Рішення

від 04.03.2024 по справі 160/34626/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 рокуСправа №160/34626/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

УСТАНОВИВ:

29.12.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110110/2023/300052/1 від 05.12.2023 року.

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110110/2023/000259 від 05.12.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що останнім було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Представник позивача наголошує, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2023/300052/1 від 05.12.2023 року, а також складена картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000259 від 05.12.2023 року є протиправними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 02.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» (Покупець) та Ningbo Tiger Special Paper Co.,Ltd (Продавець) укладено договір поставки № 1/01/2018 (Договір)

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити термозварювальний фільтр папір, плотністю 18 г/м2, шириною 484 мм, докладний перелік та технічні характеристики якого наводяться в додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, ціна Товару розуміється на умовах FOB Нингбо у відповідності з Інкотермс-2010 в редакції Міжнародної торгової палати, м. Париж (публікація № 560). У вартість Товару включається вартість упаковки, маркування, експортних документів та сертифікатів, а також всі інші витрати, які можуть виникнути у зв`язку з поставкою фільтр паперу на вищевказаних умовах відповідно до Інкотермс-2010.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна Товару встановлена в доларах США, вказана в Додатках на кожну конкретну партію товару. Додаток є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями відповідно Додатку, на умовах FOB Нингбо транспортом Покупця або транспортною організацією, з якою Покупець має договірні відносини.

Умови оплати визначені у пункті 5.3 Договору відповідно до якого, Покупець зобов`язується провести оплату Товару, зазначеного в Додатку, наступним чином:

30% - авансовий платіж від загальної вартості Товару, зазначеного в Додатку, сплачується протягом 20 банківських днів з моменту підписання кожного конкретного Додатку;

70% - авансовий платіж від загальної вартості Товару, зазначеного у Додатку, сплачується протягом 10 робочих днів, після підтвердження продавцем готовності Товару до відвантаження.

11.08.2022 року сторони підписали додаткову угоду до Договору № 1/01/2018/ від 22.01.2018 року відповідно до якої, пункт 14.7 Договору викладено в наступній редакції: цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2024 року.

14.08.2023 року сторонами укладено Додаток № 7 до Договору № 1/01/2018 від 22.01.2018 року відповідно до якого, сторони договору погодили Специфікацію, згідно з якою поставляється Товар Термозварювальний фільтр папір для чайних пакетів з параметрами 18GSMx484mm у кількості 19056,7 кг. за ціною 3,95 доларів США за один кілограм Товару на загальну суму 75273,97 доларів США, у вартість якого включається вартість пакування, навантаження, брокерські та інші витрати.

04.12.2023 року ТОВ «ІТАЛ ТАЙГЕР» до Дніпровської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №UA110110008843U4 на придбаний товар. На підтвердження формування ціни Товару, що поставлявся та її відповідності вимогам діючого законодавства, позивач надав відповідачу наступні документи:

- Сертифікат якості від 21.09.2023 року;

- Пакувальний лист від 14.08.2023 року;

- Рахунок-проформа № ІТ20230814 від 14.08.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № ІТ20230814 від 14.08.2023 року;

- Коносамент № SZ2023090195 від 25.09.2023 року;

- Автотранспортні накладні від 21.11.2023 року;

- Сертифікати про походження товару форми А №23С3302А5661/00011 від 09.10.2023 року;

- Платіжний документ, на підтвердження вартості товару від 19.09.2023 року, від 16.08.2023 рок, платіжні доручення від 27.11.2023 року № 11, № 12, № 13;

- Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 361 від 13.11.2023 року, № 385 від 21.11.2023 року, № 386 від 21.11.2023 року, № 387 від 21.1.2023 року;

- Калькуляція транспортних витрат від 21.11.2023 року;

- Довідка № 1165 від 21.11.2023 року;

- Прайс-лист від 10.08.2023 року;

- Висновок № 25/196 від 27.11.2023 року;

- Калькуляція виробника від 14.08.2023 року;

- Зовнішньоекономічний договір № 1/01/2018 від 22.01.2018 року;

- Додаткова угода № 1 від 11.08.2023 року

- Додаток № 7 від 14.08.2023 року;

- Договори про перевезення № 03/11-1 від 03.11.2021 року, № 03/11-1 від 25.09.2023 року, № 05102023-2 від 05.10.2023 року, № 18/11 від 18.11.2023 року;

- Лист № 98 від 10.11.2023 року, Тех.процес від 21.08.2023 року;

- Технічні умови ТУ У 20.2-310 17171-003:2014 від 10.02.2015 року, Технічні умови ТУ У 20.2-310 17171-004:2014 від 16.06.2015 року;

- Фото товару від 21.09.2023 року;

- Копія декларації країни відправлення від 21.09.2023 року.

Під час розгляду поданих до митного контролю документів, митним органом, встановлені наступні розбіжності:

1. В наданій до митного оформлення декларації країни відправлення №310120230516535732 від 21.09.2023 року є посилання на лінійний коносамент №273545636, який не надано до митного оформлення. Така розбіжність може впливати на достовірність декларування транспортних витрат до митного кордону України;

2. До митного оформлення надано проформу-інвойс ІТ20230814 від 14.08.2023 року із реквізитами для оплати партії товару на суму 67150 дол. США (FOBNINGBO), а також інвойс ІТ20230814 від 14.08.2023 року на суму 75273,97 дол. США (FOBNINGBO). Однак, в проформі-інвойс вказано, що вантаж буде відправлятися із NINGBO, CHINA до СONSTANTA, ROMANIA, а в інвойсі із NINGBO, CHINA до GDANSK, POLAND. Така розбіжність в документах впливає на формування числового значення митної вартості;

3. В пп. 10-12 заявки на перевезення № 03/11-1 від 25.09.2023 року вказана вартість доставки контейнера із NINGBO, CHINA до GDANSK, POLAND, доставка на склад в м.Гданськ, перевантаження фури, Т1, вартість доставки з Гданська в м. Дніпро. Транзитну декларацію форми Т1 до митного оформлення не надано. Також в наданих рахунках на оплату транспортних послуг № 385, 361, 386, 387 від 21.11.2023 року не розшифровано повний обсяг послуг, які надавалися, в тому числі із зазначенням опису маршруту переміщення, назви міст тощо). Це може свідчити про те, що до числового значенням митної вартості включені не всі транспортні послугу, які були надані на шляху слідування товару. Надані декларантом в гр. 44 ЕДМ Рахунки про надання транспортно-експедиційних послуг (код 3004) не містять точних відомостей про маршрут переміщення із зазначенням конкретного місця відправлення та місця доставки.

За результатами здійснення митного контролю, митним органом запропоновану декларанту протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) такі документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, із зазначенням точних відомостей про маршрут переміщення, конкретне місце відправлення та місце доставки; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій товару або сировини.

Листом від 05.12.2023 року № 112/М декларант повідомив про надання додаткових документів для підтвердження числового значення митної вартості оцінюваної партії товару. За результатами розгляду документів митного оформлення та додаткового наданих митним органом повідомлено на ступне:

1. Рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг (код 3004) із зазначенням точних відомостей про маршрут переміщення із зазначенням конкретного місця відправлення та місця доставки не надано;

2. Додатково надано лист від 30.11.2023 року № 1067 від ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС», в якому вказано про вартість транспортних витрат згідно рахунків та маршрути слідування. При цьому вказана вартість морського фрахту з порту Бусан, Корея до порту Гдансь, Польща. Вказаний маршрут не відповідає відомостям коносаменту від 25.09.2023 року № SZ2023090195;

3. Надана копія декларації Т1 не містить вартісних характеристик щодо оцінюваного товару;

4. Додатково надіслано документ (код 0705) № 273545636 від 25.09.20023 року в який поміщено електронну копію коносаменту3 № SZ2023090195 від 25.09.2023 року;

5. Декларантом до митного оформлення надано висновок ДП «Держзовнішінформ» від 27.11.2023 року № 25/196-1. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав», затвердженим ПКМУ від 10.09.2003 року № 1440, оцінювач здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання у додатках до нього. Проте у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 27.11.2023 року № 25/196-1 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України на адресу ТОВ «Італ Тайгер», не надано відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків ,які в ньому наведені;

6. згідно експортної декларації від 21.09.2023 року вказано номер контракту або інвойсу NTS79, що не кореспондується з реквізитами контракту, рахунку-проформи, рахунку-інвойсу, наданих до митного оформлення.

З урахуванням зазначеного митна вартість товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2-ґ резервний метод, згідно з положенням ст. 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визначеній митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, призначення, обсяг ввезення: Товар № 1 до рівня ЕМД від 24.07.2023 року № 23UA209170058503U9 (UA209170/2023/058503) за ціною 5,51 дол. США/кг.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. ч. 1,4 ст. 337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 року у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 року у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 року у справі №1.380.2019.005307.

Щодо зауваження митного органу про не надання до митного оформлення лінійного коносаменту № 273545636 на який є посилання в декларації країни відправлення № 310120230516535732 від 21.09.2023 року, суд зазначає наступне.

При оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики, оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується представником судноплавної компанії та передається експедитору. Лінійний коносамент підтверджує перевезення певного вантажомісця судноплавною лінією перевізником) на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.

Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором був виданий домашній коносамент SZ2023090195 від 25.09.2023. Такий коносамент було подано до митного оформлення.

Разом з тим, коносамент сам по собі не є документом, що підтверджує складові митної вартості товару, що перевозиться на морському судні, він не містить у собі відомостей про ціну товару та обов`язковість його подання при митному оформленні не передбачена ч. 2 ст. 53 МК України.

За наведеного, суд вважає, що описане відповідачем зауваження жодним чином не стосуються неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Суд зазначає, що наявність в наданій до митного оформлення декларації країни відправлення № 310120230516535732 від 21.09.2023 року посилання на лінійний коносамент № 273545636 не впливає на числові значення складових митної вартості.

Крім того, митна декларація країни відправлення не передбачена частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, як документ, що підтверджує митну вартість.

Також, однією з підстав коригування митної вартості товару стало те, що в проформі-інвойс вказано, що вантаж буде відправлятися із NINGBO, CHINA до СONSTANTA, ROMANIA, а в інвойсі із NINGBO, CHINA до GDANSK, POLAND.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна Товару розуміється на умовах FOB Нингбо у відповідності з Інкотермс-2010 в редакції Міжнародної торгової палати, м. Париж (публікація № 560). У вартість Товару включається вартість упаковки, маркування, експортних документів та сертифікатів, а також всі інші витрати, які можуть виникнути у зв`язку з поставкою фільтр паперу на вищевказаних умовах відповідно до Інкотермс-2010.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна Товару встановлена в доларах США, вказана в Додатках на кожну конкретну партію товару. Додаток є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями відповідно Додатку, на умовах FOB Нінгбо транспортом Покупця або транспортною організацією, з якою Покупець має договірні відносини.

14.08.2023 року було укладено Додаток № 7 до Договору № 1/01/2018 від 28.01.2018 року, відповідно якого, сторонами узгоджено вартість поставки на суму 75273,97 доларів США.

У подальшому сторонами було укладено Доповнення № 1 від 14.08.2023 року до Додатку № 7 від 14.08.2023 року до Договору № 1/01/2018 від 22.01.2018 року (далі Доповнення № 1).

У Доповненні № 1 зазначено наступне: «У зв`язку з оцінкою військових ризиків по маршруту доставки через Румунію (порт Констанц) з наступним слідуванням через м.Одесу, прийнято рішення організувати доставку через порт Гданськ (Польща) з наступним відображенням змін у Інвойсі.

Перед виконанням замовлення відповідно до Додатку № 7 від 14.08.2023 року покупець вносить депозит в розмірі 30% вартості відповідно до Проформи, а після повідомлення про готовність товару сплачує залишок суми відповідно до Інвойсу».

Суд зазначає, що інвойс - це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс - це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі - інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

З урахуванням зазначених судом щодо дефініцій інвойсу та проформи-інвойсу та, зважаючи на встановлені судом обставини справи, зокрема зміни, які вносилися сторонами до Додатку № 7 від 14.08.2023 року, суд зазначає, що даний аргумент відповідача є безпідставним та необґрунтованим, оскільки спростовується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Щодо зауважень митного органу про те, що позивачем не надано до митного оформлення транзитну декларацію форми Т1, а також, що в наданих рахунках на оплату транспортних послуг № 385, 361, 386, 387 від 21.11.2023 року не розшифровано повний обсяг послуг, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем листом від 05.12.2024 року була надана транзитна декларація форми Т1, а тому доводи відповідача в цій частині спростовуються матеріалами справи.

Верховний Суд у постановах від 02.07.2020 (справа №803/916/17), від 31.05.2019 (справа №804/16553/14), від 07.05.2020 (справа №400/2922/18) Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

На підтвердження транспортних витрат в матеріалах справи наявні акти надання послуг № 289 від 06.12.2023 року, № 390 від 06.12.2023 року, № 391 від 06.12.2023 року та № 392 від 06.12.2023 року з експедитором ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС», а також, рахунки на оплату № 385, № 361, № 386, №387.

Позивачем до митного органу надавався лист ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС» № 1068 від 30.11.2023 року, яким надано повне роз`яснення маршруту, за яким слідував товар.

На переконання суду надані до митного органу документи на підтвердження транспортних витрат повною мірою підтверджують транспортні витрати.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA110110/2023/300052/1 від 05.12.2023 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

Зважаючи на вищевикладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» (49032, м. Дніпро, вул. Аеродром, 32, код ЄДРПОУ 31017171) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110110/2023/300052/1 від 05.12.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110110/2023/000259 від 05.12.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» судові витрати у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко