Рішення

від 24.07.2024 по справі 357/9074/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9074/24

Провадження № 2/357/3812/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 липня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді - Орєхова О.І.,

за участю секретаря - Вальчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому проваджені в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2024 року адвокат Сацик Роман Васильович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2015 року, проживали цивільним шлюбом. Фактично проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали права і обов`язки, як подружжя.

22.05.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб по Ісламським традиціям, про що було видано свідоцтво про шлюб по шаріату.

В червні 2021 року, ОСОБА_2 завагітніла. Відповідачка вирішила народжувати в місті Біла Церква, тому перед пологами переїхала до міста Біла Церква, позивач залишився в Києві.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 .

24.02.2022 року російська федерація напала на Україну, у зв`язку з чим указом Президента України № 64/2022 було введено військовий стан на всій території України. В цей момент ОСОБА_2 перебувала у стресі через повномасштабне вторгнення та через те, що у неї під час цих подій одномісячна дитина, а чоловік знаходився в Києві. Через зазначені події подружжя посварилося.

В березні ОСОБА_2 пішла до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з метою отримання свідоцтва про народження, оскільки вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , в актовому записі, відомості про батька були записані відповідно до частини першої статті 135 СК Україні.

В решті, коли в Київській області все стабілізувалось, ОСОБА_3 прийняв рішення, що потрібно, щоб він був записаний як батько у свідоцтві про народження свого сина, щоб права його сина не порушувалися.

Позивач звернувся до медико-генетичного центру «МАМА ПАПА», для проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження.

Позивачем був отриманий висновок № 42888 від 30.05.2024 року, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.

Оскільки відомості про батька дитинну свідоцтві про народження записані на підставі частини 1 статті 135 СК України, а сторони не маються можливості спільно подати заяву до органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до свідоцтва про народження, оскільки проживають у різних містах, тому позивач просить в судовому порядку внести зміни до актового запису про народження дитини.

Тому, просив суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести в актовий запис № 286 від 15.03.2022 року наступні зміни: 1) в розділі «Відомості про дитину» у графі «Прізвище» виключити « ОСОБА_5 », внести « ОСОБА_6 », у графі «По-батькові» виключити « ОСОБА_7 », внести « ОСОБА_8 », ім`я, дату та місце народження дитини залишити без змін; 2) в розділі «Відомості про батька» у графі «Прізвище» виключити « ОСОБА_5 », внести « ОСОБА_6 », у графі « Ім`я» виключити « ОСОБА_7 », внести « ОСОБА_9 », у графі «По-батькові» виключити « ОСОБА_10 » внести « ОСОБА_11 », у графі «Дата народження» внести « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у графі «Громадянство» залишити без змін, у графі «Місце проживання» внести « АДРЕСА_1 » ( а. с. 1-5 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 40 ) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно відповіді № 666637 від 28.06.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді стосовно визначення підсудності, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 21.01.2016 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ( а. с. 45-46 ).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред`явлено позов до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Ухвалою судді від 01 липня 2024 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 15 годину 30 хвилин 24 липня 2024 року ( а. с. 47-48 ).

Ухвалою суду від 16 липня 2024 року задоволено клопотання представника позивача, адвоката Онишко Вікторії Михайлівни про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ( а. с. 61-62 ).

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 24.07.2024 року за вх. № 39758 судом отримано клопотання від представника ОСОБА_12 , в якому просила проводити розгляд справи без участі позивача та його представника. Просила задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства ( а. с. 64, 65-66 ).

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, 10.07.2024 року за вх. № 37295 судом отримано клопотання, в якому остання просила проводити розгляд справи без її участі. Позов визнає, не заперечує проти його задоволення ( а. с. 52, 53 ).

Третя особа Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить Доставка електронного документу ( а. с. 63 ).

Згідно ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В свою чергу, позивач та відповідач скористувалися своїм правом, визначеним в ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в підготовче судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому, суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності учасників справи за наявними матеріалами, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інших заяв та клопотань з боку учасників судового процесу на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , про що здійснено відповідний актовий запис за № 286, батьками якого вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане 15 березня 2022 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) ( а. с. 16 ).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька, відомості про батька в актовому записі № 286 про народження ОСОБА_4 були записані відповідно до частини першої статті 135 СК України ( а. с. 1-18 ).

В свою чергу, позивач у позовній заяві зазначав про те, що він, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 2015 року проживали цивільним шлюбом.

Так, 22.05.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб по Ісламським традиціям, про що було видано свідоцтво про шлюб по шаріату ( а. с. 15 ).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до медико-генетичного центру «МАМА ПАПА», для проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження, за результатними якого, отримав висновок № 42888 від 30.05.2024 року, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999% ( а. с. 19-34 ).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести зміни в актовий запис № 286 від 15.03.2022 року.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Судом встановлено, що державна реєстрація народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснена відповідно до статті 135 Сімейного Кодексу України, про що в матеріалах справи свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька ( а. с. 17-18 ).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2008 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд виходить зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. У загальному випадку воно може відбуватися за добровільним порядком (ст. 126 СК України).

Таким чином судом взято до уваги те, що сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Так, за висновком № 42888 від 30.05.2024 року, проведеного молекулярно-генетичного експертного дослідження в медико-генетичному центрі «МАМА ПАПА», за його результатами, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999% ( а. с. 19-34 ).

Тобто, тестом ДНК на батьківство, підтверджено кровне споріднення позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надано.

Навпаки, відповідач ОСОБА_2 звертаючись до суду 10.07.2024 року з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, позов визнала та не заперечувала проти його задоволення ( а. с. 53 ).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом не встановлено, що визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Навпаки, визнання позову відповідачем, свідчить в першу чергу про найкращі інтереси дитини.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п. 2.16.4., п. 2.1.6 Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до п. 2.18 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п. 2.28 цього розділу.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Суд встановив, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство ОСОБА_1 стосовно дитини ОСОБА_4 , тому в інтересах дитини позов підлягає задоволенню, а також підлягають задоволенню вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених ним позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У часник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

При зверненні до суду з вказаними позовними вимогами позивач ОСОБА_1 сплатив судовій збір у розмірі 1 211,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 07.06.2024 року ( а. с. 6 ).

Так, згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Звертаючись до суду із заявою від 10.07.2024 року, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю, до початку розгляду справи по суті.

А отже, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесених позивачем при звернені до суду 50 відсотків судових витрат, а саме у сумі 605,60 гривень, інші 50 відсотків судових витрат у розмірі 605,60 гривень Білоцерківському управлінню Державної казначейської служби України Київської області повернути ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 5, 125, 126, 128, 134, 138 СК України, ст. 2, 5, 10, 12, 13, 14, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 128, 141, 142, 187, 200, 206, 211, 247, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2008 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", Законом України «Про судовий збір», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , батьком дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області.

Зобов`язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести в актовий запис № 286 від 15.03.2022 року наступні зміни: в розділі «Відомості про дитину» у графі «Прізвище» виключити « ОСОБА_5 », внести « ОСОБА_6 », у графі «По-батькові» виключити « ОСОБА_7 », внести « ОСОБА_8 », ім`я, дату та місце народження дитини залишити без змін; в розділі «Відомості про батька» у графі «Прізвище» виключити « ОСОБА_5 », внести « ОСОБА_6 », у графі «Ім`я» виключити « ОСОБА_7 », внести « ОСОБА_9 », у графі «По-батькові» виключити « ОСОБА_10 » внести « ОСОБА_11 », у графі «Громадянство» залишити без змін, та з урахуванням змін видати нове свідоцтво про народження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 гривень ( шістсот п`ять гривень шістдесят копійок ).

Зобов`язати Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого буд. 36 , код ЄДРПОУ - 38009832, повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень ( шістсот п`ять гривень шістдесят копійок ), сплачений згідно Квитанції ID: 2383-1061-9753-0792 від 07.06.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 , паспорт: документ № НОМЕР_3 , запис 19900131-12379, орган, що видав 8040, РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Білоцерківським МВМ № 2 ГУ МВС України в Київській області 05 березня 2009 року, РНОКПП: НОМЕР_5 );

Третя особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд. 22, ЄДРПОУ: 33341882 ).

Повний текст судового рішення виготовлено 24 липня 2024 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов