Рішення

від 25.07.2024 по справі 922/1862/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1862/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж", м. Харків про стягнення 24424,32 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" про стягнення збитків в розмірі 24 424,32 грн за неповернення матеріалів за договором підряду №68060401 від 04.06.2016. Судові витрати просить покласти на відповідача.

На підставі ухвали від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1862/24 без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції. Запропоновано надати до суду докази направлення на адресу позивача відзиву. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено відповідача, що у разі неподання ним обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Встановлено позивачеві строк для подання відповіді на відзив у десять днів з дня отримання відзиву на позов. Запропоновано надати до суду докази направлення на адресу відповідача. Встановлено відповідачеві строк для подання заперечень у десять днів з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано надати до суду докази направлення на адресу позивача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвала суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська 49-А.

Копія ухвали суду від 30.05.2024 про відкриття провадження по справі була повернута до суду 11.06.2024 з довідкою (відміткою) Укрпошти від 08.06.2024 - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Зважаючи на вищевикладене, відповідач 08.06.2024 вважається належним чином повідомлений про розгляд даної справи в господарському суді.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а, відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

04.06.2018 року між КП "Харківські теплові мережі" Замовник (Позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" Підрядник (Відповідач) укладено договір підряду №68060401 (далі-Договір). Відповідно до умов договору Підрядник зобов`язується виконати роботи: "Реконструкція теплових мереж на ділянці від житлового будинку по пр. Гагаріна, 80 до житлового будинку по пр. Гагаріна, 90 в м. Харкові".

Відповідно до п. 1.2 Договору, склад та обсяги робіт визначаються згідно проектної документації або дефектного акту та можуть бути переглянуті процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації або до дефектного акту.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання сторонами акту виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Відповідно до п.4.4 Договору, Замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 25 числа звітного місяця.

Відповідно до п.6.1 Договору, замовлення, приймання, поставка, складування, зберігання, доставка на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій виконується силами підрядника і входить в обумовлену в п.3.1 Договору договірну ціну. Підрядник контролює якість, кількість і комплектність поставки цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати і пошкодження до моменту завершення робіт.

Відповідно п.6.2. Договору, у окремих випадках матеріальні ресурси, що використовуються для виконання робіт можуть надаватися Замовником. Надання матеріалів за рахунок Замовника відображається Підрядником у актах виконаних робіт.

Згідно накладної від 03.12.2018 №120301, Замовником було відпущено Підряднику матеріалів та сировини на суму 407317,30грн., що також підтверджується листом ТОВ "Востокенергомонтаж" від 03.12.02018 та довіреністю №43 на отримання цінностей за Договором 68060401.

Згідно акта виконаних робіт Кб-2в за лютий роботи були виконанні в повному обсязі.

Після виконання робіт реконструкція теплових мереж на ділянці від житлового будинку по пр. Гагаріна, 80 до житлового будинку по пр. Гагаріна, 90 в м. Харкові, ТОВ "Востокенергомонтаж" звернулось до КП "Харківські теплові мережі", щодо прийняття та оприбуткування труби ф219#315 теплогідроізоляції ппу у кількості 12 штук (лист від 06.08.2019) (а.с. №14 зворотна сторона аркушу).

Листом від 06.05.2024 відповідачу була направлена вимога позивача щодо повернення матеріалів (труби ф219#315 теплогідроізоляції ппу у кількості 12 штук), в разі неможливості повернення в натурі, було запропоновано сплатити КП "Харківські теплові мережі" збитки в сумі 24424,32 грн (а.с. №16).

За твердженнями позивача, станом на час звернення з позовною заявою, ТОВ "Востокенергомонтаж" не було повернуто матеріали, які використовувались під час проведення реконструкції. Вартість неповернутих позивачу за договором підряду №68060401 від 04.06.2016р. матеріалів становить 24424,32грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за стягненням збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст.849 Цивільного кодексу України.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77 ГПК України).

З урахуванням вищезазначеного, суд встановив, що позивачем у відповідності до положень статей 76-79 ГПК України, не було надано належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів в обґрунтування понесення позивачем збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду, на підставі яких суд встановив би наявність або відсутність усього складу завданих збитків, у тому числі протиправної поведінки, відповідні дії або бездіяльністю підрядника, що спричинили збитки, причинно-наслідкового зв`язку та вини заподіювача.

Так, згідно документів, наданих до господарського суду, зокрема листа відповідача №Б/н від 06.08.2019 року (а.с.№14 зворотна сторона аркушу) відповідач просив позивача прийняти та оприбуткувати на склад Основ`янської філії труби ф219#315 теплогідроізоляції ппу у кількості 12 штук. Доказів неможливості прийняти невикористані матеріали замовником, які залишились у підрядника, позивачем не надані. Відтак, відповідач намагався повернути невикористані матеріали замовнику, втім, підрядник не прийняв невикористані матеріали починаючи з 06 серпня 2019 року і до теперішнього часу. З огляду на таке, судом встановлено відсутність протиправної поведінки підрядника (відповідача) в даному випадку та недоведеність вини відповідача по даній справі, що і є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з відсутністю складу господарського правопорушення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "25" липня 2024 р.

СуддяЛ.В. Шарко