Рішення

від 25.07.2024 по справі 916/970/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2024Справа № 916/970/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соб Дозор" (67500, Одеська область, Лиманський район, селище міського типу Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, будинок 2Б, інше кабінет № 25)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест" (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 8)простягнення 106 531 грн 09 коп. Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.03.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Соб Дозор" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест" про стягнення 106 531 грн 09 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору охорони № 69/23 від 01.05.2023 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 89 852 грн 46 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 8 048 грн 41 коп. пені, 7 793 грн 00 коп. 30 % річних та 837 грн 00 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Соб Дозор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 106 531 грн 09 коп. направлено для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 916/970/24 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відкрито провадження у справі № 916/970/24, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

30.04.2024 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0600260070115, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 8), було направлено ухвалу від 08.11.2022, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання (довідка ф. 20 від 26.04.2024).

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 вручена відповідачу 26.04.2024

Станом на 25.07.2024 відповідачем вимог ухвали суду від 08.04.2024, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест" не скористалася наданими їй процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соб Дозор" (позивач у справі, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест" (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір охорони № 69/23 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати за плату охоронні послуги за допомогою посту фізичної охорони на об`єкті замовника, а замовник зобов`язується оплатити зазначені послуги охорони.

Згідно з пунктом договору ціна договору (вартість послуг) виконавця та порядок розрахунків визначається за домовленістю сторін згідно додатку № 3 до цього договору.

Відповідно до пункту 1 Порядку узгодження ціни договору та порядку розрахунку (далі -Порядок) ціна договору (вартість послуг охорони) становить 27 000 без ПДВ за календарний місяць у якому надаються послуги охорони (розрахунковий період). У розрахунковому місяці 30,5 днів; 22,5 робочих дня.

Пунктом 2.1. Порядку визначено, що замовник самостійно здійснює оплату послуг охорони у формі 100 % передплати, щомісяця до 10 числа місяця, у якому надаються послуги охорони, шляхом прямого безготівкового банківського переведення грошових коштів на рахунок виконавця.

Факт надання послуг підтверджується будь якими документами, які свідчать про фактичне надання послуг зазначених у пункті 2.1 договору, у тому числі, але не виключно акт надання послуг, підписаний та скріплений печатками за їх наявності у сторін (пункт 4 Порядку).

У відповідності до пунктів 5-7 Порядку протягом 10 календарних днів після закінчення надання послуг у розрахунковому періоді виконавець надає замовнику 2 примірники акту. Замовник самостійно, до 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом отримує акт за поштовою адресою виконавця, яка зазначена у розділі 13 договору. Зазначений акт повинен містити інформацію щодо обсягу наданих послуг виконавцем. У разі згоди замовника з даними, які відображені в акті наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання такого акту підписує обидва примірники отриманого акту і передає один примірник виконавця. У разі незгоди замовника з даними, які відображені в акті, замовник протягом 5 календарних днів з дня отримання зазначеного акту надає виконавцю мотивовані письмові заперечення проти підписання такого акту.

Відповідно до пункту 8 Порядку сторони погодили, що у разу неотримання замовником акту відповідно до умов викладених у пункті 4.6 договору, відмови замовника від підписання акту та/або ненадання мотивованого письмового заперечення проти підписання такого акту у передбачений умовами договору строк, та/або не відправлення (ненадання) виконавцю вже підписаного акту, вважається акт підписаним, а послуги прийнятими.

Згідно з пунктом 8.1 договору цей договір вступає в дію з моменту підписання та скріплення печатками за їх наявності у сторін, який укладено строком на один календарний рік і діє до 1 травня 2024 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивачем надані послуги охорони на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором охорони № 69/23 від 01.05.2023 на загальну суму 89 852 грн 46 коп. Факт, обсяги та вартість наданих послуг підтверджується доданими до позовної заяви актами надання послуг від 31.10.2023 на суму 27 000 грн 00 коп., від 30.11.2023 на суму 27 000 грн 00 коп., від 31.12.2023 0 на суму 27 000 грн 00 коп., від 10.01.2024 на суму 8 852 грн 46 коп., а також рахунками, які були направлені на адресу відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист.

Судом встановлено, що акти надання послуг від 31.12.2023 0 на суму 27 000 грн 00 коп., від 10.01.2024 на суму 8 852 грн 46 коп. не підписані відповідачем, проте у відповідності до умов договору оплата послуг не ставиться в залежність від підписання/не підписання акту наданих послуг. Крім того, судом встановлено, що відповідачем не надано вмотивованої письмової відмови від їх підписання, у зв`язку з чим послуги вважаються такими, що прийняті в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 89 582 грн 46 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем, за загальний період прострочення з 11.01.2023 по 01.03.2024, нараховано 8 048 грн 41 коп. пені, 7 793 грн 00 коп. 30 % річних та 837 грн 00 коп. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором охорони № 69/23 від 01.05.2023 та факту наявності заборгованості за отримані послуги, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в розмірі 89 582 грн 46 коп.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем, за загальний період прострочення з 11.01.2023 по 01.03.2024, нараховано 8 048 грн 41 коп. пені, 7 793 грн 00 коп. 30 % річних та 837 грн 00 коп. інфляційних втрат.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7.11 договору сторонами погоджено, що замовник у разі порушення строку оплати вартості наданих послуг виконавцем послуг (несвоєчасна та/або неповна оплата), крім основної заборгованості замовник сплачує виконавцеві:

- пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу;

- суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % процентів річних від простроченої суми.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.

Здійснивши перевірку наведених позивачем у позовній заяві розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 048 грн 41 коп. пені, 7 793 грн 00 коп. 30 % річних та 837 грн 00 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест" (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 8, ідентифікаційний код 41373128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соб Дозор" (67500, Одеська область, Лиманський район, селище міського типу Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, будинок 2Б, інше кабінет № 25, ідентифікаційний код 38340511) 89 582 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн 46 коп. основної заборгованості, 8 048 (вісім тисяч сорок вісім) грн 41 коп. пені, 7 793 (сім тисяч сімсот дев`яносто три) грн 00 коп. 30 % річних, 837 (вісімсот тридцять сім) грн 00 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька