Ухвала

від 23.07.2024 по справі 916/3194/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3194/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 3260/24 від 18.07.2024

за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокаховський річковий порт» (74989, Херсонська обл., м. Таврійськ, вул. Портова, буд. 1Б; код ЄДРПОУ 19235881)

до відповідача: Російської Федерації (за стандартом ISO 3166: повна назва the Russian Federation; Alpha-3 код: RUS; числовий код: 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (основний державний реєстраційний номер: 1037739514196; місцезнаходження: Російська Федерація, 125993, Москва, вул. Велика Дмитрівка, 15а, будова 1)

про стягнення 202 437 542,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Новокаховський річковий порт», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 202 437 542,13 грн шкоди.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що він є власником майна, в т ч. рухомого та нерухомого, яке розташовувалось за адресою: Херсонська обл., м. Таврійськ, вул. Портова, буд. 1Б. Покликається на обставини успішного використання майна у веденні господарської діяльності, яка приносила прибуток. При цьому зазначає, що вказане майно перебуває на території, яка з 24.02.2022 тимчасово окупована та повністю контролюється РФ, а органи державної влади України не здійснюють свої повноваження на цій території. Звертає увагу, що відповідач протиправно обмежив здійснення прав власності на майно до тієї міри, що робить таке обмеження тотожним позбавленню права власності, що, на переконання позивача, є порушенням його прав, передбачених ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 320, ч. 1 ст. 321 ЦК України, а також ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зважаючи на вказані обставини, позивач зазначає, що має право на відшкодування завданої такими порушеннями майнової шкоди, а саме реальної вартості фактично втраченого майна та упущеної вигоди за період з 24.02.2022 по 30.04.2024.

У своїй заяві позивач, посилаючись на ч. 8 ст. 29, ч. 3 ст. 30 ГПК України, а також на розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22, зазначає, що дана справа підсудна Господарському суду Одеської області.

Проте, суд не може погодитися з доводами позивача щодо підсудності даної справи Господарському суду Одеської області з огляду на наступне.

Так, ч. 8 ст. 29 ГПК України передбачено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Разом з тим, з аналізу змісту позовної заяви вбачається, що спір у даній справі виник не у зв`язку із заподіянням шкоди майну позивача, а через фактичне позбавлення позивача права власності на його майно, зважаючи на що предметом позову є вимога про стягнення з відповідача реальної вартості фактично втраченого майна, а також упущеної вигоди, тобто, доходів від експлуатації майна, які б позивач міг одержати за умови відсутності факту тимчасової окупації території місцезнаходження майна.

Крім того, суд не може погодитись із доводами позивача про те, що цей спір є спором з приводу нерухомого майна, оскільки предметом позову у даному спорі визначено саме грошові кошти, які позивач вважає своїми збитками, а отже цей спір не є спором з приводу нерухомого майна, а стосується лише грошових коштів, у зв`язку з чим він повинен розглядатися за правилами підсудності, визначеними ст. 27 ГПК України, а саме за місцезнаходженням відповідача.

За таких обставин, розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі даного позову до Господарського суду міста Києва, з огляду на наступне.

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживанням відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 10 ст. 29 ГПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна.

Проте, будь-які докази на підтвердження наявності зареєстрованого у РФ права власності на території Одеської чи Херсонської області позивачем суду надані не були.

Натомість, 08.10.1999р. Постановою Кабінету Міністрів України №1871 було затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв України в Російській Федерації і Російської Федерації в Україні та Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації стосовно розміру, термінів та порядку компенсації вартості нерухомості, яка взаємно передається для розміщення дипломатичних представництв України в Російській Федерації та Російської Федерації в Україні, підписану 19.11.1998р.

Статтею 2 Угоди від 19.11.1998р. визначено, що Українська сторона надає право власності Російській стороні на будинки, розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27.

Відповідно до ст. 3 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, ратифікованої 21.03.1964р. функції дипломатичного представництва полягають, зокрема, у представництві акредитуючої держави в державі перебування, а також у захисті держави перебування інтересів акредитуючої держави і її громадян в межах, допустимих міжнародним правом.

Таким чином, як майно РФ, так і останнє зареєстроване місцезнаходження посольства РФ, яке здійснювало представництво її інтересів в Україні знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, а, отже, розгляд даного спору відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі зазначеного, з огляду на непідсудність даного спору Господарському суду Одеської області, з урахуванням вимог ст. 31 ГПК України, суд вважає за необхідне надіслати матеріали позовної заяви за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 27, 29, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали позовної заяви (вх. № 3260/24 від 18.07.2024) Приватного акціонерного товариства «Новокаховський річковий порт» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 202 437 542,13 грн передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ вул. Богдана Хмельницького, 44-В).

Ухвала набирає законної сили 23.07.2024 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков