Рішення

від 24.07.2024 по справі 629/4016/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4016/24

Номер провадження 2-а/629/17/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в м.Лозова в приміщенні суду адміністративну справу №629/4016/24 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Короля Миколи Ігоровича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Короля Миколи Ігоровича, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про скасування постанови та закриття провадження у справі, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в не в автоматичному режимі серії ЕНА №2448560 від 22.06.2024 року, винесену інспектором взводу №2 роти №1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2 , відносно нього за ч. 4 ст. 122 КУпАП, у звязку з чим просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Також у позові позивач просив стягнути з відповідача на користь нього судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Інспектора 2 взводу 1 роти 1 бат. ПОЛК-1 УПП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2448560 від 22.06.2024 року його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Позивач вказав, що з даною постановою він не згоден, та вважає її незаконною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню як така, що винесена з грубим порушенням гарантованих прав і свобод. Так, ОСОБА_1 вказав, що відповідно до обставин зазначених в оскаржуваній постанові: 22.06.2024 року о 09:37:21 а.д. МО6 163 км, водій керуючи авто на а.д. М06 163 км рухався в зоні дії дорожніх знаків 70 км/год зі швидкістю 132 км/год. Зафіксовано на TRUCAM TC001090, чим порушив п. 12.9.б.ПДР- Перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швид.руху передбачених знаками 3.29.3.31.30.2, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП. Позивач вказав, що в постанові є посилання на єдиний доказ перевищення швидкості водієм, а саме показники (фото, відео) приладу TRUCAM TC001090. Так, інспектор, взявши до уваги показники приладу TRUCAM, незаконно притягнув його до відповідальності за обставин викладених в протоколі, оскільки автомобілем LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_1 , керувала його сестра- ОСОБА_3 , а він сів за кермо в с. Бронки Житомирської області та на 236 км. а.д. Київ-Чоп та був зупинений інспектором. ОСОБА_1 зазначив, що повідомляв Інспектора про вказані обставини та став клопотати про надання доказів саме його керування автомобілем, за обставин вказаних в постанові, які б слугували підставою для притягнення його до адмінвідповідальності, але Інспектор, порушуючи його права не надав доказів порушення. Позивач зазначив, що про свою незгоду з порушенням, він відразу вказав в постанові.

Ухвалою суду провадження у справі було відкрито.

На адресу суду надійшли клопотання Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції та Головного управління Національної поліції в Житомирської області про заміну первісного відповідача належним, а саме Головне управління Національної поліції в Житомирської області на Департамент патрульної поліції.

Ухвалою суду було замінено первісного відповідача- Головне управління Національної поліції в Житомирської області на належного -Департамент патрульної поліції.

18.07.2024 року від представника Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції до суду подано відзив, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до постанови інспектора взводу №2 роти №1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , яким під час несення служби по а/д М-06 163 км+300 м 22.06.2023 за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam II (серійний номер ТС001090) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме те, що водій транспортного засобу Lexus RX 300, н.3. AX6065OP, рухався зі швидкістю 132 (сто тридцять два) км/год. в зоні дії дорожнього знаку 3.29, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год., та порушив п. 12.9 б ПДР України - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху передбачені знаками 3.29, 3.31, 30.3 ПДР України. Так, на 163 км. + 300 м. інспекторами батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Левчук В., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було здійснено фіксацію перевищення швидкості транспортним засобом Lexus RX 300, н.з. НОМЕР_2 , після чого за допомогою жезла водію було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", однак вказану вимогу водієм було проігноровано та він здійснив рух далі без зупинки. Інспектором, який здійснював фіксацію перевищення швидкості, оперативно було здійснено передачу інформації про незупинку транспортного засобу Lexus RX 300, н.3. AX60650P екіпажам міста. Тому, на 236 км. автодороги М06 інспектором ОСОБА_2 було здійснено зупинку транспортного засобу Lexus RX 300, н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після зупинки інспектор підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред?явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного лише зі спливом певного часу, та вчиняв постійно всілякі дії з метою ухилення від адміністративної відповідальності. Крім того, представник відповідача вказала, що позивач надає двоякі пояснення з цього приводу. Спочатку під час спілкування з інспектором поліції хвилини 10:21:46 export-gjxlq файлу позивач зазначав, що «за кермом перебувала сестра», далі вказує, «можливо той чоловік їхав десь та пересів далі» хвилини 10:28:50 відеофайлу export-gjxlq. Так, ОСОБА_6 вказала, що з метою встановлення, хто дійсно знаходився за кермом транспортного засобу Lexus RX300, н.з. НОМЕР_1 інспектор ОСОБА_2 здійснив дзвінок до працівника поліції, який саме здійснював фіксацію перевищення швидкості транспортним, який повідомив, що за кермом авто перебував чоловік, а тому доказів того, що за кермом транспортного засобу перебував хтось інший Позивачем не доведено. Також зазначила, що обставини, зазначені в адміністративному позові, не відповідають дійсності та Позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Представник наполягала на тому, що дії інспектора були законними, на фотознімку та відеозаписах все зафіксовано, а саме факт розяснення ОСОБА_1 прав інспектором, їх спілкування та інше. Вказала, що водію було роз?яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП хвилини 10:25:40 відеофайлу № export-gixa. В якості доказу перевищення швидкості є відповідне фото та відеозапис з приладу LTI 20/20 TruCam (серійний номер ТС001090), на якому зафіксовано швидкість транспортного засобу Позивача. Крім того, фото з приладу LTI 20/20 TruCam фіксує дату, час, автомобіль. Також наявні об?єктивні дані, щодо підтвердження географічної локації транспортного засобу, що відображені роздруківкою файлу 1719049069_2H000_0622_093749.jmf з пристрою, на якому зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 50°19'48.41"N і географічна довгота 28°21'33.60"Е місця події. Крім того, додала, що відео та фотофіксація автомобіля Позивача відбулась на відстані 131 метри, тобто в межах допустимих граничних показників визначених для

приладу LTI 20/20 TruCam, а схема розміщення дорожніх знаків визначає, що місце виміру швидкості руху автомобілів 163 км а/д Київ-Чоп входить в зону дії дорожнього знаку 3.29.

В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, надав клопотання про розгляд справи без участі позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Інспектор та представник Департаменту патрульної поліції у судове засідання не зявилися, причини не явки не повідомили, про час, місце і дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Постановою Інспектора 2 взводу 1 роти 1 бат. ПОЛК-1 УПП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2448560 від 22.06.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн(а.с.5).

Позивач у позові вказав, що відповідно за обставин зазначених в оскаржуваній постанові за кермом автомобіля не був, додав, що інспектор, взявши до уваги показники приладу TRUCAM, незаконно притягнув його до відповідальності за обставин викладених в протоколі, оскільки автомобілем LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_1 , за обставин, вказаних у постанові, керувала його сестра- ОСОБА_3 , а він сів за кермо в с. Бронки Житомирської області та на 236 км. а.д. Київ-Чоп та був зупинений інспектором.

ОСОБА_1 зазначив, що повідомляв інспектора про вказані обставини та став клопотати про надання доказів саме його керування автомобілем, за обставин вказаних в постанові, які б слугували підставою для притягнення його до адмінвідповідальності, але інспектор, порушуючи його права не надав доказів порушення.

Факт повідомлення позивачем інспектора про те, що він не був за кермом за обставин, викладених в постанові, не заперечується представником Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.

З викладеного у постанові вбачається, що ОСОБА_1 вказував на те, що права йому не роз`яснили, чим грубо порушили його права, а також не був ознайомлений з доказами.

На підтвердження законності дій інспектора та вини ОСОБА_1 представником Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції було надано копію з приладу TruCAM - 1719049069_2H000_0622_093749.jmf, диск з відеозаписами, копію постанови, копії документів на підтвердження законності використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС001090, копію схеми організації дорожнього руху М-06 Київ-Чоп для 163+300 км.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Так, в постанові вказано, що факт перевищення водієм швидкості зафіксовано на TruCAM ТС001090, однак відповідно до графи До постанови додаються: відомості щодо долучених доказів відсутні.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В ст.280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній

відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено суб`єкта відповідальності за правопорушення, викладене в постанові, тобто особи, яка безпосередньо несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Перевіривши докази, надані представником Управління патрульної поліції, відповідачем не надано достовірних доказів про скоєння саме позивачем правопорушення, на відеозаписі вбачається тільки факт руху автомобіля, зазначеного в постанові, однак жодних доказів того, що за кермом в момент вчинення правопорушення перебував ОСОБА_1 не надано.

Факт перебування на момент зупинки автомобіля інспектором за кермом позивачем не заперечується, однак з фактом перебування за кермом за обставин, вказаних в постанові, він не згоден, та зазначає, що за кермом перебувала його сестра. На спростування викладеного відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів.

Крім того, посилання представника Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на те, що на відеозаписі зафіксовано розяснення прав ОСОБА_1 , факт спілкування інспектора та позивача не знайшло свого підтвердження, оскільки на відеозаписах взагалі, крім руху автомобіля нічого немає, а копії спірної постанови, долучені до справи мають відмінності, а саме в копії постанови, долученої ОСОБА_1 , правопорушником вказано про те, що він не згоден, тому що є грубі порушення, а в копії постанови, долученої Управлінням, вказано правопорушником про не розяснення йому прав та не ознайомлення його з доказами.

Також, суд бере до уваги те, що з доказів, наданих Управлінням патрульної поліції, встановити законність дій інспектора та факт скоєння правопорушення саме позивачем неможливо. З постанови вбачається, що власником, зазначеного в постанові серії ЕНА №2448560, автомобіля ОСОБА_1 також не є.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстроковим судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а також збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право

працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Спірна постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором Управління патрульної поліції у Житомирській області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Короля Миколи Ігоровича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2448560 від 22.06.2024 року, винесену інспектором 2 взводу 1 рота 1 бат. ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Королем Миколою Ігоровичем відносно ОСОБА_1 .

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1- Інспектор 2 взводу 1 батальйону ПОЛК-1 УПП Житомирській області старшого лейтенанта поліції Король Миколи Ігоровича, адреса: вул. Покровська, буд.96, м. Житомир.

Відповідач 2 -Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м.Київ.

Суддя Т.О.Каращук