Рішення

від 25.07.2024 по справі 226/856/24

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/856/24

Справа № 226/856/24

Провадження № 2/226/259/2024

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2024 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Лазарєвої В.В.,

учасники судового процесу:

позивач ОСОБА_1 (не з`явився),

представник позивача ОСОБА_2 (не з`явився),

відповідач ОСОБА_3 (не з`явилася),

третя особа Регіональна товарнабіржа «Юго-Восток»

(представник не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на житлове приміщення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональна товарна біржа «Юго-Восток»,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на житлове приміщення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональна товарна біржа «Юго-Восток»,зазначивши вобґрунтування своїхвимог,що 27 листопада 2001 року він уклав з відповідачем договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір було укладено на Регіональній товарнійбіржі «Юго-Восток»та зареєстрований відповідно до вимог ст.15 ЗУ Про товарну біржу на Регіональній товарнійбіржі «Юго-Восток»за номером 471 від 24.02.2000. При укладанні договору купівлі-продажу квартири сторони домовилися щодо усіх його істотних умов, виконали усі умови необхідні для укладення правочину, між ними відбулося повне виконання договору, окрім того у пункті 11 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого на товарній біржі зазначено, що згідно статті 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. Продаж квартири вчинено за одну тисячу гривень. Інвентаризаційна (балансова) власність квартири становить 9590 грн. Ринкова (дійсна) вартість становить 1700 грн. Між тим він не має можливості здійснювати розпорядження своїм майном у зв`язку із тим, що договір купівлі-продажу квартири не посвідчений нотаріально, що порушує його права як власника. На теперішній час він не має можливості розпорядитися на свій розсуд вказаним майном, оскільки договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений, просив суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за ним право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рух справи.

6 травня 2024 року провадження у справі відкрите, визначено її розгляд у загальному провадженні.

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року підготовче провадження у справі закінчене, призначено справу до судового розгляду 10 липня 2024 року. Через неявку в судове засідання відповідача, відкладено судовий розгляд до 25 липня 2024 року.

Позиції сторін.

Позивач, представник позивача до судового засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Надали до суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності. Позивач, представник позивача наполягають на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства. Будь-які письмові пояснення, заяви по суті справи, відомості про відсутність в судовому засіданні з поважних причин суду не подавала.

Представник третбої особи до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Враховуючи позицію сторони позивача, надані суду докази, суд вважає необхідним дану справу розглянути за відсутності сторін на підставі наданих суду матеріалів.

Встановлені судом фактичні обставини.

24 лютого 2000 року на Регіональній товарній біржі «Юго-Восток» укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , за яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купив квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.1998 року за реєстровим номером 46 (п.2 договору). Квартира продана за 1700 грн, які отримані продавцем до підписання даного договору (п.3 договору). В п. 11 договору зазначено, що згідно ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. В п. 14 договору зазначено, що відповідно до ст.227ЦКУкраїни даний договір підлягає реєстрації в БТІ м. Димитрова (а.с. 15-16).

Договір зареєстровано у Димитровському БТІ 02.03.2000 на ім`я ОСОБА_4 , підстава реєстрації договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 24.02.2000 року (а.с. 15).

ОСОБА_4 зареєстрований у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 з 24 березня 2000 року, про що свідчить відповідна відмітка у його паспорті (а.с. 10-12).

Норми права, що регулюють спірні правовідносини та мотиви суду.

Спірна угода укладена в 1998 році. Отже, на правовідносини щодо її укладення поширюється чинний на той час Цивільний кодекс Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст.153ЦКУкраїнськоїРСР 1963року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідності до ст.227ЦКУРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48цьогоКодексу (ч. 1 ст. 47 цього Кодексу).

Згідно з ч.2 ст.47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до частини 1ЗУ «Про товарну біржу»(в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Згідно зЗакону України «Про товарну біржу»біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. (ч. 2ЗУ «Про товарну біржу»).

Тобто, чинне на момент укладання спірного правочину законодавство, а саме ч.2 ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», дозволяло укладати угоди купівлі продажу квартири за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення біржового контракту.

Відповідно до абз.3 п.2Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009, в якому роз`яснено, що у випадку наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають юридичну силу, застосуванню підлягає той, що прийнятий пізніше.

Оскільки в даних правовідносинах наявна колізія норм матеріального права, що мають однакову юридичну силу -ст.15Закону УкраїниЗУ «Протоварну біржу» та ст.277ЦК УкраїнськоїРСР 1963 року, Закон України "Про товарну біржу" було прийнято в 1991 році, а Цивільний кодексна момент укладання спірного правочину діяв з 1963 року, тому при вирішенні спору про необхідність чи відсутність необхідності нотаріального посвідчення правочину, укладеного на товарній біржі, суд вважає правомірним застосуванняст.15 Закону України "Про товарну біржу"(як нормативного акта, прийнятого пізніше), що дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження житлової нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» визначено, що суд, на підставі ч. 2ст. 47 ЦК УРСР1963 року, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора, вправі визнати угоду дійсною. Це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності, передбачені законом обмеження. Крім того, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов. У відповідності до діючого на даний час законодавства - а самест. 204 ЦК України«правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним».

Судом встановлено,що підчас вчинення спірного правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, усі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі - продажу квартири, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2000 році.

Отже, сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона передала іншій квартиру.

Так, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу не спростовані та свідчать про те, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем нерухомого майна. Право власності ОСОБА_4 на квартиру зареєстровано у БТІ.

Враховуючи надані суду дані щодо спірної квартири, порядок та підстави набуття ОСОБА_4 права власності на належну йому квартиру, а також відсутністю на даний час іншої можливості ніж встановлення судом права позивача на належне йому майно, суд вважає, що є підстави для визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_4 .

Керуючись ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий), про визнання права власності на житлове приміщення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональна товарна біржа «Юго-Восток» (місце розташування: місто Мирноград Донецької області, вул. Соборна, 5, ЄДРПОУ 25329592), задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. Коваленко