Ухвала

від 25.07.2024 по справі 908/1754/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.07.2024 Справа № 908/1754/24(908/2004/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВГУСТА, код ЄДРПОУ 43759275 (69106 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМАЛ-ТРЕЙД, код ЄДРПОУ 35918825 (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 34, офіс 23)

про стягнення 1 569 209,67 грн

в межах справи № 908/1754/24

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю АВГУСТА, код ЄДРПОУ 43759275 (69106 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5)

кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю АКВАРЕСУРС-1, код ЄДРПОУ 39837179 (88000 Україна, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, буд. 18)

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 22.07.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АВГУСТА до Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМАЛ-ТРЕЙД про стягнення 1 569 209,67 грн, для розгляду в межах справи № 908/1754/24 про банкрутство позивача.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2004/24 та визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.

За положеннями ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, позивач у позовній заяву просить про відстрочення сплати судового збору у розмірі 23 538,15 грн до розгляду позову по суті.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВГУСТА до Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМАЛ-ТРЕЙД про стягнення 1 569 209,67 грн, для розгляду в межах справи № 908/1754/24 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Постановлено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 13.08.2024 о 12-30.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати суду всі документи, які стосуються спору, відзив на позовну заяву із його нормативним та документальним обґрунтуванням., одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).

До суду 23.07.2024 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 1 569 209,67 грн, що знаходяться на рахунках відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД».

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 ГПК України, підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.

Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.03.2021 у справі №921/302/20.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що надавав відповідачу фінансову допомогу та транспорт в оренду.

Так, 01.12.2022р. між ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД»(Позичальник) та ТОВ «АВГУСТА»(Позикодавець) укладено договір фінансової допомоги №ФД-22/0319. Відповідно до умов вищевказаного договору п.1.1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору (надалі іменується "фінансова допомога"), а Позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу протягом визначеного цим Договором строку.

Згідно п.4.1 договору передбачено, що одержана фінансова допомога підлягає поверненню до 01.06.2023 року, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.

На виконання умов договору ТОВ «АВГУСТА» з грудня 2022р. по травень 2023р. надало фінансову допомогу ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД», шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника у загальному розмірі 599 300,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Проте, в порушення умов договору №ФД-22/0319 від 01.12.2022р. ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» станом на дату подачі цієї заяви не повернув надані йому кошти.

Також, 02.01.2023р. між ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД»(Орендар) та ТОВ «АВГУСТА»(Орендодавець) укладено договір про оренду транспортних засобів №ТЗ-23/0343. Відповідно до умов вищевказаного договору п.1.1 Орендодавець передає у строкове платне користування транспортні засоби без екіпажу (водіїв), якими володіє на підставі Договору фінансового лізингу №12558//2022 від 31.10.2022 між Орендарем та ПАТ «МТБ БАНК» (далі також Лізингодавець) та що є об`єктами фінансового лізингу (далі Транспорті засоби), а Орендар приймає такі Транспортні засоби відповідно до переліку, що є Додатком №1 до Договору.

Згідно п. 1.3. вищезазначеного договору Орендодавець передає Орендарю Транспортні засоби у користування на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно. В подальшому сторони дійшли згоди розірвати договір №ТЗ-23/0343 з 01.05.2023р., про що складено додаткову угоду №2 від 30.04.2023р.

На виконання умов договору ТОВ «АВГУСТА» 02.01.2023р. передано в оренду ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» вісім транспортних засобів, що підтверджується актом від 02.01.2023р.

В подальшому зазначені вище транспортні засоби було повернуто орендарем, що підтверджується актами від 01.04.2023р., від 09.04.2023р., від 18.04.2023р. та від 20.04.2023р.

Протягом січня квітня 2023р. відповідач користувався орендованими транспортними засобами та отримав послуги на загальну суму 969 909,67 грн., про що свідчать акти наданих послуг №12 від 01.02.2023р., №13 від 28.02.2023р., №25 від 31.03.2023р. та №35 від 30.04.2023р.

Проте, в порушення умов договору №ФД-22/0319 від 01.12.2022р. ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» станом на дату подачі цієї заяви не розрахувався за надані послуги з оренди транспортних засобів.

Наявність значної заборгованості ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» за договорами №ФД-22/0319 від 01.12.2022р. та №ТЗ-23/0343 від 02.01.2023р., порушення умов укладених договорів, відсутність хочаб часткової оплати по зобовязанням, на думку заявника підтверджують факт недобросовісності ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» та викликає обґрунтовані сумніви у платоспроможності останнього.

Враховуючи викладене, заявник стверджує, що ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» отримало фінансову допомогу та послуги з оренди транспорту без мети проведення належного розрахунку з ТОВ «АВГУСТА» відтак існує ризик перерахування відповідачем чи зняття коштів із його банківских рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань за Договором, що, як наслідок,може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника.

Витрачання ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» наявних у нього грошових коштів для здійснення розрахунків з іншими контрагентами може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Спір у даній справі, між сторонами, стосується стягнення заборгованості з Відповідача, а, отже, виконання судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане із наявністю у відповідача коштів, достатніх для задоволення вимог у сумі 1 569 209,67 грн.

Саме заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачеві, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Наявність значної заборгованості відповідача за Договорами укладеними з позивачем, доводить недобросовісність відповідача та викликає обґрунтовані сумніви у платоспроможності останнього.

Відповідач не вживає заходів, спрямованих на добровільне врегулювання питань наявної простроченої заборгованості, що доводить недобросовісність відповідача та можливе ухилення останнього від виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. У разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення, фактичне виконання судового рішення суду буде залежати від наявності коштів на рахунку відповідача та фінансової спроможності виконати таке судове рішення. Наявність арештованих коштів на рахунку на суму позову забезпечить ефективне виконання судового рішення та не буде мати негативних наслідків від застосування заходів забезпечення позову для відповідача. На думку позивача, дії відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов`язань є доказом того, що існує реальна загроза неможливості виконання майбутнього рішення суду, у зв`язку із чим наявна об`єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач вказує, що є підстави вважати, що ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» отримало фінансову допомогу та послуги з оренди транспорту без мети проведення належного розрахунку з ТОВ «АВГУСТА», а відтак існує ризик перерахування ТОВ «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань за Договором, що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В той же час, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Судом враховано, що у випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Враховуючи висновки, які викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, щодо можливості вільно відповідачами розпорядитись як коштами, які знаходяться на відповідних банківських рахунках так і можливість відчужити належне відповідачам майно, яке перебуває в їх власності, що вочевидь може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в цій справі, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що, в свою чергу, може свідчити про неефективність судового захисту, суд дійшов висновку про наявність обставин для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає про таке.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, висловлена у справі №911/1695/18 від 19 лютого 2019 року).

Також згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25 лютого 2019 року у справі №924/789/18, якою відхилено аргументи про розгляд судом заяви Позивача про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суперечить вимогам ч.7 ст.140 ГПК України, з огляду на те, що ч.1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

Відтак, суд погоджується з доводами заявника про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Щодо вимоги заявника про направлення для виконання до банківських установ ухвали про забезпечення позову суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 144 забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 73 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 визначено порядок накладення арешту надавачем платіжних послуг - Надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Надавач платіжних послуг платника повинен забезпечити прийняття до виконання документа про арешт коштів, який надійшов до нього в електронній або паперовій формі.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання документ про арешт коштів у паперовій формі, який доставлено до нього самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або який надійшов рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, слідчий, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Надавач платіжних послуг платника встановлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про арешт коштів, у порядку, визначеному в його внутрішніх документах.

Тобто вимога заявника про направлення для виконання до банківських установ ухвали про забезпечення позову не суперечить нормам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 137, 138, 139, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТА» про забезпечення позову - задовольнити .

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» код ЄДРПОУ: 35918825, у межах ціни позову 1 569 209,67 (один мільйон п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч двісті дев`ять гривень), що знаходяться на всіх рахунках в наступних банківських установах:

- ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», МФО Банка 320478 , адреса: Україна, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1

UA643204780000026007924923279 (840-ДОЛАР США);

НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», МФО Банка 351005, адреса: Україна, 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 2/12

UA653510050000026006182927800 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

НОМЕР_2 (840-ДОЛАР США);

НОМЕР_3 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МТБ БАНК», МФО Банка 328168, адреса: Україна, 68003, Одеська обл., місто Чорноморськ, Проспект Миру , будинок 28

UА523281680000026006000010610 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

UА703281680000026005000010611 (840-ДОЛАР США);

НОМЕР_4 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

НОМЕР_5 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», МФО Банка 300647, адреса: Україна, 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок 5, літера А

UА763006470000026006001159557 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «АВГУСТА», код ЄДРПОУ 43759275 (69106 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5).

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМАЛ-ТРЕЙД» , код ЄДРПОУ 35918825 (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 34, офіс 23).

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання 25.07.2024 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дати її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки до 25.07.2027.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується Господарським судом, що розглядає справу, крім того, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.О. Юлдашев