Рішення

від 19.07.2024 по справі 735/650/24

КОРОПСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №735/650/24р.

Провадження по справі № 2/735/197/2024р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 липня 2024 року смт.Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Балаби О.А.,

за участю секретаря судового засідання Редько А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 , відповідачки, представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Короп цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи вимоги тим, що дана позовна заява пред`явлена на захист прав та законних інтересів малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечуючи належного догляду за дитиною. Також позивач просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить задовольнити.

У судовому засіданні відповідачка позов визнала частково погодившись, що зловживала спиртними напоями, а отже не здійснювала належний догляд за донькою. У неї семеро дітей, старший син повнолітній і проживає разом з нею, а інші діти навчаються та проживають в КЗ «Черешенський ліцей». Більше місяця спиртне не вживає та просить надати їй шанс виправити свою поведінку та не позбавляти її батьківських прав.

У судовому засіданні представник третьої особи позов підтримала.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 6).

Згідно довідки характеристики виданої виконкомом Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області № 187 від 23.01.2024 р. ОСОБА_3 на даний час тимчасово ніде не працююча. Зареєстрована в АДРЕСА_1 . В побуті і суспільстві веде себе задовільно. Іноді бували випадки зловживання алкогольними напоями. Також були випадки не виконання материнських обов`язків та призначень педіатра і фельдшера. На даний час до кримінальної відповідальності не притягувалася. Її сімейний стан слідуючий: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 9).

В матеріалах справи міститься пояснювальна записка фельдшера Вербівського ФАП ОСОБА_11 з якої вбачається, що 15.01.2024 року ОСОБА_3 не з`явилась до пункту з дитиною для контрольного зважування та вакцинації. Також не з`явилась до ФП 16.01.2024 р. На телефонні дзвінки не відповідала. Після відвідування вдома, було встановлено закриті двері, після чого було повідомлено дільничного педіатра ОСОБА_12 . Також 17.01.2024 р. до ФП дитину мати не привезла, на телефонні дзвінки не відповідала. Після чого було проведено патронаж фельдшером на дім, де було виявлено закриті двері із середини. Було повідомлено дільничного педіатра про випадок, після чого викликано соцслужбу. Мати дитини на час приїзду працівників соціальної служби перебувала у нетверезому стані, дитина голодна, плакала (а.с. 10).

Згідно рішення виконавчого комітету Понорницької селищної ради від 18 січня 2024 року № 65 про негайне відібрання дитини у матері вбачається, що виконавчим комітетом Понорницької селищної ради вирішено негайно відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку із загрозою життя та здоров`я дитини. Службі у справах дітей Понорницької селищної ради забезпечити тимчасове влаштування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до КНП «Коропська центральна лікарня» Коропської селищної ради та вжити відповідні заходи для організації її соціального та правового захисту (а.с. 40).

Відповідно до розпорядження Бахмацької міської ради № 22 від 01 лютого 2024 року малолітня дитина ОСОБА_4 влаштована до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_13 , жительки АДРЕСА_2 (а.с. 41).

Згідно довідки виданої адміністрацією КЗ «Черешенський ліцей» № 113 від 29 березня 2024 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчаються та виховуються у даному закладі. Мати ОСОБА_3 , провідує дітей зрідка, забирала дітей на осінні канікули, під час зимових канікул вдома перебував тільки ОСОБА_14 , оскільки решта дітей були на відпочинку у Франції. Під час оформлення документів на виїзд за кордон ОСОБА_15 завжди вчасно та відповідально відносилась до оформлення документів. На навчання ОСОБА_16 повернула дитину не вчасно, пояснивши тим, що не мала можливості через безгрошів`я та відсутність автобусного сполучення. Привезла сина до закладу із зимових канікул охайно вдягнутого, з чистими речами, сама не була в стані алкогольного сп`яніння. Мати телефонує своїм дітям, вихователям, класним керівникам, цікавиться фізичним та моральним розвитком дітей. Відвідує батьківські збори. Діти дуже люблять маму, сумують за нею, завжди раді телефонним розмовам і зустрічі. Дуже переживають, що не можуть часто бути вдома.

За результатами проведеної перевірки, органом опіки та піклування Понорницької селищної ради, складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Понорницької селищної ради від 15 квітня 2024 року № 438 «Про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Понорницької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с. 46).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.164Сімейного кодексуУкраїни мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Проте, суд враховує, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine) від 18 грудня 2008 року, заява № 39948/06).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 10 листопада 2021 року у справі № 309/556/17 (провадження № 61-14124св21), від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18 (провадження № 61-16697св21), від 02 серпня 2022 року справа № 743/269/21, (провадження № 61-18133св21), від 25 листопада 2022 року у справі № 308/9081/21 (провадження № 61-8290св22) та інших.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19, ухилення від виховання дитини може слугувати підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійний характер. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Так, на підтвердження невиконання відповідачкою батьківських обов`язків позивачем надано Акти візитів представника Служби у справах дітей у сім`ю ОСОБА_3 , акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, акт оцінки потреб сім`ї, висновок оцінки потреб сім`ї, рішення виконавчого комітету Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району, Чернігівської області від 18.01.2024 року «Про негайне відібрання дитини у матері».

Вказані докази стосуються, здебільшого, неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачкою.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження фактів притягнення, зокрема, до адміністративної відповідальності за невиконання відповідачкою обов`язків щодо виховання дітей.

При цьому, відповідачка заперечує проти позову про позбавлення її батьківських прав.

Суд враховує, що вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», § 54, § 58).

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки ОСОБА_3 щодо умисного злісного систематичного ухилення від виконання батьківських обов`язків, свідомого нехтування нею, а також що така поведінка має постійний характер та, що змінити поведінку відповідачки у кращу сторону неможливо. Позивачем також не доведено, у чому будуть полягати позитивні зміни в житті дитини у разі застосування до відповідачки такого крайнього заходу впливу як позбавлення її батьківських прав.

Враховуючи вищевикладені обставини, у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав слід відмовити, та попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, оскільки у разі в подальшому неналежного виконання нею батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей, вона буде позбавлена батьківських прав. Окрім того, необхідно покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків.

Разом з тим, суд приймає до уваги роз`яснення, надані у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», згідно яких суд, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року у справі 3 645/731/18.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини (частина 3 статті 170 СК України).

При цьому, відібрання дітей від батьків на підставі статті 170СК України не є виходом за межі позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18.

Суд також бере до уваги наявність даних про зловживання ОСОБА_3 алкогольними напоями та даних про те, що в гості до відповідачки приходять сторонні особи з якими вона вживає спиртні напої, що не забезпечує безпеку та комфорт в домашніх умовах для малолітньої дитини.

Невід`ємним правом дитини є право на дитинство, однак в умовах, в яких мешкає малолітня донька відповідачки - ОСОБА_17 разом з матір`ю, вона позбавлена цього права.

Оскільки відповідачка не вживає заходів щодо належного догляду за донькою, суд приходить до переконання, що залишення проживання дитини разом з матір`ю на даний час є небезпечним для її життя та здоров`я та вважає за необхідне відібрати дитину від матері.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до частини третьої статті 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її матір`ю, суд за її заявою може постановити рішення про повернення їй доньки.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частини четвертої статті 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Частиною другою статті 182Сімейного кодексуУкраїни передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст. ст. 164-166, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

позов органу опіки та піклування Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району, Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412567, місцезнаходження: вул. Довженка, 18, смт. Понорниця, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області) до ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа: служба у справах дітей Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району, Чернігівської області (код ЄДРПОУ 44151234, місцезнаходження: вул. Сіверська, 25, с. Авдіївка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) без позбавлення батьківських прав та передати її під піклування органу опіки та піклування Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району, Чернігівської області для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на користь малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок (одержувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 р/р UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 24.07.2024 року.

Суддя: О.А. Балаба