Ухвала

від 25.07.2024 по справі 240/13779/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

25 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/13779/24

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Позивач 23.07.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області № 1679-П від 15.07.2024 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" за адресою: 13132, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Громада, вул. Польова, 1, з 29.07.2024 тривалістю 20 робочих днів.

Позов обґрунтовується відсутністю правових підстав для призначення (проведення) перевірки

Разом з позовною заявою, позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Житомирській області № 1679-П від 15.07.2024 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" за адресою: 13132, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Громада, вул. Польова, 1, на час розгляду справи та набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви зазначає, що оскарження спірного наказу не зупиняє його дії та не є згідно законодавства правовою підставою для не допуску посадових осіб податкового органу до перевірки; фактичний допуск до перевірки на підставі спірного наказу свідчитиме про вичерпання його дії з моменту такого допуску, а отже послідуюче його оскарження втратить будь-яку доцільність; недопуск до перевірки на підставі оскаржуваного наказу відповідно до ст. 94 ПК України потягне негативні для позивача наслідки, що призведе до проблем господарській діяльності товариства, зокрема у вигляді блокування господарських операцій та банківських рахунків; невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених/оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; є очевидною відсутність правової підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, що є свідченням очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 даної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто законодавець передбачає можливість забезпечення позову при наявності однієї з умов (обставин), вказаних в ч. 2 ст. 150 КАС України.

В заяві позивач зазначає про наявність двох умов, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із аналізу наведених норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, які підлягають доведенню позивачем.

Щодо твердження позивача, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених/оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, то воно нічим не підтверджено.

Слід зазначити, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу ніяким чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення або відмови в задоволенні позову та унеможливити ефективний захист і поновлення порушених/оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд звертає увагу, що позивачем в заяві не вказується, що на даний час спірним наказом порушені його права.

Так позивач порушення своїх прав та інтересів пов`язує з тим, що у разі відмови в допуску відповідача до перевірки, яка призначена спірним наказом з 29.07.2024, для нього (позивача) можуть наступити негативні наслідки, передбачені ст. 94 ПК України, але при цьому в заяві не зазначає, що на даний час спірним наказом порушуються його прав як платника податків, передбачені ст. 17 ПК України або іншим нормативно-правовим актом, тобто не доводить обставин, які б підтверджували, що без забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.

На даний час у суду відсутні підстави вважати, що позивач безпідставно відмовить відповідачу в допуску до перевірки і що для позивача наступлять негативні наслідки, передбачені ст. 94 ПК України.

Щодо обставини, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, на підтвердження якої позивач в заяві зазначає, що є очевидною відсутність правової підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, що є свідченням очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення, то враховуючи, що позов обґрунтовується відсутність правової підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, ця обставина буде встановлена під час розгляду справи, а на даний час суд не вбачає очевидних ознак протиправності спірного рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, з якими законодавець пов`язує можливість забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Семенюк