Ухвала

від 05.07.2024 по справі 758/8262/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8262/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, одруженої, яка є фізичною особою-підприємцем, має малолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначав, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42024102070000018 від 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 26.06.2023 ОСОБА_8 засновано БО «БФ «Безмежна підтримка» (код ЄДРПОУ 45060824) де в подальшому його дружину ОСОБА_4 призначено на посаду директора.

Під час діяльності БО «БФ «Безмежна підтримка» у її директора ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.07.2023 та у невстановленому досудовим розслідуванням місці виник злочинний умисел направлений на заволодіння криптовалютними активами, які надходили для закупівлі квадрокоптерів (дронів) шляхом обману в умовах воєнного стану.

Так, під час здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що 13.07.2023 директор БО «БФ «Безмежна підтримка» ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю отримала від одного із власників ТОВ «КРІПТОНІД» (код ЄДРПОУ 43539978) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 USDT (TRC20) (курс 1 USDT (TRC20) є еквівалентом 1 долару США) на закупівлю 174 одиниць квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3» та 115 одиниць квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3 FMC». За вказаною домовленістю ОСОБА_4 мала придбати їх у компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (АДРЕСА_3), яка розташована у м. Варшава, Республіка Польща та забезпечити їх поставку впродовж 1 місяця з дня оплати у м. Київ для подальшої їх відправки до Сил оборони України та використання відповідними підрозділами.

Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_4 , у липні 2023 року заздалегідь розуміючи, що не буде виконувати в повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо поставки вищевказаного обладнання надіслала у месенджері «Telegram» ОСОБА_9 4 рахунка-фактури на начебто фірмовому бланку компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з внесеними у них реквізитами БО «БФ «Безмежна підтримка» про придбання у «TS2 SPACE Sp. Z o.o.» квадрокоптерів (дронів) на загальну суму 551814, USDT (TRC20), а саме: № 143/07/2023 від 13.07.2023 на суму 53685 USDT (TRC20), №144/07/2023 від 13.07.2023 на суму 57264 USDT (TRC20), № 145/07/2023 від 13.07.2024 на суму 75268 USDT (TRC20), та №187/07/2023 від 20.07.2023 на суму 365597, 2 USDT (TRC20). При цьому у графі отримувача замість реквізитів компанії «TS2 SPACE Sp. Z o.o.» вказала реквізити заздалегідь створеного криптогаманця на її ім`я в подальшому на який ОСОБА_9 , перераховано вказані криптовалютні активи.

Переказ криптовалютних активів здійснювався в USDT (TRC20) з криптогаманця НОМЕР_7 на криптогаманець НОМЕР_6, хеш транзакції 9 e f 5 b 9 7 3 f c 7 4 c b b 4 b 8 7 2 9 a 1 9 8 9 9 3 3 7 6 e a e d d 4 3 7 4 a 5 9 6 b 8 5 6 d 5 d 2 1 7 4 5 d 3 4 7 3 b 0 4.

Після отримання криптовалютних активів від ОСОБА_9 для закупівлі квадрокоптерів (дронів), ОСОБА_4 частково виконала взяті на себе зобов`язання та здійснила поставку замовленого у неї товару, а саме: 109 квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3» та 54 квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3 FMC» на суму 284823 USDT (TRC20), однак в подальшому почала систематично ухилятися від поставки решти квадрокоптерів (дронів), а саме: 65 «Mavic-3» та 61 «Mavic-3 FMC» на загальну суму 266991, 2 USDT (TRC20) при цьому не маючи реального наміру виконувати умови домовленості з ОСОБА_9 та продовжувала вводити його в оману обіцяючи останньому, що виконає взяті на себе зобов`язання, а в подальшому взагалі припинила з ним спілкування.

В ході досудового розслідування встановлено, що компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не приймає розрахунки у криптовалюті, а працівники вказаної компанії ніколи не проводили жодних перемовин з представниками БО «БФ «Безмежна підтримка» та ОСОБА_4 з приводу закупівлі будь-яких товарів, робіт чи послуг.

Крім того, компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не видавала БО «БФ «Безмежна підтримка» рахунки-фактури та будь-які інші фінансово-господарські документи.

Не зупинившись на цьому ОСОБА_4 , 31.07.2023 за попередньою домовленістю від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала грошові кошти у сумі 615 150 грн., для закупівлі 8 квадрокоптерів (дронів) на потреби 8 полку Сили спеціальних операцій Збройних сил України (7 шт. DJI Mavic Fly More Combo 3 та 1 шт. DJI Mavic 3) та пообіцяла здійснити їх поставку впродовж наступних 3-4 днів.

Оплату за вищевказане обладнання ОСОБА_10 здійснив зі своєї банківської карти відкритої в АТ «ІНФОРМАЦІЯ_6» « НОМЕР_1 » на рахунок ФОП ОСОБА_4 (IBAN НОМЕР_2 ) реквізити якого ОСОБА_4 надіслала йому у месенджері «Telegram».

Після отримання грошових коштів від ОСОБА_10 для закупівлі вищевказаних квадрокоптерів (дронів), ОСОБА_4 частково виконала взяті на себе зобов`язання та здійснила поставку 1 квадрокоптера (дрона) марки DJI Mavic 3, вартістю 60 000 грн., однак в подальшому почала систематично ухилятися від поставки решти квадрокоптерів (дронів) на загальну суму 555 150 грн. при цьому не маючи реального наміру виконувати умови домовленості з ОСОБА_10 , а в подальшому взагалі припинила будь-яке спілкування з ним.

Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_4 , 04.10.2023 за попередньою домовленістю від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 отримала грошові кошти у сумі 220 000 грн., для закупівлі 1 квадрокоптера (дрона) Mavic 3Т на потреби 137-го окремого батальйону Військово-морських сил Збройних сил України та пообіцяла здійснити їх поставку впродовж 3-4 днів.

Оплату за вищевказане обладнання ОСОБА_11 здійснила зі своєї банківської карти відкритої в АТ «ІНФОРМАЦІЯ_6» « НОМЕР_3 » на банківську карту відкриту на ім`я ОСОБА_12 в АТ «ІНФОРМАЦІЯ_6» « НОМЕР_4 » реквізити якої ОСОБА_4 надіслала їй у месенджері «Telegram».

Після отримання грошових коштів в сумі 220 000 грн. від ОСОБА_11 для закупівлі вищевказаного квадрокоптера (дрона), ОСОБА_4 24.10.2023 повернула частину грошових коштів в сумі 40 000 грн. на рахунок банківської карти ОСОБА_11 відкритої в АТ «ІНФОРМАЦІЯ_6» « НОМЕР_3 » з банківської карти відкритої на ім`я її чоловіка ОСОБА_8 , однак в подальшому почала систематично ухилятися від поставки квадрокоптера (дрона) на суму 180 000 грн. при цьому не маючи реального наміру виконувати умови домовленості з ОСОБА_11 , а в подальшому взагалі припинила будь-яке спілкування з нею.

Встановлено, що в період часу з 13.07.2023 по 04.10.2023 ОСОБА_4 заволоділа грошовими коштами потерпілих на загальну суму 10 498 637 грн. 10 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 190 КК України.

02.07.24 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пов`язана з обґрунтованою підозрою та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.

Посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий просив клопотання задовольнити та одночасно визначити розмір застави у розмірі 3467 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 10 498 637 грн. 10 коп..

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.

Підозрювана та її захисники у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, вказавши на те, що підозра необґрунтована, ризики прокурором не доведені, а тому просили відмовити у задоволенні клопотання та урахувати, що визначена слідчим застава, що становить 3467 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, є непомірною для підозрюваної.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Установлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42024102070000018 від 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

02.07.24 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» , «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважатися обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.

З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваного кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України.

Крім того, враховую наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваної такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останній також підлягає визначення розміру застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

Гарантії, передбачені частиною 3 статті 5 Конвенції, покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), § 70; «Мангурас проти Іспанії [ВП]» (Mangouras v. Spain [GC]), § 78; «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 14).

За таких обставин, посилання органу досудового розслідування при обґрунтуванні зазначеного в клопотанні розміру застави, виключно на розмір збитків, заподіяння яких інкриміновано у кримінальному провадженні, не можуть бути належною підставою для визначення ОСОБА_4 застави в розмірі 10 498 637 грн. 10 коп., що складає 3467 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відомостей про майновий стан підозрюваної, який би давав підстави для висновку про можливість внесення підозрюваною застави у вказаному слідчим розмірі, до клопотання не долучено. На даному етапі досудового розслідування наведених у клопотанні слідчого доводів є недостатньо для визначення застави у вищевказаному розмірі.

Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, дані про її особу, враховуючи майновий та сімейний стан та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також відсутність у клопотанні слідчого належного обґрунтування необхідності застосування застави у розмірі 10 498 637 грн. 10 коп., що складає 3467 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками буде визначення застави у розмірі 3 000 000 грн.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 175 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 208-210, 213, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42024102070000018 від 26.01.24 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 02.09.24 включно.

Визначити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: НОМЕР_5 , отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрювану у разі внесення застави, з дня внесення застави строком до 02.09.24.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя ОСОБА_1