У Х В А Л А
Іменем України
№ 610/434/24 № 1-кп/610/80/2024м. Балаклія25 липня 2024 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілого: ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру: ОСОБА_5 ,
законного представника: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 (відеоконференція),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженки: с. Протопопівка Балаклійського району Харківської області; зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянки України; з базовою загальною середньою освітою (9 класів); офіційно не працевлаштованої; незаміжньої; раніше не судимої,
за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
в с т а н о в и в:
04 грудня 2023 року, приблизно о 10.10 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, незаконно заволоділа належним ОСОБА_4 транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 вартістю 30630 гривень, здійснила ним поїздку від будинку культури до приміщення СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 в суді підтвердила вчинення суспільно-небезпечного діяння за вищенаведених обставин.
Пояснила, що після вживання пива біля будинку культури з цікавості сіла у незачинений автомобіль потерпілого, ключі були у замку запалення, та здійснила на ньому поїздку по селу.
Потерпілий ОСОБА_4 під час допиту в суді дав такі показання: того дня автомобіль стояв біля будинку культури, двері не зачинені, ключі у замку запалення. До нього прибігла дружина і повідомила, що його автомобіль угнали. В результаті розшуку автомобіль виявили в селі поблизу приміщення СТОВ «Гусарівське». За кермом була ОСОБА_5 , в автомобілі була сама. Вона проїхала приблизно 1,5 км. Раніше вже бачив її за кермом автомобіля, вона вміє керувати.
04.12.2023 ОСОБА_4 телефоном заявив до поліції про незаконне заволодіння його автомобілем, заяву зареєстровано у відділі поліції, того ж дня він оформив письмову заяву про кримінальне правопорушення, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
04.12.2023 оглянуто місце події, де поблизу приміщення СТОВ «Гусарівське» за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Гусарівка, вул. Миру виявлені автомобіль «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 , його власник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 є потерпілий ОСОБА_4
Автомобіль як предмет кримінального правопорушення визнаний речовим доказом.
За висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи ринкова вартість автомобіля «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 на час події становила 30630 гривень.
За медичнимвисновком ОСОБА_5 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
Під час слідчого експерименту ОСОБА_5 за участю захисника на місці події під відеозапис розповіла про обставини події.
За висновком судово-психіатричного експерта від 08.01.2024 № 7 ОСОБА_5 страждала і страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії, параноїдної. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На час вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_5 перебувала у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання. Не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_5 відповідно до свого психічного стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за
ч.1ст.289КК України як
незаконне заволодіння транспортним засобом.
Осудність є однією з загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбаченихст. 19 КК Україникритеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Виходячи з положень статей23,24 КК Україниумисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Зокрема, при вчиненні крадіжки винний усвідомлює, що він порушує право власності, таємно викрадає чуже майно і тим самим завдає потерпілому майнової шкоди.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб`єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов`язковою передумовою чого є осудність.
Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
Мотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.
Відповідно до дослідженого судом висновку судово-психіатричного експерта хронічне психічне захворювання позбавило ОСОБА_5 можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння.
Тобто, у ОСОБА_5 встановлено наявність як медичного критерію (хронічне психічне захворювання у виді шизофренії, параноїдної), так і інтелектуальної й вольової ознак юридичного критерію (нездатність розуміти свої дії та керувати ними).
З зазначеним станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінніст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину.
Тому, обвинувачення про таке психічне ставлення неосудної особи до вчиненого суспільно небезпечного діяння не ґрунтується на правильному тлумаченні закону про кримінальну відповідальність, яке б відповідало його точному змісту, що беззаперечно є свідченням неправильного застосування такого закону.
Суд звертає увагу, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.
Зокрема,статтею 505 КПК Українипередбачено, що обов`язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи, на що сторона обвинувачення увагу не звернула.
Тому внаслідоквиявлення неправильногозастосування законуУкраїни прокримінальну відповідальність(посиланняна спрямованістьумислу,мету імотив дій,як наскладові злочину,у тойчас коливирішується питанняпро застосуванняпримусових заходівмедичного характеру)необхідно виправитидопущену стороноюобвинувачення помилкута виключитиіз обвинуваченнязайві посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_5 при вчиненні суспільно небезпечного діяння.
За правилом ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
В порядку забезпечення кримінального провадження був накладений арешт на речові докази, який необхідно скасувати за відсутністю потреби у його продовженні.
Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 498-516 КПК України,
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання задовольнити повністю.
2.Застосувати до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
3.Після набрання ухвалою законної сили речові докази: автомобіль «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_4 , скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 07.12.2023, змиви зберігати в матеріалах кримінального провадження (досудового розслідування).
4.Процесуальні витрати у сумі1514,56гривень за проведення судово-психіатричної експертизи віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Балаклійський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120592755 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Незаконне заволодіння транпортним засобом |
Кримінальне
Балаклійський районний суд Харківської області
Стригуненко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні