Рішення

від 24.07.2024 по справі 285/1365/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1365/24

провадження у справі № 2/0285/805/24

24 липня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді……..………..……...Літвин О. О.,

секретаря………...................................Клечковської М. М.,

розглянувши ЗАОЧНО у відкритому судовому засіданні в залі суду,

за правилами загального позовного провадження,

цивільну справу

за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури,

в інтересахдержави вособі Головного управління Держгеокадастру в Житомирський області

до ОСОБА_1

про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив припинити право власності відповідача на земельні ділянки шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, будучи громадянином російської федерації, відповідно до свідоцтва про право на спадщину у 2013 році набув право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824083000:02:001:0027, площею 0,4303 га, та 1824083000:02:001:0028, площею 0,7249 га, які знаходиться на території Брониківської територіальної громади Звягельського району Житомирської області. Цільовим призначенням земель є ведення особистого селянського господарства.

Позивач посилається на невиконання відповідачем обов`язку здійснити відчуження земельних ділянок протягом року з дня набуття права власності, що має наслідком застосування положень ст.145 ЗК України.

Представник позивача в заяві позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Від Головного управління Держгеокадастру надійшла заява про підтримання позову і проведення судового засідання без участі їх представника.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Про місце і час розгляду справи відповідач повідомлений згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК, з розміщенням оголошення на сайті суду в мережі Інтернет. З урахуванням положень ч.1ст.280, ст.281 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17.12.2013 належать земельні ділянки з кадастровими номерами 1824083000:02:001:0027, площею 0,4303 га та 1824083000:02:001:0028, площею 0,7249 га, які знаходяться в с Лебедівка Новоград-Волинського району (на даний час Брониківська територіальна громада Звягельського району). Цільовим призначенням земель є ведення особистого селянського господарства.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 04.01.2024 вбачається, що датою державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на зазначені вище земельні ділянки є 17.12.2013.

На момент набуття права власності на спірні землі ОСОБА_2 був громадянином російської федерації.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Частиною 5ст.22 ЗК Українивизначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно дост.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч.2 ст.81 та інших нормЗК Українисуб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначенняпередаються у власність та надаються у користування громадянам для:ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби,веденнятоварного сільськогосподарського виробництва.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч.4ст.81 ЗК України).

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених ЗК (ст.140 ЗК України).

Примусове припинення прав на земельну ділянку у відповідності до пункту «в» ч.1ст.143 ЗК Україниздійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду та продажу на земельних торгах (ст.145 ЗК України).

Право власності припиняється у разі конфіскації (ст. 346 ЦК України).

Частиною 1ст.348 ЦК Українивстановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Порядок продажу конфіскованої земельної ділянки на земельних торгах передбачений ст.145 ЗК. Законодавство України чітко визначає правові наслідки бездіяльності іноземця щодо відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом одного року з дня набуття права власності.

Оскільки відповідачем протягом року з часу набуття права власності на спірну землю вона не відчужена, право власності на таке майно слід припинити примусово шляхом конфіскації.

Згідно ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824083000:02:001:0027, площею 0,4303 га та 1824083000:02:001:0028, площею 0,7249 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які знаходиться на території Брониківської територіальної громади Звягельського району Житомирської області, шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо їїне булоподано;у разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяапеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуюча суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин