВ Рівне-Агротехніка (Орендодавець) та ТОВ Цефей-Еко (Орендар) було укладено Договори оренди техніки з екіпажем №01/09/22 від 01.09.2022 та №01/11/22 від 01.11.2022, згідно з п. 1.1 яких, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю техніку (далі - об`єкт оренди)/майно), визначену в цьому Договорі, з екіпажем, який обслуговує таку техніку, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування техніку для використання в господарській діяльності та сплачувати Орендодавцю орендну плату. Об`єктом оренди є техніка, зазначена в Додатку №1 до Договору (п.1.2.). Передача об`єкту оренди Орендареві та його повернення Орендодавцеві оформлюється відповідними Актами приймання-передачі майна (п.1.5.). Орендна плата за користування об`єктом оренди розраховується згідно актів виконаних робіт (п.3.1.).

Відповідно до актів приймання-передачі від 05.09.2022, від 29.09.2022, від 09.10.2022, від 18.10.2022, від 01.11.2022, на виконання умов договорів та додатків до них, позивач передав для ТОВ Цефей-Еко навантажувачі та комбайни.

За наслідками господарських операцій позивач та ТОВ Цефей-Еко підписали акти-здачі- прийнятгя робіт (надання послуг) №ОУ-0000033 від 17.10.2022, №ОУ-0000035 від 17.10.2022, №ОУ-0000043 від 31.10.2022, №ОУ-0000044 від 31.10.2022, №ОУ-0000045 від 31.10.2022, №ОУ-0000047 від 30.11.2022, №ОУ-0000048 від 30.11.2022, №ОУ-0000070 від 16.12.2022, №ОУ-0000034 від 17.10.2022, №ОУ-0000046 від 30.11.2022, №ОУ-0000067 від 30.12.2022.

ТОВ Цефей-Еко оплатило отримані послуги оренди згідно платіжних інструкцій №11855 від 25.10.2022, №11854 від 25.10.2022, №12219 від 24.11.2022, №12218 від 24.11.2022, №12211 від 24.11.2022, №108 від 27.12.2022, №109 від 27.12.2022, №11856 від 25.10.2022, №106 від 27.12.2022.

Відповідно до вимог діючого податкового законодавства, позивачем складено податкові накладні №2 від 17.10.2022 (на суму 406793,80 грн без ПДВ), №3 від 17.10.2022 (на суму 893663,33 грн без ПДВ), №4 від 17.10.2022 (на суму 564820,10 грн без ПДВ), №14 від 31.10.2022 (на суму 292098,86 грн без ПДВ), №15 від 31.10.2022 (на суму 379348,87 грн без ПДВ), №17 від 31.10.2022 (на суму 50463,00 грн без ПДВ), №16 від 30.11.2022 (на суму 134166,67 грн без ПДВ), №17 від 30.11.2022 (на суму 197643,21 грн без ПДВ), №18 від 30.11.2022 (на суму 169772,33 грн без ПДВ), №18 від 16.12.2022 (на суму 132922,69 грн без ПДВ), №17 від 30.12.2022 (на суму 62291,67 грн без ПДВ) для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанціями від 14.11.2022, 16.11.2022, 15.12.2022, 16.12.2022, 16.01.2023 контролюючим органом зупинено реєстрацію податкових накладних №2 від 17.10.2022, №3 від 17.10.2022, №4 від 17.10.2022, №14 від 31.10.2022, №15 від 31.10.2022, №17 від 31.10.2022, №16 від 30.11.2022, №17 від 30.11.2022, №18 від 30.11.2022, №18 від 16.12.2022, №17 від 30.12.2022, в яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 01.61, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.02.2023 позивачем подано повідомлення №1 із поясненнями та копіями документів (в кількості 17 додатків) щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН №8207974/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №2 від 17.10.2022), №8207973/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №3 від 17.10.2022), №8207969/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №14 від 31.10.2022), №8207975/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №15 від 31.10.2022), №8207965/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №17 від 31.10.2022), №8207968/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №18 від 30.11.2022), №8207967/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №17 від 30.11.2022), №8207971/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №18 від 16.12.2022), №8207970/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №4 від 17.10.2022), №8207966/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №16 від 30.11.2022) та №8207972/38794742 від 03.02.2023 (якими відмовлено у реєстрації ПН №17 від 30.12.2022).

Підставами для відмови зазначено ненаданням платником податку копій документів:

-договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

-первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі додаткова інформація вказано, що не надано: документи на придбання та використання паливо-мастильних матеріалів, запчастин (договору, видаткових накладних, розрахункових документів, товаро-транспортних накладних, документів на списання тощо); оборотно-сальдових відомостей по 10 та 361 рахунках б/о; документи на наявність власних/орендованих транспортних засобів, використаних у господарській діяльності; свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Крім того, надані копії платіжних доручень без відміток банку про проведені розрахунки.

Позивач оскаржив вищезазначені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про залишення скарг без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних визначено: Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних протиправними, прийнятими без дотримання вимог чинного законодавства, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Статтею 185 ПК України визначено об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття ос порених рішень) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку № 1165.

Так, пунктом 1 Критерії ризикованості здійснення операцій передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, реєстрацію податкових накладних, зупинено з аналогічних підстав, а саме з тих, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄДРПН відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як встановлено зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем вказано надати позивачу пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520, визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинне містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів, що в оскаржуваних рішеннях чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком №1165, не надано платником до повідомлення.

В оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН зазначено, що позивачем не надано: документи на придбання та використання паливо-мастильних матеріалів, запчастин (договору, видаткових накладних, розрахункових документів, товаро-транспортних накладних, документів на списання тощо); оборотно-сальдових відомостей по 10 та 361 рахунках б/о; документи на наявність власних/орендованих транспортних засобів, використаних у господарській діяльності; свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Крім того, надані копії платіжних доручень без відміток банку про проведені розрахунки.

Судом встановлено, що позивачем надавалися для контролюючого органу всі необхідні документи та пояснення, зокрема до повідомлення №1 від 01.02.2023 про надання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено, а саме в кількості 17 додатків.

Долученою відповідачем копією журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, підтверджується, що позивачем долучалися документи, які зазначені у повідомленні від 01.02.2023.

Відтак, позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарської операції з надання послуг із здійснення яких було виписано податкові накладні.

Суд вважає за необхідне вказати, що надані позивачем первинні документи наявні в матеріалах справи та відповідають змісту статей 187, 198, 201 ПК України, частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та мають відповідну юридичну силу та доказовість.

Суд зазначає, що спірні рішення не містять даних щодо того, яких саме документів позивачем не додано до пояснень. Відповідачем не надано суду доказів того, що саме вказані в протоколі документи слід було надати позивачу для здійснення реєстрації податкової накладної.

Водночас суд першої інстанції доречно звернув увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Колегія суддів наголошує, що предметом розгляду в розглядуваній справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відтак, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Як встановлено судом вище, такі первинні документи подано платником податків контролюючому органу на його вимогу в об`ємі, який був розумним та достатнім для реєстрації податкової накладної.

З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом не доведено наявності в нього правових підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, а тому такі підлягають державній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов переконливого висновку, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень, у зв`язку з чим, рішення №8207974/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №2 від 17.10.2022), №8207973/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №3 від 17.10.2022), №8207969/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №14 від 31.10.2022), №8207975/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №15 від 31.10.2022), №8207965/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №17 від 31.10.2022), №8207968/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №18 від 30.11.2022), №8207967/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №17 від 30.11.2022), №8207971/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №18 від 16.12.2022), №8207970/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №4 від 17.10.2022), №8207966/38794742 від 03.02.2023 (яким відмовлено у реєстрації ПН №16 від 30.11.2022) та №8207972/38794742 від 03.02.2023 (якими відмовлено у реєстрації ПН №17 від 30.12.2022) є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при їх прийнятті не дотримано критеріїв встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, судова колегія наголошує, що задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є можливим в разі встановлення судом необхідності спонукати (заставляти) рішенням суду такого відповідача до вчинення дій, які він повинен (зобов`язаний) вчинити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів також зазначає, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних складених ТОВ "РІВНЕ - АГРОТЕХНІКА", в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірних (оскаржуваних) рішень про відмову в реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення таких накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну Головного управління ДПС у Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати, у вигляді судового збору в сумі 32208 гривень, які відстрочені Головному управлінню ДПС у Рівненській області до ухвалення апеляційним судом судового рішення підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в справі № 460/23796/23 без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 32208 гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. Б. Заверуха М. А. Пліш Повне судове рішення складено 24 липня 2024 року.