Рішення

від 22.07.2024 по справі 914/1036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 Справа № 914/1036/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Марти Пришляк, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи підприємця Паньківа Романа Васильовича,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСА ВУД»,

про стягнення заборгованості,

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з?явився;

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи підприємця Паньківа Романа Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСА ВУД» про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 24.04.2024 відкрито провадження у справі, рух справи відображено у відповідних ухвалах суд.

10.06.2024 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення судом 22.07.2024 прийнято рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі продажу №19/04 від 19.04.2021 у зв`язку з чим заборгованість становить 325 000,00 грн. На основну суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в розмірі 106 971,65 грн.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, явку уповноваженого представника по справі не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.04.2021 між ФОП Паньків Романом Васильовичем та ТОВ «ЕКСА ВУД» укладено договір купівлі продажу №19/04.

Позивач 01.07.2021 провів поставку товару, на підтвердження чого долучено накладну №19/04-н на загальну суму 470 000,00 грн.

Відповідач провів часткову оплату, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

-№268 від 28.09.2021 на загальну суму 5 000,00 грн;

-№340 від 28.10.2021 на загальну суму 40 000,00 грн;

-№397 від 06.12.2021 на загальну суму 40 000,00 грн;

-№459 від 12.01.2022 на загальну суму 40 000,00 грн;

-№504 від 11.02.2022 на загальну суму 20 000,00 грн.

Сума заборгованості погашена відповідачем становить 145 000,00 грн. Відповідачем не представлено інших доказів на підтвердження оплати за договором №19/04.

Позивачем долучено до матеріалів справи лист від 15.04.2024 адресований відповідачу, про погодження та підтвердження існуючої заборгованості. Доказів надсилання вказаного листа та відповіді відповідача матеріали справи не містять.

Розрахунок відповідно до п. 6.3 договору проводиться рівними частинами протягом року. Перший платіж в липні 2021 в розмірі 40 000,00 грн. Останній платіж в червні 2022.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання та поставив відповідачу визначений в договорі №19/04 від 19.04.2021 товар. Відповідач провів оплату лише частково, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Враховуючи наведене, у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 325 000,00 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 106 971,65 грн. Вказаний розрахунок є хибним виходячи з умов оплати товару визначених у договорі та обраного позивачем періоду розрахунку. В даному випадку розрахунок повинен бути здійснений виходячи з тих проплат які були проведені та відповідно коштів, які повинні були бути сплачені за кожен місяць згідно графіку визначеного в п. 6.3 договору №19/04.

Провівши перерахунок суд встановив, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 84 376,54 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 325 00,00 грн основної заборгованості та 84 376,54 грн інфляційних втрат..

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 6 140,65 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСА ВУД» (79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 228, ЄДРПОУ 43634264) на користь Фізичної особи-підприємця Паньків Романа Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) основну заборгованість в розмірі 325 000,00 грн, 84 376,54 грн інфляційних втрат та 6 140,65 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяГорецька З.В.