Ухвала

від 23.07.2024 по справі 755/7838/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7838/24

Провадження №: 2-о/755/509/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"23" липня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення та внесення змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року заяву передано на розгляд Подільському районному суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року заяву передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду цивільну справу 18 липня 2024 року передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Вивчивши подану заяву, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України (частина третя статті 294 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу

ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статями 310, 311 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Усиновленою може бути та особа, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Тобто такі особи мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї особи. Таким документом може бути рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть батьків, нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини, тощо.

У поданій заяві ОСОБА_1 просить:

1)Усиновити громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2)Внести зміни в актовий запис від 18 квітня 2012 року № 700 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а саме:

-у графі «по батькові» замість « ОСОБА_4 » записати « ОСОБА_5 »;

-у графі «відомості про батька» замість « ОСОБА_6 » записати « ОСОБА_1 ».

Відповідно до статті 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п`ятій та шостій цієї статті.

Отже, усиновлювачем може бути, зокрема, подружжя або один з подружжя. При цьому процесуальний закон містить вимогу, що за умови виявлення бажання одного подружжя здійснити усиновлення, то до заяви необхідно долучити копію свідоцтва про шлюб, а також письмову згоду на це другого з подружжя, засвідчену нотаріально.

Згідно із частиною другою статті 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров`я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

Крім того, відповідно до роз`яснень пункту 6 Постанови Пленуму Верховного України від

13 грудня 2008 року № 20 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин першої-третьої статті 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Вимогами частини третьої статті 312 ЦПК України визначено, що до висновку органу опіки та піклування мають бути додані: 1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; 2) свідоцтво про народження дитини; 3) медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; 4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров`я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Однак, до заяви не додано медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток.

Разом з тим, до заяви про усиновлення не додано документів з місця роботи заявника та відомостей про доходи заявника за останні шість місяців, характеристики заявника з місця роботи та документу, що підтверджує належність йому на праві власності або на праві користування житлового приміщення.

При цьому, заявник зазначає, що працює на посаді директора у ТОВ «Діалайн» та ТОВ «Мотель вільні люди», водночас до заяви не додано трудового договору, контракту, рішення засновників про призначення його директором, наказу про призначення на посаду, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які б містили відомості про особу директора. Роздруківки інформації із інтернет-сайту «Вкурсі» в мережі інтернет, що не є офіційним джерелом інформації, не є належним та достовірним доказом на підтвердження відомостей про місце роботи та доходи заявника.

Також суд звертає увагу заявника, що до заяви долучено договір оренди квартири, від

03 листопада 2023 року б/н, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , місцезнаходження квартири: АДРЕСА_1 , термін дії договору - 6 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі підписано сторонами договору

03 листопада 2023 року.

Таким чином, дія договору оренди квартири від 03 листопада 2023 року б/н припинилася

03 травня 2024 року, інформації про продовження терміну дії договору не надано.

При цьому, місце проживання заявника, матері дитини та дитини, яку заявник має намір усиновити, зареєстровано за різними адресами, що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 08 травня 2024 року № 581647, 581659, 581666.

Тобто, у матеріалах заяви відсутні докази на підтвердження правової підстави проживання заявника, його дружина та дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, на виконання вимог ухвали заявнику слід додати медичний висновок про стан здоров`я дитини ОСОБА_3 , про його фізичний і розумовий розвиток, документи з місця роботи заявника, інформацію про доходи та документи, що підтверджують право власності або користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , або іншим, де заявник, дитина ОСОБА_3 та його матір спільно проживають.

Крім того, згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

У частині першій статті 232 СК України вказано, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв`язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.

Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.

Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв`язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).

Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.

При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв`язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв`язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.

Дозвіл суду на збереження правових зв`язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв`язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.

При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв`язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв`язку, то їхнє право на збереження зв`язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 362/5593/20.

Згідно із частиною першою статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади. Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів (частина друга статті 312 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Судом встановлено, що в заяві про усиновлення заявником не зазначені у якості заінтересованих осіб бабу та діда (батьків біологічного батька дитини - ОСОБА_6 ), або будь-якої іншої інформації щодо них, що позбавляє суд дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення та чи не бажають вони подати заяву про збереження правового зв`язку із їх онуком.

З наведеного вбачається, що при подачі даної заяви до суду, заявником не дотримано вимог статті 175, 311 ЦПК України.

Таким чином, заява не відповідає вимогам статей 175, 311 ЦПК України, а тому суд приходить до висновку про залишення заяви без руху та встановлення заявнику строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись статтями 175, 293, 311, 312 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення та внесення змін до актового запису про народження дитини, - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали суду, заява буде вважатися неподаною та підлягатимє поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова