Рішення

від 10.07.2024 по справі 274/3218/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3218/24 Провадження № 2/0274/994/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

10.07.2024 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області БольшаковаТ.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРОФІРМА "СВІТАНОК" до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просять суд встановити для Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРОФІРМА "СВІТАНОК" додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до Бердичівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смеріт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,6541 га, яка розташована на території Закутинецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

11.04.2024 представник позивача звернувся до Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області з проханням видати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,6541 га, розташовану на території Закутинецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії №400/02-31 від 11.04.2024, представнику позивача надано роз`яснення стосовно неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_1 , у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини.

Як стало відомо позивачу пізніше, спадкодавець ОСОБА_1 , на випадок своєї смерті склала заповіт, відповідно до якого земельну ділянку площею 2,6541 га, кадастровий номер 1820882100:02:000:0019, розташовану на території Закутинецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, заповіла позивачу - Приватному сільськогосподарському підприємству «АГРОФІРМА «СВІТАНОК».

У встановлений законом шестимісячний строк, позивач не звернувся до Бердичівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, з поважних причин, а саме: позивач не є спадкоємцем за законом та не був обізнаний про складення спадкодавцем заповіту на його ім`я, тому останній і не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 16.04.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання. Витребувано матеріали спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17.05.2024 на адресу суду надійшла копія матеріалів спадкової справи, щодо майна померлої ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.06.2024 підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Заяв по суті справи до суду не надійшло, відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, у судові засідання не з`являвся, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників провадження, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст.280ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. ст. 16 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст.1222, ч. 1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 1 ст. 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до заповіту, складеного 05.07.2020, ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 1820882100:02:000:0019, що знаходиться за адресою: Закутинецька сільська рада, Бердичівського району, Житомирської області заповіла Приватному сільськогосподарському підприємству "АГРОФІРМА "СВІТАНОК", місцезнаходження якого: село Ковалівка, Васильківський район, Київська область, вул. Монастирська, будинок 1, код платника податків за ЄДРПОУ 03754024.

Державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори Приватному сільськогосподарському підприємству "АГРОФІРМА "СВІТАНОК" було відмовлено у прийнятті спадщини, постановою від 11.04.2024 за № 400/02-31 у зв`язку із пропуском встановленого строку у шість місяців.

Пропуск строку для прийняття спадщини позбавляє позивача можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку для прийняття спадщини, позивач зазначає, що у встановлений шестимісячний строк він не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, оскільки про складений заповіт він не знав і не міг знати з огляду на те, що підприємство не отримувало ніяких повідомлень з цього приводу та не отримувало свідоцтва про смерть спадкодавця і не мало підстав для звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №381/4482/16-ц, від 11.11.2020 у справі № 750/262/20.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.10.1979 в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Крім того, надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не порушить права та свободи інших осіб.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю три місяці від дня набрання рішенням суду законної сили, що на думку суду буде достатній для прийняття спадщини, та задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного сільськогосподарськогопідприємства "АГРОФІРМА"СВІТАНОК"до Семенівськоїсільської радиБердичівського районуЖитомирської області,про встановленнядодаткового строкудля прийняттяспадщини- задовольнити.

Визначити Приватному сільськогосподарському підприємству "АГРОФІРМА "СВІТАНОК" додатковий строк для подання до Бердичівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство "АГРОФІРМА "СВІТАНОК", адреса: вул. Монастирська, с. Ковалівка, Васильківський район, Київська область, 07204, ЄДРПОУ 32754024.

Відповідач:Семенівська сільськарада Бердичівськийрайон Житомирськаобласть, адреса: вул. Героїв Майдану, 4, с. Семенівка, Бердичівський район, Житомирська область, 13372, ЄДРПОУ: 04345463.

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2024.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА