Рішення

від 25.07.2024 по справі 153/1074/24

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. Справа153/1074/24

Провадження2-а/153/13/24-а

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 уВінницькій області, про скасування постанови №455 від 02 липня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.3ст.210КУпАП танакладення адміністративногостягнення увигляді штрафуу розмірі17000грн. Позивачвказує,що приймаючиспірну постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 виходивз того,що ОСОБА_1 у 2016році закінчилаВінницький медичнийколедж ім.акад.Д.К.Заболотногоза спеціальністю«Фармація»,що підтверджуєтьсядипломом молодшогоспеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.2016.Відповідачем зазначено,що згідноч.11ст.1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу»(вредакції станомна 10.05.2006,що діялана моментвчинення правопорушення)жінки,які маютьфах,споріднений звідповідною військово-обліковоюспеціальністю,визначеною впереліку,затвердженому КМУта придатнідо проходженнявійськової службиза станомздоров`я,віком тасімейним станом,беруться навійськовий обліквійськовозобов`язаних.Разом зтим відповідачзвертає увагу,що відповіднодо ст.37Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу»взяттю навійськовий обліквійськовозобов`язаних підлягаютьжінки,які належатьдо категорій,зазначених уч.11ст.1цього Закону.Зазначаючи,що позивачкане перебувалана військовомуобліку замісцем проживання/перебуваннявідповідач дійшовдо висновку,що ОСОБА_1 винна впорушенні п.1Правил військовогообліку призовників,військовозобов`язаних тарезервістів,що єдодатком 2Порядку організаціїта веденнявійськового облікупризовників,військовозобов`язаних тарезервістів,який затвердженопостановою КМУвід 30.12.2022№1487у зв`язкуз чимпритягнутоїї до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.

Ознайомившись з мотивами та доводами які покладені в основу оскаржуваної постанови позивач не погоджується з нею. Вважає постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №455 від 02.07.2024 протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Норма ч.3 ст.210 КУпАП з`явилась лише 19.05.2024, оскільки набув чинності Закон України №3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На моментколи упозивачки виникобов`язок статина військовийоблік,а самеу 2016році (коливідбулась подіяадміністративного правопорушення)такого складу адміністративного правопорушення як ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на відносини, які виникли до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність. Отже в поведінці ОСОБА_1 немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення, за яке позивачку піддано такому суворому стягненню як 17 000,00 грн. штрафу. Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, тому просить постанову скасувати.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2ст.268 КАС Україниучасник справи вважаться повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи визначеної ст.286КАС Україниз моменту направлення такого повідомлення працівником суду.

Відповідно дост. 289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Зі змісту оскаржуваної постанови №455 від 02 липня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КупАП за наступних обставин: ОСОБА_1 у 2016 році закінчила Вінницький медичний коледж ім.акад. Д.К.Заболотного за спеціальністю "Фармація", що підтверджується дипломом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 від 30.06.2016. Відповідно до 4.11 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі-Закон) (в редакції від 10.05.2006, що діяла на момент вчинення правопорушення). Жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю. визначеною в переліку, затвердженому КМУ, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов`язаних. Норма щодо обов`язку постановки на військовий облік жінок. які за фахом мають медичну підготовку закріплена і в чинній редакції Закону.

Відповідно до ст.37 Закону в чинній редакції взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у ч.11 ст.1 цього Закону. В порушення п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. ОСОБА_1 не перебувала на військовому обліку за своїм зареєстрованим місцем проживання/перебування. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність за ст.210 КУпАП, але оскільки триваюче правопорушення вчинювалося і в особливий період, що діє в Україні ще з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», то Куштир підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП на неї накладено штраф у розмірі 17000 грн. (а.с.6).

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 2 ст.37 Закону України №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції станом на час події 2016 року) передбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених участині одинадцятійстатті 1 цього Закону.

Відповідно до ч.11 ст.1 Закону України№2232-ХІІ"Провійськовий обов`язокі військовуслужбу" жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Однак, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте з 19.05.2024 в Законі №2232-ХІІ діє положення ч.10 ст.1, яким визначено громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

У відповідності до положень ст.235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», тому особливий період. Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст.210 КУпАП не існувало.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

В цій же справі судом встановлено, що позивач в якого ще у 2016 році виник обов`язок стати на військовий облік як жінка, що придатна до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобула фармацевтичну спеціальність. Однак, не було визначено строків виконання цього обов`язку в законі.

З 19.05.2024 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст.210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не могла вчинити адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП з 2016 року, оскільки зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та норма ч.3 ст.210 КУпАП введені в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. Таким чином, притягнення ОСОБА_1 02 липня 2024 року до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії. Тому суд приходить до висновку, що відповідач діяв не на підставі закону, а тому оскаржувана постанова є незаконна і має бути скасована. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАСУкраїни, ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», Конституцією України, ЗУ «Судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 уВінницькій області,про визнанняпротиправною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення, - задоволити.

Скасувати постанову №455 від 02 липня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч 3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга нарішеннясуду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 липня 2024 року.

Головуючий М.М. Дзерин