Ухвала

від 23.07.2024 по справі 440/12929/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2024 року

Київ

справа №440/12929/23

адміністративне провадження №К/990/28031/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №440/12929/23 за позовом Приватного підприємства «КС БУД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.06.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано 10.04.2024. Ухвалою від 19.04.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, ухвалою від 01.05.2024 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків, а в подальшому, ухвалою від 09.05.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суду, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення виявленого недоліку. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 13.03.2024 подано 03.06.2024, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтоване наявністю поважних причин пропуску строку.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зауважив, що копію ухвали від 09.05.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги скаржник отримав 10.05.2024 о 02:04, проте повторно апеляційну скаргу подано до суду лише 03.06.2024, і причин такої тривалості у клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначив.

14.06.2024 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку апеляційного оскарження, проте у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Також звертає увагу, що в умовах воєнного стану ГУ ДПС, як державний орган, обмежений у фінансуванні витрат на сплату судового збору.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, а доводи про відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою є безпідставними, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку. Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Водночас, при повторному зверненні було сплачено судовий збір. Звертає увагу на введення в країні воєнного стану, а також опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 13.03.2024 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 03.06.2024 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі №760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №440/12929/23 за позовом Приватного підприємства «КС БУД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко