У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 712/8834/24
Провадження № 2з/712/33/24
25липня 2024 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на спадкове майно. В заяві просить суд накласти арешт на земельну земельні ділянки з кадастровими номерами 7124989000:03:001:1270 та 7124989000:03:001:1269, до набрання рішення суду зчинноті та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок.
Розглянувши матеріали заяви, що справа не підсудна Соснівському районному суду м. Черкаси, у зв`язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду.
Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених ч.ч. 2,3 ст. 23 ЦПК України.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі № 910/6644/18 від 09.09.2020 р. виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як прямо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 р.
Як вбачаєтьсяз заявипозивач проситьсуд забезпечитипозов шляхомнакладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124989000:03:001:1270 та 7124989000:03:001:1269.
Враховуючи вказане, дану заяву подано на розгляд Соснівського районного суду м. Черкаси з порушенням правил виключної підсудності, оскільки заява подана опосередковано з приводу нерухомого майна на території Черкаського районного суду Черкаської області.
Верховний Суд у справі № 910/6644/18 висловився щодо правил виключної підсудності відносно нерухомого майна - виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст.ст.30, 31 ЦПК України, оскільки Соснівський районний суд м. Черкаси не є судом, повноважним згідно закону на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 25 липня 2024 року цивільний позов направлено за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.
Враховуючи те, що заява про забезпечення позову подана заявником разом із позовною заявою, яка не підсудна Соснівському районного суду м.Черкаси, позовна заява відповідно до ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси передана за підсудністю, то заява про забезпечення позову також має бути передана до вказаного суду для розгляду до належного суду, яким є Черкаський районний суд Черкаської області.
Керуючись ст. ст.30, 31, 32, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Направити цивільну справу № 712/8843/24 за заявою ОСОБА_1 прозабезпечення позовупо цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прозвернення стягненняна спадковемайно за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання) ч. 1, 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційні скаргина ухвалуможуть бутиподані протягом15днів здня їїскладення доЧеркаського апеляційногосуду.Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію стосовно справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua.
Суддя: О.М.Марцішевська
Дата виготовлення повного тексту ухвали 25 липня 2024 року.
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2024 |
Оприлюднено | 29.07.2024 |
Номер документу | 120601955 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Марцішевська О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні