Постанова

від 24.07.2024 по справі 260/6734/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/6734/23 пров. № А/857/16313/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Заверухи О.Б., Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання Березюка Д.О.,

представника позивача Сосєдка М.О.,

представника відповідача Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Скайлайн Експрес до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя в 1-й інстанції Луцович М.М.,

час ухвалення рішення 22 лютого 2024 року, 16:53 год,

місце ухвалення рішення м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 18 березня 2024 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ Авіакомпанія Скайлайн Експрес звернулося в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31 травня 2023 року № 431/33-00-50-08 та № 432/33-00-50-08.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» встановлено факт порушенням чинного законодавства, а саме: ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не нараховано податкові зобов`язання із зарахованих коштів від покупця/замовника ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», на банківські рахунки платника податку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес», як оплата послуг, що підлягають постачанню. Здійснений факт зарахування коштів від покупця/замовника, ТОВ «Туристична Компанія «Апекс Тур», на банківські рахунки платника податку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» підтверджений наданими підприємством до перевірки: випискою АТ «Правекс Банк» за лютий 2023 на суму 5 200 000,00 грн. передплата за надання послуг по Договору №23.02-2014 від 12.02.2014 та регістрами бухгалтерського обліку по рахунках 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; 6811 «Розрахунки за авансами одержаними (в національній валюті)». Однак, ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, на загальну суму ПДВ 866667,00 грн. Виходячи із вищевикладеного на порушення вимог п.п. «а» п.187.1, ст.187; п.188.1, ст.188 ПК України, ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» занижено податкове зобов`язання по ПДВ за лютий 2023 року на загальну суму ПДВ 866667,00 грн. Крім того, на порушення вимог п. 201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не здійснено реєстрацію податкових накладних за ставкою ПДВ 20 % в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, встановленого Кодексом для такої реєстрації на загальну суму ПДВ 866666,67 грн., що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України. ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» 14.03.2023 року зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за нульовою ставкою ПДВ податкові накладні № 3 від 15.02.2023 року та № 4 від 22.02.2023 року, виписану для покупця TOB «Туристична Компанія «Анекс Тур», відповідно до якої обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% становлять 5 200 000,00 грн. При цьому, перевіркою встановлено, що фактично ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» в лютому 2023 року лише отримано кошти від ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а міжнародне авіаперевезення в лютому 2023 року не відбулося та відповідно у ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» відсутні підстави для застосування нульової ставки по ПДВ та, відповідно, вказані податкові накладні зареєстровані безпідставно.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надання послуг з міжнародного авіаперевезення було заплановано на сезон літо 2023 року, а перевірку податковим органом проведено в період з 25.04.2023 року по 15.05.2023 року в період з 25.04.2023 року по 15.05.2023 року - висновки податкового органу про факт порушення чинного законодавства, що полягає в ненарахуванні податкових зобов`язань із зарахованих коштів від покупця/замовника, як оплата послуг, що підлягають постачанню, викладених в акті перевірки від 17.03.2023 року № 344/33-00-50-08 та на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 року № 431/33-00-50-08, є передчасними. Крім того, позивачем виконано обов`язок щодо реєстрації податкової накладної № 3 від 15.02.2023 року та № 4 від 22.02.2023 року у строки, визначені ПК України, при цьому, за умови формування таких накладних з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, реєстрація таких податкових накладних зупиняється або податкові накладні взагалі не приймаються.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

На підставі направлень від 25.04.2023 року № 82/33-00-50-08 та № 83/33-00-50-08, а також наказу від 13.04.2023 року № 88, виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками перевірки, відповідачем складено Акт документальної позапланової виїзної перевіркищодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.05.2023 року № 344/33-00-50-08/36129430.

Так, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» п.п. «а» п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (даліПК України), оскільки занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 866667,00 грн., що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та як наслідок вплинуло на завищення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з ПДВ за період лютий 2023 року на суму 866667,00 грн., а також, в порушення п. 201.1 п. 201.7 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу за лютий 2023 року на загальну суму ПДВ 866666,67 грн. та п. 200.1, п. 200.4 абз. «б», п. 82 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України та відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку лютий 2023 року в сумі 1837,01 грн.

За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.05.2023 року за № 431/33-00-50-08 (яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 866667,00 грн.), податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 року № 432/33-00-50-08 (яким до позивача застосовано штраф за не здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 866666,67 грн. у розмірі 50 % в сумі 433333,34 грн.).

Позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 19.07.2023 року № 19659/6/99-00-06-01-02-06, спірні рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормамиПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом V ПК Україниврегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.1561 п.14.1ст.14.1 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання (для цілейрозділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

У відповідності до п.185.1 ст.185 ПК Україниоб`єктом оподаткування податковим на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.п. 186.2.1. п.186.2 ст.186 ПК Українимісцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном.

Положеннями п.187.1 ст.187 ПК Українивстановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК Українибаза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів213.1.9і 213.1.14 пункту213.1 статті 213цьогоКодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

У відповідності до підпункту "а" пункту 193.1 статті 193 ПК України ставка податку встановлюються від бази оподаткування та становить 20 відсотків.

Положеннями пункту 194.1 статті 194 ПК України визначено, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

В контексті спірних правовідносин, відповідно до абз. "а" п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору на реалізацію повітряного перевезення від 12.02.2014 року укладеного між ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (Перевізник) та ТОВ «Туристична Компанія «Анекс тур» (Замовник) Замовник замовляє і оплачує, а Перевізник забезпечує виконання повітряного перевезення по маршрутам і у відповідності із розкладу, які визначені в Додатках до цього договору.

Згідно розкладу рейсів для сезону літо 2023, визначеному у додатку № 40 від 01.02.2022 року до договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12.02.2014 року визначено міжнародні пункти перевезень: КВРМіжнародний аеропорт Бориспіль (Україна); AYTМіжнародний аеропорт Анталія (Турецька Республіка); HRGМіжнародний аеропорт Хургада (Арабська Республіка Єгипет), тобто, наявний договір укладено на виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом.

Судом встановлено, що підтвердженням міжнародного перевезення є квиток. Однак при чартерному міжнародному перевезенні квиток може бути виписаний тільки перед рейсом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 3 від 15.02.2023 року та № 4 від 22.02.2023 року, при цьому спірним в даному випадку, є ставка податку обрана позивачем (а саме - 0 %, при необхідній ставці в 20 %, як вказує податковий орган).

Як підтверджується матеріалами справи розклад виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом на літо 2023 року узгоджений між позивачем та ТзОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» 01.02.2022 як додаток до укладеного між ними раніше договору 12.02.2014. Зарахування коштів в сумі 5200000 грн, як авансового платежу, відбулось у лютому 2023 року. В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що в подальшому вказані кошти було повернуто позивачем ТзОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» .

Водночас, на момент отримання авансового платежу в Україні уже було введено воєнний стан, а аеропорти закриті. Жодних пасажирських перельотів у повітряному просторі України не було. Незважаючи на це, будучи обізнаним про обставини, які обґрунтовано є перешкодою для виконання господарської операції, а відтак ставлять під об`єктивний сумнів її реалізацію позивач, на думку суду, безпідставно реєструє таку операцію як таку, що оподатковується за нульовою ставкою. При цьому, як видно далі, за ходом обставин справи, господарська операція виконана так і не була.

Позивач, на думку апеляційного суду, необґрунтовано заявляє що не несе обов`язку прогнозувати умови, які складуться на момент вчинення господарської операції, адже здійснюючи господарські операції суб`єкт господарювання переслідує певну економічну мету, отримання ефекту від неї. Дійсно, позивач не може спрогнозувати об`єктивні перешкоди, які можуть виникнути під час реалізації господарської операції, однак за умов, які склалися та обставин, що були йому відомі на момент проведення авансового платежу, позивачу уже тоді було достеменно відомо про існування перешкод для реалізації такої операції, а відтак він цілком очікувано міг знати, що така операція не буде здійснена. Тому суд вважає, що позивач не мав достатніх підстав для реєстрації розглянутої господарської операції, як таку, що оподатковується за нульовою ставкою.

Крім того, перевіркою встановлено, що фактично позивач в лютому 2023 року лише отримав кошти від ТОВ «ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ «АНЕКС ТУР» на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, С підлягають постачанню, а міжнародне авіаперевезення не відбулось, і в 2023 році не відбудеться, про що позивачу було відомо, та відповідно у позивача відсутні підстави для застосування нульової ставки по ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, в порушення вимог п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України позивачем не здійснено реєстрацію податкової накладної за ставкою ПДВ 20% в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого ПК України, за лютий 2023 року на загальну суму ПДВ 866666,67 грн.

При цьому, колегія суддів погоджується з покликанням відповідача на те, що по факту першої події, тільки перерахування коштів, нульова ставка не застосовується. Підпункт .«а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ чітко зазначає, що міжнародне перевезення повинно бути здійснене. Таке міжнародне перевезення здійснене не було, а відтак позивач не має права на застосування нульової ставки.

Отже, позивачем не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 260/6734/23 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Скайлайн Експрес відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. Б. Заверуха М. А. Пліш Повний текст постанови складений 24 липня 2024 року.