Рішення

від 18.07.2024 по справі 904/1429/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1429/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ-УКРАЇНА", Дніпропетровська область, м. Кам`янське

про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії №722 від 01.03.2013 у загальному розмірі 827 457,71 грн.

Представники:

від позивача: Ганжа М.Г., адвокат;

від відповідача: Моршинін Є.В., адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ-УКРАЇНА" заборгованість за договором про постачання теплової енергії №722 від 01.03.2013 у загальному розмірі 827 457,71 грн., що складається з: основний борг у розмірі 586 908,20 грн., 3% річних у розмірі 21 422,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 110 297,08 грн., пеня у розмірі 79 484,28грн., штраф у розмірі 29 345,41грн., а також просить стягнути суму сплаченого судового збору.

Позовну заяву сформовано у підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.04.2024 о 10:40 год.

18.04.2024 (19.04.2024 через систему "Електронний суд") від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

23.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У призначене судове засідання 23.04.2024 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 21.05.2024 о 10:40 год.

02.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

У призначене судове засідання 21.05.2024 представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 02.07.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.06.2024 о 12:00 год.

23.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У призначене судове засідання 11.06.2024 представник відповідача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 11.06.2024 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2024 о 14:30 год.

У судовому засідання 26.06.2024, з розгляду справи по суті, оголошено перерву до 11.07.2024 о 13:30 год.

Судове засідання, яке було призначено на 10.07.2024 о 14:30 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для його проведення, у місті Дніпрі та Дніпропетровській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.07.2024 о 11:00 год.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 586 908,20 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором постачання теплової енергії №722 від 01.03.2013 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього теплової енергії.

Позиція відповідача

Відповідач з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що не має заборгованості перед Позивачем у зв`язку із тим, що ТОВ "АГРОІНВЕСТ-УКРАЇНА" виконав свої зобов`язання за Договором № 722 від 01.03.2013р. та просить відмовити Позивачу у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.03.2013 між КП "Теплоенерго" ДМР (далі - теплопостачальне підприємство/позивач) та ТОВ "АГРОІНВЕСТ-УКРАЇНА" (далі - споживач/відповідач) було укладено Договір про постачання теплової енергії № 722 (далі - договір).

За цим договором теплопостачальне підприємство бере на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими (тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором (п. 2.1. договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком № 1 договору для задоволення наступних потреб: опалення - в опалювальний період (175 діб); вентиляції - в опалювального період (175 діб); гарячого водопостачання - протягом року (350 діб); технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача (п. 3.1. договору).

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.1.1. договору споживач має право отримувати інформацію від теплопостачального підприємства щодо якості теплопостачання, тарифів, умов та режимів споживання теплової енергії.

Споживач теплової енергії зобов`язується:

- до 01 (першого) числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі не згоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (п. 4.2.2. договору).

- виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством (п. 4.2.4. договору).

- здійснювати звіряння розрахунків на кінець/початок опалювального періоду (п. 4.2.18. договору).

Облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток № 2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг: спожитої теплової енергії розраховується у відповідності до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.1. договору).

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна (нині Січеславська Набережна), буд. 29а (п. 6.2. договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку № 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 6.4. договору).

Споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно, в термін не пізніше 01 (першого) числа місяця наступного за розрахунковим, подає до теплопостачального підприємства звіт про фактичне споживання теплової енергії. В разі несвоєчасного надання звіту про фактичне споживання теплової енергії за показниками комерційних приладів обліку, або виходу з ладу комерційних приладів обліку, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальним підприємством у відповідності до теплового навантаження, визначеного додатком № 1 договору з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.5. договору).

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (п. 6.6. договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.7. договору).

Споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 50 % від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою додатком № 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується (п. 6.8. договору).

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію в продовж 5 (п`яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов`язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий, період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 6.9. договору).

Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п`яти) календарних діб, з моменту отримання, підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача (п. 6.10. договору).

Відповідно до п. 6.11. договору рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період надається Споживачу поштою за місцезнаходженням, визначеним у розділі 15.

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 за № 13 (п. 7.1. договору).

Тариф для розрахунків за цим договором складає: Теплова енергія за 1Гкал (без ПДВ) - 890,26грн за 1 Гкал (з ПДВ) - 1068,31 грн. Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.1.7., 5.2.3 договору (п. 7.2. договору).

Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом (п. 9.1. договору).

В разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі встановленому Законом України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності та несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" (п. 9.4.4. договору).

В разі відмови від виконання зобов`язання, визначеного пунктом 4.2.18. договору - штраф у розмірі 5 % від наявної заборгованості (п. 9.4.5. договору).

Цей договір набуває юридичної сили з 01.01.2013 та діє до 01.03.2016, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору (п. 11.1. договору).

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена (п. 11.2. договору).

Зміна або припинення цього договору вчиняються у письмовій формі, та будуть дійсними лише в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 12.1. договору).

Зміни та доповнення, додатки, додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони складені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (п. 12.4. договору).

Сторонами укладено ряд додаткових угод, якими також внесено зміни до Розділу 7 Тарифи та розрахункова вартість теплової енергії, а саме:

11.12.2014 додатковою угодою до Договору №722 від 03.10.2013 року тариф для розрахунків з врахуванням вимог ст. 20 Закону України "Про Теплопостачання" за цим Договором складав: - 1238,94 грн./Гкал (без ПДВ) та 1486,72 грн./Гкал.

10.03.2014 додатковою угодою до Договору №722 від 03.10.2013 року тариф для розрахунків з врахуванням вимог ст. 20 Закону України "Про Теплопостачання" за цим Договором складав: 1735,79 грн./Гкал (без ПДВ) та 2082,95 грн./Гкал.

08.04.2015 додатковою угодою до Договору №722 від 03.10.2013 року тариф для розрахунків з врахуванням вимог ст. 20 Закону України "Про Теплопостачання" за цим Договором складав: 1505,59 грн./Гкал (без ПДВ) та 1806,71 грн./Гкал.

Згідно Довідки про розподіл спожитої теплової енергії вбачається загальне споживання в Гкал згідно приладу обліку Відповідача, яке підтверджується Актами споживання теплової енергії: з 21.12.2021 по 26.01.2022, з 26.01.2022 по 24.02.2022, з 24.02.2022 по 31.03.2022, з 02.11.2022 по 30.11.2022, з 30.11.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2022 по 31.01.2023, з 31.01.2023 по 28.02.2022, з 28.02.2023 по 22.03.2023.

На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надані наступні документи:

1) підписані позивачем в односторонньому порядку акти прийому-передачі теплової енергії (далі - спірні акти):

- акт за договором № 090722 від 31.11.2021 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 19,18106 Гкал теплової енергії на суму 131 903,93 грн.;

- акт за договором № 090722 від 31.12.2021 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 34,7284 Гкал теплової енергії на суму 196 166,40 грн.;

- акт за договором № 090722 від 31.01.2022 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено -34,7284+9,04986+18,72987 Гкал теплової енергії на суму 28 135,19 грн.;

- акт за договором № 090722 від 28.02.2022 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 11,63488 Гкал теплової енергії на суму 80 010,52 грн.;

- акт за договором № 090722 від 31.03.2022 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 18,06211 Гкал теплової енергії на суму 124 209,16 грн.;

- акт за договором № 090722 від 30.11.2022 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 2,08181 Гкал теплової енергії на суму 14 316,14 грн.;

- акт за договором № 090722 від 31.12.2022 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 9,63905 Гкал теплової енергії на суму 66 285,62 грн.;

- акт за договором № 090722 від 31.01.2023 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 16,48438 Гкал теплової енергії на суму 113 359,45 грн.;

- акт за договором № 090722 від 28.02.2023 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 15,89587 Гкал теплової енергії на суму 109 312,40 грн.;

- акт за договором № 090722 від 31.03.2023 року прийому-передачі послуги, згідно якого Відповідачу поставлено 8,20878 Гкал теплової енергії на суму 56 449,98 грн.

2) рахунки на відповідні суми:

- рахунком № 090722 від 31.11.2021 року на суму 131 903,93 грн.;

- рахунком № 090722 від 31.12.2021 року на суму 196 166,40 грн.;

- рахунком № 090722 від 31.01.2022 року на суму -28 135,19 грн.;

- рахунком № 090722 від 28.02.2022 року на суму 80 010,52 грн.;

- рахунком № 090722 від 31.03.2022 року на суму 124 209,16 грн.;

- рахунком № 090722 від 30.11.2022 року на суму 14 316,14 грн.;

- рахунком № 090722 від 31.12.2022 року на суму 66 285,62 грн.;

- рахунком № 090722 від 31.01.2023 року на суму 113 359,45 грн.;

- рахунком № 090722 від 28.02.2023 року на суму 109 312,40 грн.;

- рахунком № 090722 від 31.03.2023 року на суму 56 449,98 грн.

Позивач зазначив, що усі розрахунки здійснювались відповідно до встановлених, постановою НКРЕКП № 2257 від 30.11.2020, рішенням Виконкому Дніпровської міської ради № 1103 від 19.10.2021, № 1137 від 29.10.2021, № 115 від 19.11.2021.

Кожного місяця в програмному продукті системи HAS відділу збуту теплової енергії (юр. особи) служби реалізації та збору платежів формуються рахунки та акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії та направляються з поштової скриньки абонентського відділу через застосунок-органайзер Microsoft OutlooK на електронні адреси споживачів комунальної послуги, зокрема відповідачеві.

Отже, відповідно до направлених електронних листів на офіційну електронну адресу Споживача sorochak.r@ukr.net, зазначену в заяві споживача від 20.01.2016 р. про направлення рахунків на електронну адресу, розрахункові документи Відповідачем отримано:

- за листопад 2021 року - 08.12.2021р.

- за грудень 2021 року - 12.01.2022 р.

- за січень 2022 року - 10.02.2022 р.

- за лютий 2022 року - 07.03.2022 р.

- за березень 2022 року - 12.04.2022 р.

- за листопад 2022 року - 09.12.2022 р.

- за грудень 2022 року - 06.01.2023 р.

- за січень 2023 року - 08.02.2023 р.

- за лютий 2023 року - 07.03.2023 р.

- за березень 2023 року - 04.04.2023 р.

Позивач стверджує, що відповідачка підписаних нею актів прийому-передачі теплової енергії на адресу теплопостачального підприємства не повернула та обґрунтованих заперечень відмови від їх підписання не надала.

Відтак, з урахуванням умов договору та фактичних обставин справи, акти прийому-передачі теплової енергії у період з листопада 2021 року по березень 2023 року вважаються погодженими відповідачкою, що є підставою для проведення розрахунків за зазначені в них обсяги теплової енергії.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період з листопада 2021 по березень 2023 поставив відповідачу теплову енергію, а Відповідач свої зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії, отриманої у період з листопада 2021 року по березень 2023 року, виконав частково, що підтверджується випискою про рух коштів за розрахунками між КП "Теплоенерго" та ТОВ "АГРОІНВЕСТ-УКРАЇНА".

На виконання умов цього пункту договору позивач направив на адресу відповідача (разом з іншими документами) Акт звіряння взаємних розрахунків по особовому рахунку № 090722 від 30.10.2023р., що підтверджується описами вкладення, накладними Укрпошта Стандарт №0505122308418 та №0505122310048, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком "Укрпошти" № ПН 215600426655 від 31.10.2023.

Відповідачем не здійснено звіряння розрахунків за період вказаний в Акті, Акт звіряння взаємних розрахунків не підписано та на адресу позивача не направлено. Тож, порушення умов договору та нарахування штрафу у розмірі 5% від наявної заборгованості має місце.

Здійснені КП "Теплоенерго" нарахування штрафних та фінансових санкцій проведено з урахуванням ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, Інформаційного листа ВГСУ "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, Листа ВСУ "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу нарахував просить суд стягнути з відповідача також пеню, штраф, 3% річних та інфляційні збитки.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Щодо суми основного боргу

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За нормами частини 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Поставка відповідачці у період з листопада 2021 року по березень 2023 року теплової енергії підтверджується належними й допустимими доказами.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень ст. ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Пунктом 6.9 Договору визначено, що Споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Так, граничними для остаточної оплати та початком порушення зобов`язання є:

- за листопад 2021 року - 20.12.2021 - зобов`язання порушено з 21.12.2021;

- за грудень 2021 року - 20.01.2022 - зобов`язання порушено з 21.01.2022;

- за січень 2022 року - 20.02.2022 р., зобов`язання порушено з 21.02.2022;

- за лютий 2022 року - 21.03.2022 р., зобов`язання порушено з 22.03.2022;

- за березень 2022 року - 20.04.2022 р., зобов`язання порушено з 21.04.2022;

- за листопад 2022 року - 20.12.2022 р., зобов`язання порушено з 21.12.2022;

- за грудень 2022 року - 20.01.2023 р., зобов`язання порушено з 23.01.2023;

- за січень 2023 року - 20.02.2023 р., зобов`язання порушено з 21.02.2023;

- за лютий 2023 року - 20.03.2023 р., зобов`язання порушено з 21.03.2023;

- за березень 2023 року - 20.04.2023 р., зобов`язання порушено з 21.04.2023.

Заперечення відповідача, що до договору не вносились зміни стосовно вартості отриманої теплової енергії суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Згідно з статтями 189, 191 ГК України та статтями 10, 11 та 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни, а вартість транспортування теплової енергії не є договірною, а є державною регульованою ціною. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, або, як у даному випадку, додаткової угоди до нього.

З даним кореспондується також правова позиція Верховного суду України, викладена у Постанові від 20 квітня 2016 року по справі №6-2951цс15 - споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Отже, згідно із положеннями зазначених вище норм, тарифи на послуги КП «Теплоенерго» не можуть встановлюватись на розсуд сторін. Тому укладання додаткових угод до Договору кожного разу при зміні тарифу є по суті формальним дублюванням приписів діючих норм, що не лише надмірною формалізує та бюрократизує відносини між Сторонами, але і суперечить приписам ряду наступних норм.

Відповідно до пункту 31 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі за текстом - Правила), інформування споживачів про намір зміни (коригування) тарифу на послугу з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцем відповідно до «Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності», затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130.

За змістом частини 2 пункту 31 цих Правил у разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну (коригування) ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її/його у дію, повідомляє про це споживачу в один із способів, що гарантують доведення інформації до споживачів і які зазначені у пункті 10 цих Правил, з посиланням на рішення відповідного органу.

Пункт 5 Розділу 2 «Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності» передбачає, що інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків

Отже, діюче законодавство та стала судова практика не потребують обов`язкового укладання додаткової угоди до договору на постачання теплової енергії після кожної зміни тарифу. До того ж договором не передбачено наслідків у вигляді застосування нових тарифів з моменту укладання такої додаткової угоди.

За таких обставин позивач правомірно розраховує вартість отриманої відповідачем теплової енергії за зміненими тарифами з моменту такої зміни.

Суд погоджується з доводами відповідача, щодо неналежного направлення рахунків на оплату отриманої теплової енергії.

Відповідно до п. 6.11 Договору №722 від 01.03.2013р., рахунок разом з Актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період надається Споживачу поштою за місцезнаходженням, визначеним у розділі 15».

Позивач надав до матеріалів справи роздруківки з інформацією про направлення рахунків та актів на електронну пошту, яка не є електронною поштою ТОВ «АГРОІНВЕСТ-УКРАЇНА», зазначена як адреса для листування у договорі.

Посилання на заяву представника про направлення рахунків на зазначену у ній електронну адресу рахунків є безпідставним, оскільки зміни до п.6.11. договору у встановленому діючим законодавством порядку не вносились.

В той же час, Відповідно до п.6.7. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується Акт (в 2-х примірниках) здачі-приймання теплової енергії (далі-Акт). Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 Договору є підтвердженням відсутності претензій Споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії.

Станом на дату подання позовної заяви до суду, від Відповідача не надходило жодних звернень стовно не отримання ним рахунків чи актів приймання-передачі послуги.

Крім того, відповідно до п. 4.1.1. Договору Споживач мас право отримувати інформацію від Теплопостачального підприємства щодо якості теплопостачання, тарифів, умов та режимів споживання теплової енергії.

До 10 (десятого) числа місяця наступного за розрахунковим, отримати у Теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (п. 4.1.2. Договору).

Відповідач не надав доказів звернення до Позивача за отриманням інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, умов та режимів споживання теплової енергії, а також додатково не звертався до Теплопостачального підприємства для отримання рахунків разом з актами здачі-приймання теплової енергії за відповідні розрахункові періоди.

Тоді як, позивач звертався до відповідача із Вимогою про погашення заборгованості в сумі 586 908,20 грн., що підтверджено наявними у матеріалах справи описами вкладення, накладні Укрпошта Стандарт №0505122308418 та №0505122310048, список згрупованих відправлень та фіскальний чек «Укрпошти» № ПН 215600426655 від 31.10.2023. Листи направлялись як на юридичну адресу, так і на адресу місця знаходження об`єкта теплопостачання за договором.

Позивач наполягає, що відповіді не надано, відповідач доказів на просування цього твердження не надав.

Таким чином, строк виконання вищенаведених зобов`язань, що випливають на підставі спірного Договору, є таким, що настав.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 586 908,20 грн, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у частині другій статті 343 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до пункту 9.4.4 Договору про постачання теплової енергії, в разі прострочення оплати за спожиту теплову енергію передбачено нарахування пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені та підлягають задоволенню за період з 21.12.2021р. по 01.04.2024 р. в сумі 79 484,28 грн.

Заявлений позивачем до стягнення штраф у загальній сумі 29 345,41 грн, розрахований відповідно до підпункту 9.4.5 пункту 9.4 договору у розмірі 5% із заборгованості за кожним спірним актом окремо, з урахуванням здійснених часткових платежів на суму 29 345,41 грн.

За результатом перевірки заявленого до стягнення штрафу підстав для його зменшення судом не встановлено.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач нарахував та заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 21 422,73 грн за період з 21.12.2021 по 01.04.2024 та інфляційні втрати у розмірі 110 297,08 грн за період з січня 2022 по березень 2024 року;

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони є вірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 9 929,50 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ-УКРАЇНА" (51934, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Свободи, буд. 56; код ЄДРПОУ 34827695) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф. 504; код ЄДРПОУ 32688148) основний борг у розмірі 586 908,20 грн., 3% річних у розмірі 21 422,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 110 297,08 грн., пеня у розмірі 79 484,28грн., штраф у розмірі 29 345,41грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 929,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 25.07.2024.

Суддя В.Г. Бєлік