Рішення

від 25.07.2024 по справі 904/1771/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1771/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

не з`явилися;

розглянувши матеріали справи №904/1771/24

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-СТРІМ»

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІСАГУЛОВОЇ МАЙІ

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

про припинення трудових відносин,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою від 19.04.2024 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-СТРІМ" (далі - відповідач), у якій просить визнати припиненими трудові відносини позивача із відповідачем з 28.03.2024 у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1771/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024.

Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 29.05.2024.

Через відділ документального забезпечення 14.05.2024 від позивача надійшло клопотання, у якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІСАГУЛОВУ МАЙЮ; ОСОБА_2 та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2024 залучено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - третя особа-1); залучено ІСАГУЛОВУ МАЙЮ (ГРЕЦІЯ, 19 АНФОКІПОН, ЕФКАРПІЯ, М.САЛОНІКІ, код РНОКПП НОМЕР_2 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - третя особа-2); залучено Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Яворницького Дмитра, будинок 75; ідентифікаційний код 40392181) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа-3); зобов`язано позивача надати до суду всі відомі засоби зв`язку з ОСОБА_2 та ІСАГУЛОВОЮ МАЙЄЮ, а також письмово повідомити суд про наявність представників таких осіб в Україні; зобов`язано відповідача невідкладно направити на адресу третіх осіб копію відзиву та додані до нього документи листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Надати до суду всі відомі засоби зв`язку з ІСАКІДІС АНДРЕАСОМ та ІСАГУЛОВОЮ МАЙЄЮ, а також письмово повідомити суд про наявність представників таких осіб в Україні. Роз`яснено третій(м) особі(ам), що відповідно до ст. 168 ГПК України вона(и) мають право надати письмові пояснення щодо позову, які повинні відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, в п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали, а також письмові пояснення щодо відзиву протягом семи днів від дати його отримання. Крім того треті особи мають право подати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх пояснення, якщо такі докази не надані позивачем та/або відповідачем. Копію письмових пояснень треті особи направляють на адреси інших учасників процесу, докази (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа) чого надають суду протягом трьох днів від дати направлення. Учасники справи мають право подати відповідь на пояснення третіх осіб до закінчення підготовчого провадження (ч. 2 ст. 179 ГПК України). Продовжити строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 10.07.2024.

Через систему "Електронний суд" 20.06.2024 від позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить розглянути справу без її участі.

Через відділ документального забезпечення надійшов відзив третьої особи -3.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2024.

Сторони явку представників в судове засідання 25.07.2024 не забезпечили.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані не вчиненням відповідачем дій з припинення трудових відносин з позивачем за його заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

Стислий виклад позиції третіх осіб-1,2

Треті особи-1,2 пояснення не надали.

Стислий виклад позиції третьої особи-3

Третя особа-3 у своїх поясненнях зазначила, що внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі без зазначення нового керівника юридичної особи чинним законодавством України, не передбачено.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: нявності/відутності підстав для визнання припиненими трудових відносин позивача із відповідачем з 28.03.2024 у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд встановив, що протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАСТРІМ» (далі відповідач) від 30.05.2014 було призначено директором ТОВ «АКВАСТРІМ» ОСОБА_1 (далі позивач) (арк. 10, том 1).

Відповідно до наказу (розпорядження) ТОВ «АКВА-СТРІМ» № 20-к від 02 червня 2014 року, ОСОБА_1 приступила до виконання своїх обов`язків в якості директора (арк. 11, том 1).

Відповідний запис про керівника ОСОБА_1 юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 8 статуту ТОВ «АКВАСТРІМ» органами управління товариства є:

вищий орган - загальні збори учасників товариства;

виконавчий орган - директор;

контролюючий орган - ревізійна комісія.

Пунктом 8.1. статутом визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства (далі - загальні збори), в яких беруть участь учасники або призначені ними представники. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Загальні збори учасників мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства, в тому числі із тих, що передані загальними зборами до компетенції Директора. До виключної компетенції загальних зборів відноситься (п. 8.7. статуту):

зокрема 8.7.3. обрання та відкликання Директора та Ревізійної комісії;

З питань, зазначених в пунктах 8.7.1, 8.7.2, 8.7.10 цієї статті рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства.

З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більш ніж 60 відсотків голосів. Директор товариства має право брати участь в загальних зборах з правом дорадчого голосу. (п. 8.9. статуту).

Загальні збори учасників мають право ухвалювати рішення виключно з питань, включених в порядок денний. Будь-який учасник має право вимагати розгляду питання на загальних зборах при умові, що він був ним поставлений не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів. З документами, внесеними в порядок денний зборів, учасники повинні мати можливість ознайомитися не пізніше, ніж за 7 днів до початку зборів (п. 8.11 статуту).

Директор товариства обирається та відкликається загальними зборами учасників товариства. Директор підзвітний Загальні збори учасників (п. 8.14 статуту).

Як у позові зазначає позивач та як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2023 року позивач направила на адресу товариства та на адресу учасників товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників та про припинення виконання обов`язків директора у зв`язку із звільненням за власним бажанням.

У повідомленні зазначено, що загальні збори скликані на 21 грудня 2023 року о 10 год. 00 хвил. за адресою за місцезнаходженням товариства: 49000, Україна, м. Дніпро, вул. Воскресенська, будинок 21, офіс 201.

У повідомленні було запропоновано наступний порядок денний зборів:

1. Про припинення повноважень (звільнення, відкликання) директора Товариства.

2. Про обрання (призначення) директора Товариства.

3. Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4. Про уповноваження осіб на проведення державної реєстрації зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, із повідомленням було направлено заяву від 03 листопада 2023 року про звільнення з посади директора за власним бажанням з 25 грудня 2023 року на підставі статті 38 КЗпП України.

21 грудня 2023 року у зв`язку з неявкою учасників товариства позивачем за участю двох фізичних осіб було складено акт про неявку учасників ТОВ АКВА-СТРІМ на загальні збори товариства. У зв`язку з чим загальні збори не відбулись.

Зазначене вище повідомлення не було отримано учасниками та повернулось позивачу. Згідно з відстеження за трекінгом АТ «Укрпошта» повідомлення, відправлене учасникам товариства, було доставлене до точці видачі/доставки, а потім повернуте за зворотною адресою.

30 січня 2024 року позивач зверталась до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська в порядку цивільного судочинства із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Стрім», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання трудових правовідносин припиненими. Позов мотивований неможливістю припинити трудові правовідносини позивача з відповідачем в позасудовому порядку, оскільки заява позивача про її звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України залишилась без відповіді, а проведення загальних зборів учасників ТОВ «Аква-Стрім» виявилось неможливим.

Амур-Нижньодніпровський районний суд в ухвалі від 30 січня 2024 року зазначив: «у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Стрім», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання трудових правовідносин припиненими відмовити, на виконання вимог ст. 186 ч.5 ЦПК України роз`яснити позивачу, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарського суду».

21 лютого 2024 року позивач повторно направила на адресу відповідача та на адресу учасників товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників та про припинення виконання обов`язків директора у зв`язку із звільненням за власним бажанням.

У повідомленні позивач зазначила, що скликає загальні збори на 27 вересня 2024 року о 10 год. 00 хвил. за адресою за місцезнаходженням товариства: 49000, Україна, м. Дніпро, вул. Воскресенська, будинок 21, офіс 201.

У повідомленні було запропоновано наступний порядок денний зборів:

1. Про припинення повноважень (звільнення, відкликання) директора Товариства.

2. Про обрання (призначення) директора Товариства.

3. Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4. Про уповноваження осіб на проведення державної реєстрації зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також із зазначеним повідомленням позивачка направила заяву від 21 лютого 2024 року про звільнення з посади директора за власним бажанням з 28 березня 2024 року на підставі статті 38 КЗпП України.

Також у заяві позивач просила прийняти рішення про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань дані про те, що я є директором ТОВ АКВАСТРІМ.

27 березня 2024 у зазначений час за зазначеною адресою учасники відповідача не з`явилися, у зв`язку із чим позивачем за участю двох фізичних осіб було складено акт про неявку учасників ТОВ АКВА-СТРІМ на загальні збори товариства. Отже, у зв`язку із зазначеним загальні збори не відбулись ані 21 грудня 2023 року, ані 27 березня 2024 року.

Зазначене вище повідомлення не було отримано учасниками, про що свідчать відстеження за трекінгом АТ «Укрпошта».

У зв`язку з неможливістю повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів щодо звільнення з посади директора ТОВ АКВА-СТРІМ за власним бажанням ОСОБА_1 , відсутність у встановлений статутом та законодавством порядок припинити трудові відносини з ТОВ АКВА-СТРІМ та, відповідно, внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення даних про ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю АКВА-СТРІМ, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору є припинення трудових відносин позивача із відповідачем з 28.03.2024 у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з припиненням повноважень (звільнення) позивача із займаної посади; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернулася до суду.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 Кодексу законів про працю України).

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтею 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Відповідно до частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 Цивільного кодексу України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 753/17776/19, постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 908/273/21, постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/8343/21.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №911/3656/20 дійшов висновку, що при вирішенні питання щодо порушення прав позивача, зокрема, права на зайняття посади голови, має значення не наявність підстав для припинення повноважень посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.

Припинення повноважень генерального директора як виконавчого органу підприємства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість припинення повноваження генерального директора підприємства як виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а в статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація власником підприємства корпоративних прав шляхом звільнення його генерального директора стосується також наділення його повноваженнями на управління підприємством або позбавлення таких повноважень на управління підприємством. Хоч таке рішення може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 Цивільного кодексу України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом.

Якщо статутом передбачено підстави звільнення, усунення від виконання своїх повноважень одним з органів управління кооперативом, такі спори мають розглядати в залежності від причини звільнення, зазначеної у відповідному рішенні компетентного (уповноваженого) органу.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц.

За таких обставин, звільнення директора товариства з обмеженою відповідальністю можливе лише за умови прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників Товариства, тобто, внаслідок прийняття управлінського рішення.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими .

При цьому, у наведеній постанові Касаційний господарський суд фактично висловився про підсудність подібних справ господарським судам.

Окрім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №761/20061/21 зазначено про те, що Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала спори за подібних правовідносин і визначала юрисдикцію спорів між директором (головою правління) товариства та самим товариством, зокрема у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 361/17/15-ц (провадження № 14-423цс19), від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20). Практика Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикційності розгляду таких справ в порядку господарського судочинства є сталою і не потребує відступлення від таких правових висновків.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Згідно з частиною 12 статті 40 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу законів про працю України будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (пункт 4 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначено, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою зaхиcтy своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

У своїй постанові від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 Верховний Суд зазначив свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 по справі №758/1861/18).

У Листі Міністерства соціальної політики України від 01.08.2013 №147/06/186-13 зазначено, що статтею 38 Кодексу законів про працю України закріплено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинні розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно зі статутним положенням призначення та звільнення директора товариства будь-якої організаційно-правової форми здійснюється за рішенням учасників (засновників) даного товариства.

За відсутністю засновників товариства можливо скористатися правом на судовий захист, передбачений статтею 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", і звернутися до суду з позовною заявою про звільнення з посади директора.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

Отже, директор товариства користується такими ж правами як і будь-який інший працівник.

Разом з тим, особливість звільнення директора із займаної посади полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників Товариства.

Системний аналіз положень статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 145 Цивільного кодексу України, статей 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" дає підстави для висновку, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Судом було встановлено, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 Кодексу законів про працю України.

Однак, до цього часу заява позивача про звільнення зборами учасників відповідача у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.

ОСОБА_1 просить припинити трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Стрім" на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з 28.03.2024.

Оскільки, як було встановлено вище, ОСОБА_1 правомірно звернулася до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими то їх має бути припинено не ретроспективно (що означало б прийняття судом рішення про встановлення факту, а не про вирішення спору), а саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Аналогічні висновки містяться в постанові Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №922/4475/21.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про визнання припиненими повноважень позивача на посаді директора є обґрунтованими та правомірними, відповідачем не спростовані, а отже позов підлягає частковому задоволенню, без вказівки на дату припинення повноважень, оскільки повноваження позивача на посаді директора будуть припинені з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зроблено в тому числі висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством за рішенням суду має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного позовні вимоги про припинення трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Стрім" та ОСОБА_1 на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з дня набрання рішенням суду законної сили, із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є обґрунтованими.

Пояснення третьої особи, надані до суду, у яких просить врахувати, що внесення змін до відомостей про юридичну особу які містяться в Єдиному державному реєстрі без зазначення нового керівника юридичної особи чинним законодавством України не передбачено, стосуються технічного питання вчинення даної реєстраційної дії.

Суд звертає увагу, що недосконалість програмного забезпечення не може бути причиною для відмови у захисті прав позивача. При цьому метою вчинення реєстраційної дії є доведення до відома користувачів Єдиного державного реєстру інформації щодо відсутності з дати припинення трудових відносин повноважень позивача як директора відповідача. Відповідач має можливість внести відповідні відомості зокрема з посиланням на рішення суду.

Судові витрати

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.

Позовна заява у справі №904/1771/24 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом, що становить 2.422,40 грн.

Позивачкою було сплачено судовий збір в сумі 3.028,00 грн відповідно до квитанції про сплату № 9662-5165-4437-2892 від 19.04.2024, тобто, позивачем надмірно сплачено судовий збір в сумі 605,60грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, надмірно сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн. (3.028,00 грн 2.422,40 грн) підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

Суд не вирішує питання повернення сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету від позивача не надходило.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням того, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2.422,40 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА-СТРІМ" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЛЕНІНА, будинок 21, офіс 201; ідентифікаційний код 34588951) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ) припиненими з дня набрання рішенням суду законної сили у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-СТРІМ" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЛЕНІНА, будинок 21, офіс 201; ідентифікаційний код 34588951) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ) 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 25.07.2024.

Суддя С.А. Дупляк