Ухвала

від 24.07.2024 по справі 140/7513/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7513/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маневицький завод продовольчих товарів» про стягнення грошових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маневицький завод продовольчих товарів» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маневицький завод продовольчих товарів» грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області розраховані щодо потерпілої ОСОБА_1 на виробництві в сумі 922 745,24 грн.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Пунктами 5, 6 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, з тексту позовної заяви вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від 24.05.2024 року надіслано заяву про визнання грошових вимог №0300-0902-8/32264 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маневицький завод продовольчих товарів», у якій зокрема зазначено що відповідь на вимогу надати в термін, встановлений частиною 6 статті 105 Цивільного кодексу України, а саме не пізніше тридцяти днів з дня отримання вимоги. Зазначений лист згідно трекінга Укрпошти знаходиться в поштовому відділенні селища Маневичі та не отриманий відповідачем та станом на момент подання позовної заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відповідь про задоволення або незадоволення вимог не було отримано.

Згідно частини шостої статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів єдиного внеску на загальнобов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного Фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду.

Проте, в порушення вимог частини четвертої статті 161 КАС України позивач не надав доказів отримання чи відмови в отриманні Товариством з обмеженою відповідальністю «Маневицький завод продовольчих товарів» вимоги щодо сплати коштів по капіталізованих платежах, що свідчить про передчасність звернення до суду із даним позовом.

Окремо суддя звертає увагу на нечитабельність окремих документів доданих до позовної заяви.

Крім того, як слідує з матеріалів позовної заяви, позивачем при зверненні до суду з даним позовом подано письмові докази, які викладені іноземною мовою (російською) та не перекладені українською мовою.

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини 1-2 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні №8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність подання офіційного перекладу доданих до позовної заяви та її копій документів, що викладені іноземною мовою.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду доказів (з одночасним направленням їх відповідачу), щодо отримання або відмови в отриманні відповідачем вимоги про сплату коштів по капіталізованих платежах, а також подання належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маневицький завод продовольчих товарів» про стягнення грошових вимог - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, засобами інформаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Мачульський