Рішення

від 24.07.2024 по справі 904/6475/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024м. ДніпроСправа № 904/6475/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Мельник М.С.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", в якому просить суд стягнути заборгованість за Договором про закупівлю № 23060 від 21.02.2023 в загальній сумі 4 247 330, 80 грн, з яких: заборгованість за товар у розмірі 4 167 824, 40 грн, пеня в розмірі 68 831, 49 грн, інфляційні втрати в розмірі 10 674, 91 грн.

Ухвалою суду від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15.01.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім АЗІМУТ» основний борг у розмірі 4 167 824, 40 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 656, 10 грн, пеню у розмірі 66 868, 20 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 908, 18 грн. Відкладено вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

07.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" судові витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" про розподіл судових витрат до розгляду та призначено судове засідання на 20.03.2024.

12.03.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

12.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви на іншу дату, у зв`язку із проведенням планової хірургічної операції представнику позивача, призначеною на 19.03.2024.

В судове засідання 20.03.2024 з`явився представник відповідача.

Ухвалою суду від 20.03.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" про розподіл судових витрат відкладено до 03.04.2024.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2024 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/6475/23.

Ухвалою суду від 22.03.2024 поновлено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" про розподіл судових витрат у справі № 904/6475/23.

15.07.2024 справа № 904/6475/23 повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 22.07.2024 поновлено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" про розподіл судових витрат у справі № 904/6475/23. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 24.07.2024.

В судове засідання 24.07.2024 з`явився представник відповідача.

Від позивача (заявника) надійшла заява про відкладення, у зв`язку із короновірусною хворобою SARS-CoV-2.

Відповідач заперечує проти задоволення заяви про розподіл судових витрат в розмірі 25 000 грн.

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" вважає, що обсяг наданих представником позивача послуг є незначним, що вбачається, зокрема, з обсягу процесуальних документів, що подавалися до суду, а саме позовної заяви (складається з 7 аркушів), заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (4 аркуші, з яких текст заперечення на 1, 5 аркушах, інше - реквізити сторін), відповіді на відзив (на 8 аркушах, з яких 2 аркуші - реквізити сторін), заява про зменшення позовних вимог (на 5, з яких 2 аркуші реквізити сторін).

Щодо якості наданих послуг, то відповідач зауважує, що у зв`язку з допущеними позивачем помилками під час здійснення розрахунку сум пені та інфляційних за двома видатковими накладними: № 8 від 15.06.2023 та № 9 від 29.06.2023 у останнього виникла необхідність звертатися до суду із заявою про зменшення позовних вимог.

Тому, заявлену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн завищеною та нерозумною, а також неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів та кількістю судових засідань.

За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИЛА:

06.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" (далі - Клієнт) та Чумак Оленою Василівною (далі Адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги № 146 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту при провадженні господарського, адміністративних, цивільних справ в будь-яких судах всіх рівній, кримінальних справах, а також адміністративні правопорушення, які порушуються та розслідуються будь-якими органами слідства чи розглядаються судами, дізнання чи дослідчих перевірок, а також іншими уповноваженими держаними органами, що проводяться за заявами Клієнта чи третіх осіб, представляти Інтереси Клієнте як стягувача або боржника в виконавчому і та здійснювати супровід будь-яких інших справ, таких, які прямо чи опосередковано стосуються прав та інтересів Клієнта як свідка, потерпілого, підозрюваного, правопорушника, боржника, стягувача, позивача, відповідача або зачіпають його права та інтереси іншим чином, при цьому Адвокат має право виступати в якості захисника та/або представника Клієнта.

Розмір та порядок оплати гонорару Адвоката встановлюється відповідним Додатком до даного Договору , що є його невід`ємною частиною (пункт 5.1 договору).

Додатком № 1 до Договору встановлено, що цей Додаток визначає порядок оплати правничої допомоги (гонорару) Адвоката за надання правничої допомоги з подання до суду та правового супроводу судового спору про стягнення заборгованості, пені та інфляційних за Договором № 23060 від 21.02.2023 р з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь Клієнта.

Гонорар Адвоката є фіксованим і складає 25 000, 00 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок (пункт 3 Додатку № 1).

Згідно з пунктами 4.1 - 4.3 гонорар оплата гонорару Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання від Адвоката рахунку-фактури.

Клієнт оплачує витрати Адвоката протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання від Адвоката рахунку-фактури за умови надання Клієнту всіх документів, що підтверджують понесені витрати.

Оплата гонорару та витрат Адвоката здійснюється Клієнтом безготівковим розрахунком на поточний (банківський) рахунок Адвоката, зазначений у відповідному рахунку на оплату.

Правнича допомога вважається наданою після підписання Акту приймання-передачі правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (пункт 6 Додатку № 1).

Цей Договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи будь-якої із Сторін, діє до 31.12.2026 року (пункт 7.1 договору).

Актом приймання-передачі № 1 наданої правничої допомоги від 04.03.2024 встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут" у справі № 904/6475/23 було надано правову допомогу на загальну суму 25 000 грн, а саме:

- подання та повний супровід судової справи № 904/6475/23 в Господарському суді Дніпропетровської області про стягнення заборгованості та пені з ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь ТОВ "Торгівельний дім Азімут".

Відповідно до платіжних інструкцій № 277 від 11.12.2023 на суму 25 000 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут" здійснило оплату за надання правової допомоги за договором.

Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатом Чумак Оленою Василівною на підставі Ордеру про надання правничої (правової допомоги) серія АЕ № 1244970 від 05.12.2023. Статус адвоката підтверджено Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 3835 від 17.08.2018.

Актом затверджено, що Замовник немає жодних претензій до якості та повноти наданих Адвокатом послуг.

Таким чином, розмір понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут" на правову допомогу в суді першої інстанції з розгляду цієї справи, є підтвердженим.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За нормативними приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими відповідачем доказами підтверджується факт отримання ТОВ "Торгівельний дім АЗІМУТ" конкретного виду професійної правничої допомоги, що визначена в сумі 25 000 грн.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оцінюючи заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат професійної правничої допомоги з урахуванням критеріїв при їх розподілі, передбачених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також розумність таких витрат позивача в сумі 25 000 грн.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн покладаються на позивача повністю.

Керуючись статями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім АЗІМУТ" про розподіл судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім АЗІМУТ» (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23В, офіс 101; ідентифікаційний код) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко