Ухвала

від 25.07.2024 по справі 927/1475/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 липня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1475/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., перевіривши матеріали скарги

скаржника (боржника): Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00495214, вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500)

на дії (бездіяльність) державного виконавця

особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Є.М. (код ЄДРПОУ 34913375, вул. Олександра Пушкіна, 73, м. Прилуки, Чернігівська область, 17508)

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Згода Лано (код ЄДРПОУ 21393009, вул. Текстильників, 1, м. Чернігів, 14001)

у справі № 927/1475/23 (судді Моцьора В.В.)

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Згода Лано (код ЄДРПОУ 21393009, вул. Текстильників, 1, м. Чернігів, 14001)

до відповідача: Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00495214, вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500)

про стягнення 898 083,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України 23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» подано скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця, у якій скаржник просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Євгенії Миколаївни щодо винесення постанови від 18.07.2024 у ВП №74757295 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику, та скасувати дану постанову.

Розпорядженням Господарського суду Чернігівської області № 02-01/137/24 від 23.07.2024 призначено автоматизований розподіл скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі № 927/1475/23 у зв`язку з перебуванням судді Моцьора В.В. у відпустці; за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, скарга у справі № 927/1475/23 передана на розгляд судді Кузьменко Т.О.

Перевіривши подані матеріали скарги Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2024 у справі № 927/1475/23, яке 13.03.2024 набрало законної сили, задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода Лано» та ухвалено стягнути з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода Лано" (код ЄДРПОУ 21393009, вул. Текстильників, 1, м. Чернігів, 14001) 818 672,40 грн боргу, 6 404,37 грн інфляційних втрат, 5 843,53 грн витрат на професійну правничу допомогу та 12 376,59 грн судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

13.03.2024 видано судовий наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2024 у справі №927/1475/23.

Як зазначає скаржник, 15.04.2024 на підставі судового наказу було відкрито виконавче провадження № 74757295 та в той же самий день старшим державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ложніковою А.Ю. накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 927 884,57 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2024 у справі № 927/1549/23, яке 12.03.2024 набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОР ПЛАНТ» задоволено повністю та стягнуто з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОР ПЛАНТ» (14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 53, офіс 1; код 41866298) 798 268 грн 56 коп. боргу, 9 579 грн 22 коп. судового збору та 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

12.03.2024 видано судовий наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2024 у справі № 927/1549/23.

Як зазначає скаржник, 15.04.2024 на підставі судового наказу було відкрито виконавче провадження № 74757837 та в той же самий день старшим державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ложніковою А.Ю. накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 895 490,55 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2024 заяву Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України від 20.06.2024 про відстрочення виконання судового рішення залишено без задоволення.

Наразі дана ухвала Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2024 оскаржується Північному апеляційному господарському суді.

З поданої скарги вбачається, що 18.07.2024 до електронного кабінету скаржника (боржника у виконавчому провадженні) підсистеми «Електронний суд» надійшла постанова державного виконавця Шибіко Євгенії Миколаївни від 18.07.2024 у межах ВП № 74757295 про накладення арешту на все майно боржника в межах суми боргу 1 836 077,17 грн.

В обґрунтування поданої скарги про визнання протиправними дій державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Євгенії Миколаївни щодо винесення постанови від 18.07.2024 у ВП №74757295 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику, та скасування даної постанови скаржник вказує на порушення державним виконавцем вимог статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», встановлену статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження» заборону накладати арешт на майно, яке використовується в сільськогосподарській діяльності, а також порушення державним виконавцем установленого законом порядку накладення арешту на рухоме майно.

На підтвердження накладення арешту на все майно скаржником додано до матеріалів скарги постанову про арешт майна боржника від 18.07.2024 у ВП № 74757295, згідно з якою державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Є.М. накладено арешт на все майно, в межах суми боргу 1 836 077,17 грн, що належить боржнику Прилуцькій дослідній станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, при примусовому виконанні:

- постанови № 66734583, виданої 07.09.2021 Прилуцьким МР ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України 6 096,47 грн виконавчого збору на користь держави (приєднано до зведеного виконавчого провадження 13.06.2024);

- постанови № 667355071, виданої 07.09.2021 Прилуцьким МР ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України 6 089,58 грн виконавчого збору на користь держави (приєднано до зведеного виконавчого провадження 13.06.2024);

- наказу № 927/1549/23, виданого 12.03.2024 Господарським судом Чернігівської області про стягнення з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОР ПЛАНТ» 798 268,56 грн боргу, 9579,22 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (приєднано до зведеного виконавчого провадження 13.06.2024);

- наказу № 927/1475/23, виданого 13.03.2024 Господарським судом Чернігівської області про стягнення з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода Лано» 818 672,40 грн боргу, 6404,37 грн інфляційних втрат, 5843,53 грн витрат на професійну правничу допомогу та 12 376,59 грн судового збору (приєднано до зведеного виконавчого провадження 13.06.2024).

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувана дія державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Є.М. при винесенні постанови про арешт майна боржника від 18.07.2024, яка є предметом розгляду скарги, мала місце в межах зведеного виконавчого провадження № 74757295 про стягнення заборгованості з боржника Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, до складу якого увійшли постанови № 66734583, № 667355071, видані 07.09.2021 Прилуцьким МР ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про стягнення виконавчого збору на користь держави та накази Господарського суду Чернігівської області № 927/1549/23 від 12.03.2024 та № 927/1475/23 від 13.03.2024 про стягнення заборгованостей на користь юридичних осіб.

За приписами пунктів 1, 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень та постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Водночас частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовані особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника. Відповідно до положень вказаної статті Закону виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Отже, при виконанні кількох рішень на підставі виконавчих документів діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості та виду рішень, що підлягають примусовому виконанню, та кількості стягувачів.

При цьому ні Закон України «Про виконавче провадження», ні Господарський процесуальний кодекс України, ні інші нормативно-правові акти не передбачають порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень та виконавчих документів, виданих іншими органами державної влади.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, а також виконавчих документів, виданих іншими органами державної влади, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц дійшла висновку, що у такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, та розгляд скарги на дії державного виконавця, вчинені саме в межах зведеного виконавчого провадження, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Подібні правові висновки викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12.09.2018 у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17.10.2018 у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19), від 05.06.2019 у справі № 911/100/18 (провадження № 12-60гс19).

Отже, визначальним критерієм для віднесення спору до адміністративної юрисдикції є наявність у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, чи рішень інших (не судових) органів, якщо ці рішення підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на «суд, встановлений законом» буде виконано, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. При цьому поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію (справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року)), підсудність (справа «Сокуренко і Стригун проти України» (№№ 29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року)) тощо.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Як встановлено судом, боржником оскаржуються дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Євгенії Миколаївни щодо винесення постанови від 18.07.2024 у зведеному виконавчому провадженні №74757295 про накладення арешту на все майно, у якому здійснюється виконання судових рішень, а також постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, які з урахуванням приписів статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, виходячи із обставин заявленої скарги та поданих скаржником підтверджуючих доказів, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, натомість її розгляд віднесено до адміністративної юрисдикції.

Водночас за відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарги на бездіяльність державного виконавця, в тому числі у зведеному виконавчому провадженні № 74757295, а також за відсутності процесуально визначеного порядку, зокрема, щодо визначеності підсудності, за висновком суду мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічне питання інших розділів Господарського процесуального кодексу України, отже при вирішенні даної скарги слід застосувати приписи пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).

Суд роз?яснює скаржнику Прилуцькій дослідній станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, що подана до Господарського суду Чернігівської області скарга про визнання протиправними дій державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Євгенії Миколаївни щодо винесення постанови від 18.07.2024 у ВП №74757295 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику, та скасування цієї постанови підлягає розгляду адміністративним судом за правилами позовного провадження.

За приписами частин 3, 4 статті 175 Господарського процесуального кодексу України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Оскільки скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця з додатками до неї подана скаржником через підсистему «Електронний суд», її паперова копія залишається в матеріалах господарської справи.

Керуючись пунктом 1 частини 1, частиною 5 статті 175, статтями 233, 234, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Прилуцькій дослідній станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00495214, вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) у прийнятті до розгляду скарги на дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Євгенії Миколаївни щодо винесення постанови від 18.07.2024 у ВП №74757295 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику, та скасування даної постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 25.07.2024.

З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.

Суддя Т. О. Кузьменко