Ухвала

від 25.07.2024 по справі 910/20020/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/20020/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 (у складі колегії суддів: Андрієнко В.В. (головуючий), Буравльов С.І., Шапран В.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 (суддя Князьков В.В.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 162 878,70 грн

у справі № 910/20020/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг»

до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України

про стягнення 424 809,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 162 878,70 грн у справі № 910/20020/23.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/20020/23, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 910/20020/23) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 910/20020/23 є стягнення 424 809,92 грн, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому оскаржені судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 910/20020/23 має виняткове значення для учасника справи та становить значний суспільний інтерес (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

Жодних обґрунтувань відсутності єдності правозастосовчої практики розгляду судами спорів у подібних правовідносинах, які могли б бути визнані Судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі не наведено, а інші наведені скаржником доводи є абстрактними і не вказують на те, що саме справа №910/20020/23 має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес, а отже і на випадок для розгляду касаційної скарги у цій справі Верховним Судом, передбачений підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 910/20020/23 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень і матеріали поданої касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Суд також не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/20020/23.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/20020/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 162 878,70 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко