Ухвала

від 24.07.2024 по справі 905/1152/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

24.07.2024 Справа № 905/1152/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило,

при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,

розглянувши клопотання б/н від 17.07.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ та б/н від 17.07.2024 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ

про відстрочення виконання рішення суду

у справі за позовом: Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ

до відповідача 2: ОСОБА_1 , cмт Ярова

до відповідача 3: ОСОБА_2 , смт Ярова

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ

про стягнення 4965041,05 грн

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.01.2024 по справі №905/1152/23 позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Київ, до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ, відповідача 2, ОСОБА_1 , смт Ярова, відповідача 3, ОСОБА_2 , смт Ярова, відповідача 4, Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ про стягнення 4965041,05 грн задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ, ОСОБА_1 , смт Ярова, ОСОБА_2 , смт Ярова, Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Київ заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4000000,00 грн та заборгованість по процентам в розмірі 724712,29 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Київ судовий збір в розмірі 70870,68 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено. За змістом рішення від 04.01.2024 суд відмовив у задоволенні клопотань відповідачів про відстрочення та розстрочення виконання рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі №905/1152/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» на рішення Господарського суду Донецької області від 04.01.2024 у справі №905/1152/23 повернуто заявнику.

12.03.2024 Господарським судом Донецької області на виконання рішення від 04.01.2024 у справі №905/1152/23 видано накази.

17.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ надійшло клопотання б/н від 17.07.2024 про відстрочення виконання рішення суду. Відповідач 1 просить суд відстрочити виконання рішення суду від 1 рік; зупинити проведення виконавчих дій на період відстрочення виконання рішення суду; визначаючи порядок виконання рішення суду, просить суд встановити право відповідачів з контролем з боку позивача на витратні операції по банківським рахункам, що необхідні для ведення господарської діяльності.

Ухвалою суду від 17.07.2024 призначено до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ про відстрочення виконання рішення суду в судовому засіданні на 24.07.2024 на 11:00 год.

17.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ надійшло клопотання б/н від 17.07.2024 про відстрочення виконання рішення суду. Відповідач 4 зазначає, що він повністю підтримує доводи, що викладені відповідачем 1 у заяві від 17.07.2024, приєднується до неї та просить суд відстрочити виконання рішення суду від 1 рік; зупинити проведення виконавчих дій на період відстрочення виконання рішення суду; визначаючи порядок виконання рішення суду, просить суд встановити право відповідачів з контролем з боку позивача на витратні операції по банківським рахункам, що необхідні для ведення господарської діяльності.

Ухвалою суду від 17.07.2024 призначено до спільного розгляду з клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ про відстрочення виконання рішення суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ про відстрочення виконання рішення в судовому засіданні на 24.07.2024 на 11:00 год.; постановлено учасникам справи в строк до 23.07.2024 надати письмові пояснення щодо клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвали суду від 17.07.2024 були направлені позивачу, відповідачу 1, відповідачу 4 до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» та всім учасникам справи на відомі електронні адреси про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронних скриньок та про доставку документу до електронних кабінетів.

Окрім того, ухвали суду від 17.07.2024 були направлені позивачу засобами поштового зв`язку.

Згідно інформації на сайті Укрпошта у смт. Ярова поштове відділення тимчасово не працюють; водночас, судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» 18.07.2024 для відповідачів були опубліковані оголошення зі змістом резолютивних частин ухвал від 17.07.2024, роздруківки означених оголошень наявні в матеріалах справи.

23.07.2024 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення проти клопотань про відстрочення виконання рішення у справі №905/1152/23.

Суд зазначає, що у зв`язку з тим, що в м.Харків було оголошено сигнал «Повітряної тривоги» з 18:31 год. 23.07.2024, який станом на кінець робочого дня 24.07.2024 не завершився, враховуючи ракетний обстріл м.Харкова 24.07.2024, судове засідання з розгляду клопотань відповідачів про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1152/23 було проведено без участі представників сторін, про що їх було повідомлено в телефонному режимі.

Розглянувши клопотання б/н від 17.07.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ та б/н від 17.07.2024 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

В обґрунтування означеного клопотання відповідач 1 зазначає, що основна частина майна ТОВ «Гранум» знаходилась на території Луганської області, Красноріченської ОТГ, яка була окупована ще в лютому 2022 року; частина майна ТОВ «Гранум» та все майно ТОВ «СК-ЛТД» знаходилось на території Краматорського району в м.Лиман та м.Слов`янськ; матеріально-технічна база та інше майно підприємств в м.Лиман повністю знищено, отже відповідачі мають об`єктивні причини, з яких ведення нормальної господарської діяльності неможливе, особливо на фоні арешту залишків активів підприємств. Вказані вище факти підтверджуються Сертифікатами Донецької ТПП про форс-мажорні обставини №1400-23-3874 та №1400-23-3875 від 13.09.2023. Відповідач 1 та відповідач 4 намагаються проводити польові роботи для можливості за рахунок збору та реалізації врожаю погасити існуючу заборгованість, а саме: ними було посаджено соняшник у 2023 році, однак ці посіви втрачено, про що відповідачем 4 складено у лютому 2024 році акт про обстеження та списання загиблих посівів; здійснено посів озимої пшениці у 2023 році для отримання насіннєвого матеріалу для посіву озимої пшениці у 2024 році (збір врожаю у липні 2025 року), ведуться роботи з підготовки та засівання полів; всі роботи виконуються особисто директором та засновником на наявній сільгосптехніці. Вважає, що за самим негативним прогнозом, протягом наступного року зобов`язання за кредитом будуть виконані. На підтвердження того, що відповідач 1 та відповідач 4 не ухиляються від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, наводиться той факт, що зобов`язання за кредитним договором №041121-КЛВ від 04.11.2021 було погашено за рахунок коштів поручителя ТОВ «СК-ЛТД» у квітні 2023 року в сумі 7068408,43 грн. Окрім того, відповідач наголошує на тому, що за тих же обставин та між тими ж сторонами існує господарська справа №905/1211/23 в рамках якої Східним апеляційним господарським судом досліджено обставини справи та надано відстрочення виконання рішення відповідачам, а тому враховуючи положення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, деякі факти, що мають значення для розгляду судом цього клопотання встановлені рішенням суду в господарській справі №905/1211/23.

Відповідач 4 повністю підтримує обґрунтування клопотання про надання відстрочення виконання рішення у справі №905/1152/23 зазначені у клопотанні відповідача 1.

У запереченнях щодо клопотань про відстрочення виконання рішення позивачем наголошується, що в матеріалах справи містяться інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, які свідчать про наявність великої кількості як рухомого так і нерухомого майна у відповідачів, за рахунок якого, та без припинення господарської діяльності та банкрутства, можливо виконати рішення суду. Відповідачі не надали виписок з поточних рахунків у банківських установах, на підтвердження того, що вони не мають можливості виконати рішення суду, не надали податкові декларації, фінансову звітність та інші документи, для сукупного аналізу та перевірки тих обставин, на які вони посилаються. З відкритої інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, вбачається, що відносно відповідачів відкрито велика кількість виконавчих проваджень. ТОВ «Гранум» та ТОВ «СК-ЛТД» не обґрунтовано та не надано належних доказів які могли б свідчити про наявність обставин які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. Заявники не надають доказів того, за рахунок чого, у майбутньому, вони все ж таки зможуть виконати рішення суду. Прострочення відповідачів щодо виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів складає більше 15 місяців, що у разі відстрочення, буде явним порушенням балансу інтересів сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд звертає увагу на конструкцію означеної норми, а саме, щодо строку надання відстрочки. Відстрочення виконання рішення може надаватися судом строком не більше ніж на 1 рік від дати ухвалення такого рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1152/23 ухвалено 04.01.2024.

Таким чином, відповідачем 1 та відповідачем 4 заявлено вимогу про відстрочення виконання судового рішення з порушенням строку встановленого ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, а саме: останні просять надати розстрочку на виконання рішення суду на 1 рік від дати подання відповідного клопотання, проте рішення у цій справи ухвалено судом 04.01.2024, тобто строк на який можливе відстрочення виконання рішення до 04.01.2025.

Водночас, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора.

При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

З огляду на вимоги ч.ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У цьому випадку наявність підстав для надання відстрочення виконання рішення ґрунтуються відповідачами виключно на доводах щодо військової агресії Російської Федерації проти України та щодо наслідків, які виникають під впливом означених обставин.

Однак, розв`язання повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на всі сторони - як на боржників, так і на стягувача.

Судом враховано, що підстави та доводи відповідачів для надання відстрочення виконання, що викладені у клопотаннях від 17.07.2024 вже були предметом розгляду в суді першої інстанції по цій справі, водночас суд у рішенні від 04.01.2024, яке набрало законної сили, відмовив у задоволенні клопотань відповідачів про відстрочення виконання рішення.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.1 ст.44 Господарського кодексу України).

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідачів стосується діяльності самих відповідачів, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Посилання відповідачів на скрутне матеріальне становище та надання фінансових звітів не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Відповідачами не надано документів про відсутність майна у власності на теперішній час, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу, доказів на підтвердження відсутності грошових коштів на їх рахунках.

Доказів неможливості виконати рішення відповідачами 2 та 3 суду також суду не представлено.

Відповідачем 1 в обґрунтування клопотання про надання відстрочення виконання рішення суду зазначалось, що відповідачами виконуються роботи для отримання врожаю озимої пшениці у 2025 році (збір врожаю в липні 2025 року), однак відповідних доказів суду не надано, таким чином відповідачем не доведено можливості виконати судове рішення після закінчення періоду відстрочення (до 04.01.2025).

Слід враховувати те, що із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №041021-АЕ від 04.10.2021 позивач звернувся 21.08.2023, водночас перший термін погашення частини тіла кредиту згідно графіку настав 24.11.2022, а повне погашення зобов`язань за означеним договором було обумовлене сторонами на 24.03.2023, відсотки позичальником не сплачувалися з квітня 2022 року, сума заборгованості за кредитом взагалі не повернута.

Згідно листування сторін у 2023 році відповідач 1 зазначав про можливість погашення заборгованості за кредитним договором №041021-АЕ від 04.10.2021 у 2023 році, однак доказів здійснення погашення відповідачами заборгованості за кредитом та відсотками матеріали справи не містять.

Жодних інших нових доводів та доказів чи інших виключних обставин відповідачами суду не наведено.

Поряд з цим, відповідач 1 в обґрунтування свого клопотання зазначає, що за схожих обставин та між тими ж сторонами існує господарська справа №905/1211/23 в рамках якої Східним апеляційним господарським судом досліджено обставини справи та надано відстрочення виконання рішення відповідачам, а тому враховуючи положення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, деякі факти, що мають значення для розгляду судом цього клопотання встановлені рішенням суду в господарській справі №905/1211/23 та можуть не доказуватись при розгляді іншої справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що у наведеній правовій нормі мова йде про преюдиційні факти. Преюдиційність у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо виконується, зокрема, така умова: ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту).

У постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі №910/2164/18 та від 08.07.2019 по справі №908/156/18 зазначено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, поняття «преюдиційність» та поняття «оцінка фактичних обставин справи» не є тотожними та взаємозалежними.

З огляду на вищевикладене, суд відзначає, що не повинен сприймати оцінку фактичних обставин справи викладених у процесуальних документах по справі №905/1211/23 як преюдиційний факт.

Водночас, суд наголошує, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

У цьому випадку законодавець наділив суд «дискреційними повноваженнями» щодо можливості застосування чи не застосування приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин.

Тобто, в кожному конкретному випадку суд повно та всебічно досліджуючи обставини має перевірити наявність виключних підстав для надання відстрочення виконання рішення з урахуванням балансу інтересів сторін.

Вирішення цього питання у межах дискреційних повноважень суду здійснюється ним з урахуванням встановленого процесуальним законом обов`язку суду встановлювати та досліджувати відповідні обставини на підставі тих доказів, що подані сторонами, та оцінювати їх за визначеними ГПК України правилами, зокрема, щодо порядку розподілу тягаря доведення відповідних обставин, порядку подання сторонами доказів в судах, тощо.

На підставі вищевикладеного, проаналізувавши доводи заявників щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, з`ясувавши правову позицію стягувача, який заперечив проти клопотань відповідачів, беручи до уваги тривалий час існування боргу, відсутність в матеріалах справи належних доказів які могли б свідчити про наявність обставин які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у справі, доказів на підтвердження можливості виконати судове рішення після закінчення періоду відстрочення, враховуючи, що в рішенні Господарського суду Донецької області від 04.01.2024 у справі №905/1152/23, яке набрало законної сили, відповідачам відмовлено у задоволенні клопотання про розстрочення та відстрочення виконання рішення, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідачів про відстрочення виконання рішення у цій справі.

Окрім того, щодо клопотання сторін про зупинення проведення виконавчих дій на період відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що порядок такого зупинення вчинення виконавчих дій передбачений ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, згідно п. 6 ч. 1 вказаної статті, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Таким чином, означене клопотання щодо зупинення проведення виконавчих дій на період відстрочення виконання рішення суду не може бути задоволене судом, оскільки законодавством не передбачений порядок надання такого зупинення судом, а у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суд відмовляє.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Таким чином, у задоволенні клопотань відповідачів щодо визначення порядку виконання рішення суду, а саме встановлення права відповідачів з контролем з боку позивача на витратні операції по банківським рахункам, що необхідні для ведення господарської діяльності, суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання б/н від 17.07.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м.Слов`янськ та б/н від 17.07.2024 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м.Слов`янськ про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строк та в порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.07.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено та підписано 25.07.2024.

Суддя Г.Є. Курило