Рішення

від 25.07.2024 по справі 139/522/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/522/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області із позовною заявою до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Позов мотивувавтим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .Після їїсмерті залишилосьспадкове майно,в томучислі,житловий будинок,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .Він являєтьсяспадкоємцем зазаповітом післясмерті ОСОБА_2 .Спадщину прийняву встановленомузаконом порядку, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом з нею за однією адресою. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в нотаріальній конторі не в змозі, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому змушений звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 03.07.2024 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою за клопотанням позивача витребувано від приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Долі Т.І. спадкову справу №267/2021 заведену щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В підготовче засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати у його відсутність (а.с.2).

Відповідач копію ухвали від 03.07.2024 та доданих до неї матеріалів отримав 04.07.2024, однак відзиву до суду не направив. Його представник в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с.39).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Галайківці Могилів-Подільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить в тому числі житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 95782 гривень (а.с.19-27).

При житті, 10 лютого 2016 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті заповіла вищезазначений житловий будинок та земельні ділянки ОСОБА_1 (а.с. 8).

Факт належності будинку садибного типу спадкодавиці, його вартість та належний технічний стан підтверджується випискою від 02.07.2024 із погосподарської книги №4 за 2021-2025 роки (а.с.34), довідкою старости Галайковецького старостинського округу №10-17/4/219 від 09.05.2024 (а.с.9), технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с.14-16), звітом про незалежну оцінку майна: житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами (а.с. 18-26), відміткою про проведене технічне обстеження від 18.01.2024 (а.с.17).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом (а.с. 8) стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який має право на спадкування.

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки Галайковецького старостинського округу № 10-17/4/219 від 09.05.2024, на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом з позивачем ОСОБА_1 (а.с.9).

З копії спадкової справи №267/2021, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що 04.10.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну спадкодавиці земельну ділянку площею 1,4768 га, кадастровий номер 0522882000:01:000:0048. Іншим спадкоємцем за заповітом на земельну ділянку площею 1,7825 га кадастровий номер 0522882000:01:000:0102 є ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.41-48).

Таким чином, позивач єдиний спадкоємець за заповітом на належний спадкодавцеві житловий будинок, який прийняв спадщину в порядку передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Разом з тим, 27 березня 2024 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Доля Т.І. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів (а.с. 28).

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики об`єкта нерухомого майна (зворот а.с. 16) будинок садибного типу, господарські будівлі та споруди, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані з 1917 по 1989 рік.

Згідно до відмітки про проведене технічне обстеження, житловий будинок по АДРЕСА_1 можливо надійно та безпечно експлуатувати (а.с.17).

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року №105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З виписки із погосподарської книги №4 за 2021-2025 роки, виданої старостою Галайковецького старостинського округу від 02.07.20247 №10-17/4/257 (а.с.33) слідує, що житловий будинок належав ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 108 від 16.06.1988 року «Про оформлення права особистої власності на будинки, що належать окремим громадянам в селах Мурованокуриловецького району вирішено оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, в тому числі, в с.Галайківці Галайковецької сільської ради, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с. 13). Однак згідно довідки КП «МБТІ» №64 від 21.03.2024 право власності на нього не зареєстровано (а.с. 11). Також, вказане слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12).

Земельна ділянка під вказаним житловим будинком перебувала у користуванні і власності ОСОБА_2 , що доводиться довідкою Галайковецького старостинського округу №10-17/4-258 від 02.07.2024 (а.с. 34).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_2 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1212, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачкою не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст.328,392,1216,1223, 1268-1269, 1273 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ. «А» - житловий будинок, який складається з 3-х житлових кімнат, житловою площею 52,1 кв.м.; прибудови до будинку літ. «А1», загальною площею 82,4 кв.м; ганку літ. «а», козирка літ. «а1», сарая літ. «Б», сарая прибудови літ. «Б1», сарая літ. «В», погріба літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», сарая літ. «Е», сарая літ. «Є», вбиральні літ. «Ж», замощення «І», воріт №1,2, огорож №№3-6, підпірної стіни №7,8, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45.

Рішення складено 25.07.2024.

Суддя: