Рішення

від 24.07.2024 по справі 904/1887/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1887/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенко Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Шевченко Д.С.;

від відповідача: Тер-Товмасян Ю.Г;

розглянувши матеріали справи №904/1887/24

за позовом Дочірнього підприємства "Східтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго"

до Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Дочірнє підприємство "Східтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 29.04.2024 за вих. №б/н до Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення 5.210.090,03 грн, з яких: 4.687.579,93 грн основної заборгованості, 432.369,78 грн пені, 43.051,63 грн трьох процентів річних, 47.088,69 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1887/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від .

Ухвалою від 03.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 29.05.2024.

Через відділ документального забезпечення 30.04.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Через систему "Електронний суд" від позивача 23.05.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 29.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 10.07.2024.

Ухвалою від 10.07.2024 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2024.

У судовому засіданні 24.07.2024 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги позивача обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 168 від 09.02.2023 в частині своєчасного розрахунку за поставлену теплову енергію.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних товарів /робіт/ послуг та рахунків позивача за жовтень, листопад та грудень 2023 року, позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 5.210.090,03 грн, з яких відповідач оплатив 707.265,80 грн, тобто фактично відповідач оплатив вартість поставленої теплової енергії виключно в межах узгодженого сторонами залишку загального обсягу поставки за Договором №168 і відповідно до наявного бюджетного фінансування, виділеного для фінансування видатків за цим господарським договором. Здійснювати оплату вартості обсягів поставленої теплової енергії, які перевищували узгоджений Договором №168 обсяг теплової енергії, відповідач не мав можливості в силу особливостей бюджетного фінансування витрат комунального підприємства.

Стислий виклад позиції позивача на відзив відповідача

Позивач зазначає, що умови договору №168 від 09.02.2023 свідчать про те, що саме відповідач надавав позивачу обсяги фактично спожитої теплової енергії, на підставі яких сторонами були підписані акти за жовтень, листопад, грудень 2023 року.

Буд-яких звернень відповідача про припинення постачання за договором №168 від 09.02.2023 до відповідача не надходило. Наведене свідчить про те, що оскільки відповідач не заперечує факт споживання теплової енергії в обсягах зафіксованих в актах за жовтень, листопад, грудень 2023 року, то в нього наявні зобов`язання щодо оплати за спожиту теплову енергію відповідно до умов договору №168 від 09.02.2023.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості; правомірності/неправомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

09.02.2023 між Дочірнім підприємством «Східтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» (далі позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради (далі відповідач, споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №168 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає споживачу теплову енергію (ДК 021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія) по об`єктах споживача у 2023 році, а споживач приймає та зобов`язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору теплова енергія постачається споживачу в обсязі 2059,84 Гкал.

Згідно п. 1.3. договору теплова енергія постачається споживачу на такі потреби:

- опалення;

- пара та гаряче водопостачання протягом року.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна цього договору становить 10.956.391,95 грн, в т. ч. ПДВ 1.826.065,33 грн.

На підставі рішення Дніпропетровської обласної ради № 95-7/VIII від 06.08.2021 сторонами у п. 4.2. Договору було погоджені тарифи на теплову енергію.

Пунктами 4.5., 4.6., 4.7. договору встановлений порядок оплати за постачання теплової енергії та визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Постачальник на протязі 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3., 5.5. договору, виставляє споживачу рахунки на сплату фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем протягом 10-ти календарних днів. Обов`язок по отриманню рахунків покладається на споживача.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що строк поставки теплової енергії: з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.

Розділом 6 договору визначено, що споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та додатком 4; своєчасно отримувати рахунки, передбачені п. 4.6. договору.

Додатком 4 до договору визначений порядок розрахунків за теплову енергію. Зокрема, встановлено, що споживач щомісяця самостійно отримує рахунок за фактично спожиту теплову енергію за попередній період; щомісячно здійснює оплату за фактично спожиту теплову енергію до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим (арк. 34, том 1).

Відповідач в порушення умов договору не сплатив за спожиту теплову енергію за жовтень, листопад та грудень 2023 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед у розмірі 4.687.579,93 грн за несплаченими рахунками:

- за жовтень 2023 року: № 168/10/Т на загальну суму 251.559,07 грн з ПДВ.

- за листопад 2023 року: № 168/11/Т на загальну суму 1.705.224,58 грн з ПДВ;

- за грудень 2023 року: № 168/12/Т на загальну суму 2.730.579,93 грн з ПДВ.

На підтвердження факту споживання теплової енергії між позивачем та відповідачем було укладено такі акти здачі-приймання виконаних товарів/робіт/ послуг та виставлено відповідні рахунки на оплату (арк. 38-64, том 1):

- за жовтень 2023 року: № 168/10/Т, № 168/10/П, № 168/10/В всього на суму, яка не сплачена 251.559,07 грн з ПДВ.

- за листопад 2023 року: № 168/11/Т, № 168/11/П, № 168/11/В всього на суму, яка не сплачена 1.705.224,58 грн з ПДВ.

- за грудень 2023 року: № 168/12/Т, № 168/12/П, № 168/12/В всього на суму, яка не сплачена 2.730.796,28 грн з ПДВ.

Також, з метою підтвердження заборгованості, позивачем та відповідачем було складено акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2024, яким визначено, що станом на 01.01.2024 розмір заборгованості КП «КПТД» ДОР» перед ДП «Східтеплоенерго» становить 4.687.579,93 грн (арк. 37, том 1).

Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити та зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних товарів /робіт/ послуг та рахунків позивача за жовтень, листопад та грудень 2023 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 5.210.090,03 грн, з яких відповідач оплатив 707.265,80 грн, тобто фактично відповідач оплатив вартість поставленої теплової енергії виключно в межах узгодженого сторонами залишку загального обсягу поставки за Договором №168 і відповідно до наявного бюджетного фінансування, виділеного для фінансування видатків за цим господарським договором. Здійснювати оплату вартості обсягів поставленої теплової енергії, які перевищували узгоджений Договором №168 обсяг теплової енергії, відповідач не мав можливості в силу особливостей бюджетного фінансування витрат комунального підприємства.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 4.687.579,93 грн основної заборгованості, 432.369,78 грн пені, 43.051,63 грн трьох процентів річних, 47.088,69 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про постачання теплової енергії.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна цього договору становить 10.956.391,95 грн, в т. ч. ПДВ 1.826.065,33 грн.

Пунктами 4.5., 4.6., 4.7. договору встановлений порядок оплати за постачання теплової енергії та визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Постачальник на протязі 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3., 5.5. договору, виставляє споживачу рахунки на сплату фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем протягом 10-ти календарних днів. Обов`язок по отриманню рахунків покладається на споживача.

Розділом 6 договору визначено, що споживач зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та додатком 4; своєчасно отримувати рахунки, передбачені п. 4.6. договору.

Додатком 4 до договору визначений порядок розрахунків за теплову енергію. Зокрема, встановлено, що споживач щомісяця самостійно отримує рахунок за фактично спожиту теплову енергію за попередній період; щомісячно здійснює оплату за фактично спожиту теплову енергію до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим (арк. 34, том 1).

На підтвердження факту споживання теплової енергії між позивачем та відповідачем було укладено такі акти здачі-приймання виконаних товарів/робіт/ послуг та виставлено відповідні рахунки на оплату (арк. 38-64, том 1):

- за жовтень 2023 року: № 168/10/Т, № 168/10/П, № 168/10/В всього на суму, яка не сплачена 251.559,07 грн з ПДВ.

- за листопад 2023 року: № 168/11/Т, № 168/11/П, № 168/11/В всього на суму, яка не сплачена 1.705.224,58 грн з ПДВ.

- за грудень 2023 року: № 168/12/Т, № 168/12/П, № 168/12/В всього на суму, яка не сплачена 2.730.796,28 грн з ПДВ.

Також, з метою підтвердження заборгованості, позивачем та відповідачем було складено акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2024, яким визначено, що станом на 01.01.2024 розмір заборгованості КП «КПТД» ДОР» перед ДП «Східтеплоенерго» становить 4.687.579,93 грн (арк. 37, том 1).

Строк оплати теплової енергії поставленої у період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 4.687.579,93 грн відповідач не надав.

Посилання відповідача на те, що умовами чітко визначені обсяги та вартість теплової енергії, яка поставляється за цим договором, тому здійснювати оплату вартості обсягів поставленої теплової енергії, які перевищували узгоджений договором обсяг теплової енергії відповідач не мав можливості в силу особливостей бюджетного фінансування витрат комунального підприємства, відхиляються судом з огляду на таке.

Пунктом 1.5., 4.5. договору передбачено, що при наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показниками, зафіксованими у двосторонніх актах. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Облік спожитої теплової енергії проводиться за комерційними приладами обліку (п. 5.3 договору). Споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії, дата знаття споживачем комерційних приладів обліку останній робочий день поточного місяця.

Споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсяг в терміни, які передбачені договором та додатком 4.

Відповідно до додатку 4 щомісячно споживачем здійснюється оплата за фактично спожиту теплову енергію. Коригування (збільшення, зменшення) обсягів фактично спожитої теплової енергії здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим, при цьому в разі, якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, йому пред`являється до сплати рахунок згідно обсягу теплової енергії наведеної в акті використання теплової енергії за поточний місяць (п. 2 Додатку 4).

Тобто, відповідач надавав позивачу обсяги фактично спожитої теплової енергії, на підставі яких сторонами були підписані акти за жовтень, листопад та грудень 2023 року.

Також слід зазначити про те, що звернень відповідача про припинення постачання по договору №168 від 09.02.2023 до відповідача не надходило.

Наведене свідчить про те, що оскільки відповідач не заперечує факт споживання теплової енергії в обсягах зафіксованих в актах за жовтень, листопад та грудень 2023 року, то в нього наявні зобов`язання щодо оплати за спожиту теплову енергію відповідно до умов договору №168 від 09.02.2023.

Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що не порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вищезазначені норми права прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За змістом ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4.687.579,93 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснює перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 59 постанови палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ВС від 16.03.2020 № 922/1658/19).

Пунктом 7.3.6. договору встановлено, що за несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п. 4.7. договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу на підставі Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня. за загальний період прострочення заборгованості з травня 2023 по грудень 2023 року на загальну суму 432.369,78 грн (що не суперечить пункту 7.3.6. договору).

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено таке.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачеві теплової енергії лише у жовтні, листопаді та лютому 2023 року. Так між позивачем та відповідачем було укладено такі акти здачі-приймання виконаних товарів/робіт/ послуг та виставлено відповідні рахунки на оплату (арк. 38-64, том 1):

- за жовтень 2023 року: № 168/10/Т, № 168/10/П, № 168/10/В всього на суму, яка не сплачена 251.559,07 грн з ПДВ.

- за листопад 2023 року: № 168/11/Т, № 168/11/П, № 168/11/В всього на суму, яка не сплачена 1.705.224,58 грн з ПДВ.

- за грудень 2023 року: № 168/12/Т, № 168/12/П, № 168/12/В всього на суму, яка не сплачена 2.730.796,28 грн з ПДВ.

Жодних первинних документів на підтвердження надання позивачеві теплової енергії з травня 2023 року по вересень 2023 року включно матеріали справи не містять.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на те, що такі обставини підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2024, з огляду на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 20.07.2023 у cправі №902/613/22, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 та від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, згідно із якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

За таких обставин, позивачем безпідставно здійснено нарахування пені за період заборгованості з травня 2023 року по вересень 2023 року на суму 20.157,14 грн, а тому суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення пені у цей період в сумі 20.157,14 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені за період заборгованості з жовтня 2023 року по грудень 2023 року у сумі 412.212,63, суд визнав його арифметично та методологічно вірним.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 412.212,63 грн пені підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення заборгованості з травня 2023 по грудень 2023 року на загальну суму 43.051,63 грн.

Перевіривши розрахунок розміру трьох процентів річних, судом встановлено таке.

З підстав встановлених вище позивач має право на нарахування трьох процентів річних на заборгованість за період заборгованості з жовтня по грудень 2023 року.

За таких обставин позивачем безпідставно здійснено нарахування трьох процентів річних на суму 1.433,68 грн.

А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 41.617,95 грн трьох процентів річних підлягають задоволенню, в задоволенні стягнення 1.433,68 грн трьох процентів річних слід відмовити.

Позивач також нарахував інфляційні втрати з грудня 2023 року по березень 2024 року (на суму заборгованості за жовтень грудень 2023 року ) на загальну суму 47.088,69 грн.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 47.088,69 грн.

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 77.830,93 грн, з урахуванням того, що 99,59 % позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (50037, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КЕМЕРІВСЬКА, будинок 35; ідентифікаційний код 01985989) на користь Дочірнього підприємства "Східтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ФЕОДОСІЇВСЬКА, будинок 7; ідентифікаційний код 38835139) 4.687.579,93 грн (чотири мільйони шістсот вісімдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять грн 93 к.) основної заборгованості, 412.212,63 грн (чотириста дванадцять тисяч двісті дванадцять грн 63 к.) пені, 41.617,95 грн (сорок одну тисячу шістсот сімнадцять грн 95 грн) трьох процентів річних, 47.088,69 грн (сорок сім тисяч вісімдесят вісім грн 69 к.) інфляційних втрат, 77.830,93 грн (сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять грн 93 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення пені у розмірі 20.157,14 грн, трьох процентів річних у розмірі 1.433,68 грн) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 24.07.2024.

Суддя С.А. Дупляк