Ухвала

від 25.07.2024 по справі 911/5186/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/5186/14

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2023 (в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича)

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024

у справі №911/5186/14

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД",

2. Приватного підприємства "Віратек",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа білдінг трейд",

4. Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича,

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Колоритус"

про визнання недійсними правочинів та скасування рішення загальних зборів,

в межах справи №911/5186/14

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД"

В С Т А Н О В И В:

Справа розглядалася неодноразово.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2023 задоволено клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" про закриття провадження у справі в частині, заявленого під час підготовчого засідання 30.11.2023, закрито провадження у справі №911/5186/14 в частині позовних вимог до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.01.2024.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація", залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/5186/14 залишено без змін в частині закриття провадження у справі.

08.07.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" з доданими до неї матеріалами на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2023 (в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича) та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №911/5186/14, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення про залишення без розгляду позовних вимог до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича; скасувати рішення суду апеляційної інстанції; справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3 028 грн.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 3 028 грн.

Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 2 422 грн. (3 028 грн х 0,8).

Однак, в матеріалах касаційної скарги надісланої скаржником відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Частинами першою та другою статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до статті 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 60 цього Кодексу встановлено перелік документів, що підтверджують повноваження представника, а саме довіреністю фізичної або юридичної особи. Яка повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Згідно частини восьмої - у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" підписав та подав через систему "Електронний суд" Рябокінь Юрій Анатолійович.

До касаційної скарги додано сформовані у системі "Електронний суд" витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" в якому зазначено керівника юридичної особи (голову правління) - Кононова Олександра Сергійовича; довіреність від 17.11.2023 у порядку передоручення, Рябокінь Юрію Анатолійовичу представляти інтереси Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника).Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Проте у матеріалах касаційної скарги немає жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта Рябокінь Юрія Анатолійовича діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.

Підписант касаційної скарги має бути уповноваженим діяти від імені юридичної особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом).

Матеріали справи № 911/5186/14 в суді касаційної інстанції відсутні, а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність у матеріалах справи документів на підтвердження повноважень зазначеної особи на представництво інтересів скаржника. А підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло трудових (посадових) обов`язків Рябокінь Юрія Анатолійовича охоплює можливість діяти від імені скаржника у суді за правилами самопредставництва.

Крім того, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Проте касаційна скарга не містить належних обґрунтувань того, в чому саме полягало порушення або неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" не надав доказів щодо направлення копії касаційної скарги іншим учасника справи.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторінці закріплені у статті 2 ГПК України.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2023 (в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича) та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №911/5186/14 - залишити без руху.

2.Надати Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 422 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; подати докази на підтвердження повноважень Рябокінь Юрія Анатолійовича на представництво інтересів Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація"; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.

3. Роз`яснити скаржнику у справі №911/5186/14, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.