Постанова

від 17.07.2024 по справі 191/3467/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6617/24 Справа № 191/3467/22 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року про закриття провадження

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТДВ «АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з додатковою відповідальністю «Агротехсервіс-Синельникове», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТДВ «АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Агротехсервіс-Синельникове», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про те, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Лисенка В.В. подав до Дніпровського апеляційного суду 20 травня 2024 року апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники справи, не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу не подавали, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами у справі виник спір щодо нерухомого майна, який є предметом розгляду та яке є фактично майном, що використовується сторонами у сільськогосподарській діяльності, для прийому, первинної обробки (очищення; сушіння) свіжезібранного зерна та іншого врожаю сількогосподарських культур і їх зберігання, а саме: ТОВ «ГОРІХПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 40093546, засновник ОСОБА_3 - відповідач-2); ТОВ «ТОРГІНВЕСТ АГРО» (код ЄДРПОУ 41015406, засновник та керівник ОСОБА_8 - відповідач - 8), Фермерське господарство «АЛЄКСАНДРОВ» (код ЄДРПОУ 32930870, засновник та керівник ОСОБА_7 - відповідач - 7); ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС-СИНЕЛЬНИКОВЕ», відповідач 4 (код ЄДРПОУ 03563117, керівник ОСОБА_11 ), засновником якого, у тому числі є й відповідач- 3 ОСОБА_4 , СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «КАСКАД» (код ЄДРПОУ 24604748, юридична адреса: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Діброва), засновником та керівником якого є позивач ОСОБА_1 .

Отже, судом першої інстанції встановлено, що основний суб`єктний склад учасників між яким виник спір, є юридичні особи, а предметом спору є нерухоме майно, що використовується в процесі господарської діяльності, що у сукупності та причинному зв`язку з суб`єктним складом, визначає характер спірних матеріальних правовідносин та підпадає під юрисдикцію розгляду цього позову господарським судом, в силу ст. 20 ГПК України, а оскільки провадження у цій справі є відкритим, тому, у розумінні положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України таке провадження цивільного судочинства належить закрити.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, зважаючи на наступне.

Статтею 19ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій;

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів відзначає, що спір між сторонами виник з приводу виділу в натурі часток у майні, зміни часток у спільній частковій власності, які належать сторонам на праві приватної власності, що підпадає під дію ст. 19 ЦПК України та такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства загальним судом.

Виходячи зі ст. 19 ЦПК України, загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість юрисдикцію господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності, про щонеодноразово зазначалаВелика ПалатаВерховного Судуза чассвоєї роботита сформулювалаусталену судовупрактику щодоюрисдикційності спорів.

Колегією суддів встановлено, що позивач, як фізична особа, звертається до суду з позовом, пред`явленим до відповідачів, зокрема, як до фізичних осіб, які є співвласниками часток у нерухомому майні, що є спільною частковою власністю, що узгоджується з наданою позивачем до позову Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, датованого формуванням 24 листопада 2022 року.

В матеріалах справи відсутні письмові докази, що між сторонами, як учасниками юридичної особи, виник спір щодо майна, яке, як цілісний майновий комплекс, входить до статутного капіталу такої юридичної особи, що прямо б свідчило про спір, який виникає при здійсненні господарської діяльності, враховуючи таке майно, а його виділ в натурі буде прямо впливати на таку господарську діяльність, щоб підпадало під положення ст. 20 ГПК України, як помилково зазначив суд першої інстанції.

За такихпідстав,у судупершої інстанціїне булоналежних правовихпідстав для застосування положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України та закриття провадження у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при закритті провадження у справі та визначенні юрисдикції розгляду цього спору господарському суду, що призвело до постановлення помилкової ухвали, знайшли своє підтвердження, а у суду першої інстанції не було достатніх підстав для застосування положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 09травня 2024року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна