Рішення

від 24.07.2024 по справі 922/1769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1769/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" до Комунального некомерційного підприємства "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ", в якій просить суду стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 27826,53 грн, у тому числі: основний борг у сумі 18.048,96 грн; пеня у сумі 2.665,31грн; 3% річних у сумі 1.171,58 грн; інфляційні втрати у сумі 5.940,68 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати поставленого позивачем природного газу в грудні 2021 року на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" від 20.12.2021 №170.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2024 з урахуванням малозначності справи №922/1769/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

06.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив (вх. №14785/24 ), в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування свої заперечень зазначає, що: по-перше, в період з 01.12.2021 до 03.12.2021 природний газ за типовим договором не постачався, оскільки підприємство було відключене від природного газу; по-друге, з 03.12.2021 між відповідачем та ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" був укладений Договір на постачання природного газу №19-1221/21-БО-Т, який діяв з 03.12.2021 до 31.12.2021; по-третє, відповідач виконав умови Типового договору з постачальником "останньої надії" в повному обсязі; по-четверте, вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат не передбачені Типовим договором та є надмірним тягарем для відповідача.

10.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №15015/24), в якій зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором ГТС за участю операторів ГРМ об`єми природного газу спожитого відповідачем з 02.12.2021 до 05.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" та відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Договір постачання природного газу від 03.12.2021 №19-221/21-БО-Т, що був укладений між відповідачем та ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" жодним чином не свідчить, що постачальник почав поставляти газ відповідачу з 02.12.2021. Твердження відповідача про те, що ним не здійснювалося споживання природного газу до 03.12.2021 не відповідають дійсності та не підтверджені належними та допустимими доказами. Також, приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не підлягають розповсюдженню на правовідносини між позивачем та відповідачем, які виникли з укладенням Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

13.06.2024 через підсистему ЄСІТС від відповідача надійшли заперечення (вх. №15365/24), в яких зазначає, що типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" з позивачем був достроково припинений 02.12.2021 у зв`язку з укладенням відповідачем Договору від 03.12.2021 №19-1221/21-БО-Т з ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ". Постачання природного газу відповідачу саме з 03.12.2021 здійснювалося ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", а не позивачем. Посилання позивача щодо споживання відповідачем з 02.12.2021 до 05.12.2021 природного газу в об`ємі 0,40458 тис. куб. м не містить ідентифікуючих ознак кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС, а тому не є достатнім, належним та достовірним доказом. Відповідачем у повному обсязі було сплачено позивачу всю суму Типового договору від 20.12.2021 №170, а тому відсутні підстави для нарахування позивачем оплати природного газу за період з 03.12.2021 до 05.12.2021.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. №1236" визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

Оператором ГРМ (ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ") надано позивачу інформацію (лист від 15.11.2023 №ТОВВИХ-23-16379) щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" за формою №10. Згідно з вказаним Реєстром за формою №10 відповідач був зареєстрований в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Також надані позивачем відомості з інформаційної платформи оператора газотранспортної системи щодо споживача з ЕІС-кодом №56XS00012PG3A00M (у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС, додаток №4) свідчать про перебування КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" в періоди з 29.10.2021 до 30.11.2021 та з 02.12.2021 до 05.12.2021 в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" у позивача.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором ГТС, за участю оператора газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 до 30.11.2021 та з 02.12.2021 до 05.12.2021, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Між ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (постачальник) та КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" (споживач) був укладений Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" від 20.12.2021 №170 (надалі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до пункту 4.2 Договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3 Договору).

За приписами п. 4.4 Договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (пункт 11.1. Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, зобов`язання щодо поставки природного газу виконані ним належним чином, а саме поставлено відповідачу у періоди з 29.10.2021 до 30.11.2021 та з 02.12.2021 до 05.12.2021 природний газ на загальну суму 65.660,83 грн.

В свою чергу відповідач зобов`язання за Договором виконав лише частково на суму 47.611,87 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість за спожитий природний газ за період з 02.12.2021 до 05.12.2021 у розмірі 18.048,96 грн.

27.09.2022 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ непобутовим споживачем постачальником "останньої надії" від 26.09.2022 №119/4.3-15631-2022, в якій вимагав сплатити заборгованість за природний газ у розмірі 18.048,96 грн до 10.10.2022. Втім, відповідач відповіді на вимоги не надав, заборгованість у встановлений строк не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери постачання природного газу.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, постачальник «останньої надії», яким є Позивач у даній справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу (абзац 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі (абзац 14 пункту 2 глави 5 Кодексу ГТС).

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених підстав підтверджується листом ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" від 15.11.2023 №ТОВВИХ-23-16379; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10).

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" зазначено ЕІС-код споживача природного газу - №56XS00012PG3A00M.

З матеріалів справи вбачається, що у періоди з 29.10.2021 до 30.11.2021 та з 02.12.2021 до 05.12.2021 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений до позивача, який є постачальником "останньої надії".

Так, у листопаді 2021 та грудні 2021 (з 02.12.2021 до 05.12.2021) позивачем був поставлений природний газ у загальному обсязі 3.238,62 куб. м на суму 65.660,83 грн.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов Договору вартість спожитого природного газу в спірному періоді на користь позивача сплатив частково на суму 47.611,87 грн. Залишок заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2021 становить 18.098,46грн.

При цьому, позивач повідомив, що проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, Типовим договором (пунктами 4.3., 4.4.) визначено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становить 18.098,46 грн з ПДВ.

При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Судом перевірено ціну природного газу, яка опублікована на сайті позивача та встановлено, що 02.12.2021 ціна природного газу становила 38,795467 грн без ПДВ за 1 куб. м, 03.12.2021 - 37,469010 грн без ПДВ за 1 куб. м, з 04.12.2021 до 05.12.2021 - 36,052032 грн без ПДВ за 1 куб. м. Таким чином, вартість природного газу, поставленого позивачем у період з 02.12.2021 до 05.12.2021, становить 18.098,46 грн з ПДВ.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 18.098,46 грн до суду не надано.

Посилання відповідача на повну оплату поставленого позивачем природного газу за Договором суд вважає помилковим, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи документами відповідачем була сплачена лише тільки вартість поставленого позивачем природного газу в листопаді 2021 в обсязі 2.834,04 куб. м на суму 47.611,87 грн, доказів сплати решти заборгованості в розмірі 18.098,46 грн матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано (арк. спр. 38).

Також безпідставними є твердження відповідача про те, що в період з 02.12.2021 до 03.12.2021 природний газ до КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" не постачався, оскільки підприємство було відключене від природного газу, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема, подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання (пункт 3); розірвання договору розподілу природного газу (пункт 5).

Пунктом 7 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що якщо за ініціативою споживача необхідно припинити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача чи його окремі газові прилади для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення або з інших причин, споживач не пізніше ніж за сім днів повинен письмово повідомити про це Оператора ГРМ та узгодити з ним дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), а Оператор ГРМ в узгоджену із споживачем дату зобов`язаний припинити газопостачання (розподіл природного газу) споживачеві.

Припинення газопостачання за ініціативою споживача здійснюється, зокрема, шляхом перекриття та опломбування запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та її опломбування, або в інший спосіб, визначений споживачем відповідно до ПБСГ.

Постачання/розподіл природного газу вважається припиненим за умови наявності пломб Оператора ГРМ на запірних пристроях, інвентарних заглушках тощо, що зафіксовано відповідним актом.

Разом із тим, відповідачем жодного належного та допустимого доказу в розумінні статей 78, 79 ГПК України щодо припинення газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" до суду не надано.

Суд зазначає, що саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача (див. постанову Верховного Суду від 27.09.2022 №914/3254/21).

Таким чином, твердження відповідача щодо непостачання природного газу в період з 02.12.2021 до 03.12.2021 внаслідок відключення є безпідставними.

Щодо посилання відповідача на наявність договірних відносин з іншим постачальником ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" у період з 03.12.2021 до 05.12.2021, суд вказує наступне.

Як вбачається, відповідач посилається на п.11.3 договору умовами якого передбачено, що протягом строку дії Договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Тобто виходячи зі змісту пункту договору, попередній договір, в разі укладання договору з постачальником природного газу припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Відповідно до Правил постачання передбачено, що діючий постачальник - постачальник природного газу, це постачальник до реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання.

В даному випадку матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру споживачів постачальника ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" в спірний період (з 03.12.2021 до 05.12.2021).

Натомість, саме з огляду на відсутність доказів включення КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" до Реєстру споживачів інших постачальників у період з 03.12.2021 до 05.12.2021, відбулось автоматичне включення Оператором ГТС до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою.

На підтвердження вказаних обставин матеріали справи містять інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10); витяг з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачем, відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС). Відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 29.05.2023 у справі №913/242/22, від 14.06.2023 у справі №904/2867/22, від 26.07.2023 у справі №913/242/22.

У в`язку з чим, посилання відповідача на те, що договір припинився 02.12.2021 року є помилковим.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не надано жодних актів приймання-передачі природного газу в якості доказів фактичного постачання природного газу КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" іншим постачальником у період з 02.12.2021 до 05.12.2021. Відповідачем не спростовано його правомірне включення оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника «останньої надії» з огляду на встановлені обставини справи.

Крім того, суд враховує, що посилання відповідача на наявність договірних відносин з іншим постачальником природного газу не підтверджує факт здійснення ним постачання відповідачу природного газу у період з 02.12.2021 до 05.12.2021, оскільки господарська операція пов`язана не з самим фактом підписання договору. Сам по собі договір не є первинним документом та свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, у той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг (виконання робіт, передачі товару тощо). Відповідачем не надано жодних актів приймання-передачі природного газу в якості доказів фактичного постачання природного газу КНП "ЦПМСД КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" іншим постачальником.

Таким чином, доводи відповідача щодо здійснення постачання обсягу природного газу в період з 02.12.2021 до 05.12.2021 іншим, ніж позивач, постачальником не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 18.048,96 грн.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2.665,31 грн, 3% річних у сумі 1.171,58 грн та інфляційні втрати у сумі 5.940,68грн.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 4.5. Типового договору. Згідно з ним у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, твердження відповідача про те, що стягнення пені не передбачено умовами Типового договору не відповідають дійсності та спростовуються вищевикладеним.

Також помилковим є посилання відповідача на положення пункту 11.3. Типового договору щодо незастосування штрафних санкцій.

Умовами пункту 11.3. Типового договору передбачено, що протягом строку дії Договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Якщо Споживач бажає в інших випадках відмовитися від Договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.

Натомість, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідного повідомлення про відмову від Типового договору та його розірвання. При цьому, в даному випадку штрафні санкції не нараховуються саме за розірвання договору з ініціативи споживача, а не за прострочення виконання зобов`язання щодо сплати вартості отриманого споживачем природного газу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також 3% річних.

Відтак, відсутність у Типовому договорі умови щодо нарахування відсотків річних та інфляційних втрат не свідчить про безпідставність їх нарахування позивачем, оскільки таке нарахування здійснюється в силу вимог статті 625 ЦК України. А отже, заперечення відповідача стосовно, що такі нарахування не передбачені умовами Типового договору та відповідно не підлягають стягненню є помилковими та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення пені в сумі 2.665,31грн, 3% річних у сумі 1.171,58 грн та інфляційних втрат у сумі 5.940,68 грн) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача основного боргу в сумі 18.048,96 грн, пені в сумі 2.665,31 грн, 3% річних у сумі 1.171,58 грн та інфляційних втрат у сумі 5.940,68 грн.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ КОЛОМАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" (63100, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Коломак, вул. Мазепи І. Гетьмана, буд. 9, код ЄДРПОУ 38916118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452)

- основний борг у сумі 18.048,96 грн;

- пеню в сумі 2.665,31грн;

- 3% річних у сумі 1.171,58 грн;

- інфляційні втрати у сумі 5.940,68 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" липня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля