Рішення

від 24.07.2024 по справі 910/5978/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2024Справа № 910/5978/24Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/5978/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» ( 21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, б. 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 42500651)

до відповідача Обслуговуючий кооператив «Тульчинський посад» ( 03142, м. Київ, вул. Академіка Палладіна, б. 32, код ЄДРПОУ 40450871)

про стягнення 124 500,00 грн.,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючий кооператив «Тульчинський посад» про стягнення 124 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №000144-21 від 21.02.2021 в частині повної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

21.05.2024 від позивача через систему Електронний суд надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Ухвала від 24.05.2024 була направлена Обслуговуючому кооперативу «Тульчинський посад» 27.05.2024 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03142, м. Київ, вул. Академіка Палладіна, б. 32. Конверт з ухвалою суду від 24.05.2024 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу, з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки».

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 17.05.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

06.06.2024 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2024 надано для огляду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» (далі - Виконавець) та Обслуговуючим кооператив «Тульчинський посад» (далі - Замовник) укладено договір на виконання робіт № 000144-21, за яким Виконавець зобов`язується за завданням: Замовника на умовах цього Договору виконати роботи, передбачені п. 2.1. цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Договору Виконавець виконує наступні роботи: Будівельно-монтажні роботи відповідно до проектних рішень за титулом: «Електропостачання багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: с. Мазурівка, на території Кинашівської с/р, кад. №0524382900:07:002:0925». Адреса об`єкта: Вінницька область, Тульчинський район село Мазурівка, територія Кінашівської сільської ради, кад. №0524382900:07:002:0925.

Пунктом 3.1 Договору Виконавець зобов`язується виконати роботи у строк до 90 календарних днів з дати отримання передоплати від Замовника відповідно до п. 5.2. цього Договору. Моментом передоплати є дата зарахування коштів від Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця, який вказаний у цьому Договорі.

Згідно п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору вартість виконання робіт складає 415 000,00 (чотириста п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) у тому числі ПДВ - 69 166,67 грн. Замовник сплачує протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання цього Договору 70 відсотків від вартості робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Датою здійснення передплати є дата надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Розрахунок за виконані роботи Замовник сплачує на підставі наданого Виконавцем Акту виконаних робіт протягом 10 (десяти) банківських днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

На виконання умов 5.2 даного Договору, Обслуговуючим кооператив «Тульчинський посад» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» сплачено 200 000, 00 грн. згідно платіжного доручення від 03.03.2021 № 1066 та 90 500,00 грн. згідно платіжного доручення від 04.03.2021 № 1067.

16.12.2021 між сторонами Договору було підписано Акт надання послуг № 328, визначених п. 2.1 Договору.

27.01.2022 Виконавцем виставлено Замовнику рахунок № 4 на оплату неоплаченої вартості робіт на суму 124 500, 00 грн, в т.ч. ПДВ 20 750, 00 грн.

У зв`язку з невиконанням Замовником п. 5.3 Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» направлено вимогу № 848, в якій просив Обслуговуючий кооператив «Тульчинський посад» провести повну оплату за виконанні роботи відповідно до умов Договору та підписаного акту надання послуг № 328 від 16.12.2021, а саме: 30% - 124 500, 00 грн.

Проте відповідач надані послуги не оплатив, з огляду на що позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 11 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послуг, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг по перевезенню вантажу, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виконання позивачем зобов`язань за договором щодо надання послуг у заявленій до стягнення сумі 415 000, 00 грн., підтверджується належними й допустимими доказами.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих виконавцем послуг згідно виставлених рахунків на оплату та актів наданих послуг на загальну суму 290 000, 000 грн.

Не сплаченою залишається суму в розмірі 124 500, 00 грн.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно висновків Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідач не надав будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів у спростування того, що ним не підписувалися акти приймання-передачі.

Також відповідачем не доведено і факту того, що акти приймання-передачі підписані особою без використання аналогів відтворення власного підпису (факсимільного підпису).

За спірними актами відповідачем зобов`язання не виконано, доказів протилежному відповідач суду не надав, строк оплати є таким, що настав.

Оскільки факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором на виконання робіт від 21.02.2021 № 000144-21 в частині оплати за наданні позивачем послуги, є належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Тульчинський посад» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» заборгованість розмірі 124 500, 00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Тульчинський посад» (03142, м. Київ, вул. Академіка Палладіна, 32; ідентифікаційний код 40450871) про на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» (21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Магістратська, 7, офіс 1; ідентифікаційний код 42500651) заборгованість розмірі 124 500,00 грн. (сто двадцять чотири тисячі пятсот) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Тульчинський посад» (03142, м. Київ, вул. Академіка Палладіна, 32; ідентифікаційний код 40450871) про на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Енерджі Груп» (21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Магістратська, 7, офіс 1; ідентифікаційний код 42500651витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА