Ухвала

від 24.07.2024 по справі 569/9959/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/9959/24

УХВАЛА

24 липня 2024 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Харечко С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором про надання поворотної позики від 01.08.2023 р. в сумі 408370,20 грн.

Позовну заяву мотивувала тим, що 01 серпня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про надання поворотної позики, згідно якого ОСОБА_3 наддала а ОСОБА_2 прийняла поворотну фінансову допомогу у сумі 395771,00 грн., що дорівнює еквіваленту суми 10 0000 доларів США. Дана обставина стверджується розпискою про отримання ОСОБА_2 вищезазначеної позики, яка написана нею власноруч.

Згідно з умовами договору суму позики в повному обсязі позичальник зобов`язалася повернути до 01.01.2024 року. Проте до 01.01.2024 р. відповідач не повернула позивачу грошові кошти в сумі 395771,00грн. Відповідач пояснюювала невиконання зобовязання по Договору суттєвим погіршенням фінансвового стану. У зв`язку з наведеним позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

27 червня 2024 року сторонами подано до суду спільну заяву про затвердження мирової угоди та укладену і підписану сторонами мирову угоду, за умовами якої: Сторони домовились між собою, що згідно з умовами цієї Мирової угоди ОСОБА_2 , передає з метою погашення заборгованості за договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року у приватну власність ОСОБА_3 , належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 квітня 2024 року № 4-99, спадкова справа № 153/2023, видане державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області, кадастровий номер: 5624682000:04:027:0093, площею 2,2147 га, що розташована за межами населеного пункту Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, нормативна грошова оцінка: 69 021,14 гривень; експертна грошова оцінка: 54 456,92 гривень. У свою чергу, ОСОБА_3 , відмовляється від вимог про стягнення боргових зобов`язань ОСОБА_2 перед нею в розмірі 480 370,20 гривень, тобто в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 просили затвердити подану до суду мирову угоду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини сьомої статті 49 ЦПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.

Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно зі статтею 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і у строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Отже законодавство України передбачає укладення мирової угоди в цивільному процесі та виконавчому провадженні, але така мирова угода затверджується судом.

Мирова угода це укладена в цивільному процесі угода між сторонами у справі і затверджена судом про умови припинення спору, на підставі взаємних уступок відмови позивача від своїх вимог або їх зміни, визнання відповідачем зміненого позову чи зменшення розміру позовних вимог. Мирова угода являє собою один з найбільш прийнятних інструментів усунення протиріч між учасниками цивільно-правових відносин. Умови врегулювання у мировій угоді встановлюють самі сторони, виходячи з своїх інтересів і можливостей, в ході переговорів. При укладенні мирової угоди сторони по-новому визначають обсяг і зміст взаємних прав та обов`язків, що випливають зі спірного матеріального правовідношення. Кожна сторона в певній мірі відступає від своєї певної позиції у справі. У мировій угоді сторони можуть підтвердити наявність існуючого між ними матеріального правовідношення.

Оскільки сторони на умови мирової угоди погоджуються в добровільному порядку і кожна зі сторін володіє правом заперечення проти її укладення, то мирові угоди мають виконуватися в добровільному порядку. Якщо одна зі сторін з будь-яких причин не виконує умов мирової угоди, то у іншої сторони виникає право на примусове виконання умов мирової угоди шляхом передачі її до виконавчої служби для примусового виконання.

Для того, щоб мирова угода не використовувалась як інструмент зловживання правом, суд при вирішенні питання про визнання мирової угоди повинен встановити наявність у позивача суб`єктивного права, а у відповідача зобов`язань, а також факт невиконання таких зобов`язань, який став причиною порушення прав позивача. Таким чином, з`ясування судом фактичних обставин справи має бути обов`язковою умовою визнання мирової угоди судом.

При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу боргового зобов`язання вираженого у грошовому еквіваленті, яке зафіксовано у договорі та розписці.

Разом з тим, умовами мирової угоди сторони визначили, що у рахунок погашення боргу ОСОБА_2 передає у приватну власність ОСОБА_3 , належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 квітня 2024 року № 4-99, спадкова справа № 153/2023, видане державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області, кадастровий номер: 5624682000:04:027:0093, площею 2,2147 га, що розташована за межами населеного пункту Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, нормативна грошова оцінка: 69 021,14 гривень; експертна грошова оцінка: 54 456,92 гривень. У свою чергу, ОСОБА_3 , відмовляється від вимог про стягнення боргових зобов`язань ОСОБА_2 перед нею в розмірі 480 370,20 гривень, тобто в повному обсязі.

Відтак укладена між сторонами мирова угода породжує між сторонами нові правовідносини, які пов`язані з реєстрацією права власності земельної ділянки на позивача.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 квітня 2024 року № 4-99, земельна ділянка площею 2,2147га, кадастровий номер: 5624682000:04:027:0093, розташована на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Таким чином, оскільки вказана земельна ділянка розташована на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, враховуючи те, що позови з приводу нерухомого майна пред`являються за місцем знаходженням майна або його основної частини, а відтак є виключною підсудністю Рівненського районного суду Рівненської області та не належить до територіальної чи предметної підсудності Рівненського міського суду Рівненської області.

Також, суд звертає увагу на те, що сума боргу відповідача у розмірі 480 370,20 грн. майже в 9 разів більша за вартість земельної ділянки (у розмірі 54 456,92 грн.), яка передається в рахунок погашення боргу.

Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2024р. №664361, земельна ділянка площею 2,2147га, кадастровий номер: 5624682000:04:027:0093, розташована на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області передана в оренду Фермерському господарству «Гостинний двір» (Договір оренди землі від 03.09.2019 р.), строк дії оренди 10 років. А отже, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, позивач та відповідач допустили зловживання процесуальними правами шляхом укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб.

Частинами другою та третьою статті 13 ЦК України унормовано, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Із конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В даному випадку дії позивача та відповідача не відповідають закону, а умови угоди суперечать закону та порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, у зв`язку з чим суд відмовляє у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Керуючись ст. 207, 258-261 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Продовжити розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по даній справі.

Повний текст ухвали виготовлено 24.07.2024 року.

Суддя Харечко С.П.