Рішення

від 25.07.2024 по справі 380/23017/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 рокусправа № 380/23017/2315 год 14 хв м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Шмигельської А.І. представника позивача Романенка А.В., представниці відповідача Кельбас Р.П. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц Утилізатор АГ" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.04.2023 № 8368/13-01-07-05 про нарахування штрафних санкцій на суму 1020 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.04.2023 № 8366/13-01-07-05 про відмову у наданні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 1062573 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем отримано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Повідомив, що у ході перевірки складено акт перевірки від 10.04.2023 № 7877/13-01-07-05/36992710, в якому визначено, що товариство порушило п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки відповідно до проведеної перевірки встановлено, що попередньо включені суми до складу податкового кредиту не підтверджені документально, а також до перевірки не надано всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків).

Позивач вказує, що перевірка проведена з порушенням норм статей 42 та 79 ПК України. Також звернув увагу суду на те, що позивач не отримував в електронному кабінеті копії наказу ГУ ДПС у Львівській області від 27.03.2023 № 1087-ПП та письмове повідомлення від 27.03.2023 № 9385/6/13-01-07-05 щодо проведення документальної позапланової перевірки та запиту від 28.03.2023 № 9563/6/13-01-07-05 про надання необхідних документів, оскільки 23.03.2023 проведено обшук слідчими 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження від 18.04.2022 № 22022000000000162, під час якого вилучено первинні бухгалтерські документи, податкова звітність та електронні носії на яких вівся бухгалтерський облік позивача та містилися ключі (електронний підпис) входу до банку, та, у тому числі, до електронного кабінету платника податку.

Зазначив, що відповідно до приписів статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Оскільки відповідач прийняв наказ № 1087-ПП про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ" 27.03.2023 року, то відповідно до умов статті 79 Податкового кодексу України вищевказана перевірка повинна розпочатися не раніше 30 календарного дня з дати надсилання повідомлення та копії наказу, але не раніше 27.04.2023 року.

Вважає, що у контролюючого органу не виникло права розпочати перевірку.

Вказав, що така позиція також підтверджена роз`ясненнями Головного управління ДПС у Черкаській області в мережі Інтернет (https://ck.tax.gov.ua/media-ark/newsark/563628.html), Головного управління ДПС у м. Києві (https://kyiv.tax.gov.ua/mediaark/news-ark/518415.html).

Також вказав, що контролюючим органом не може бути проведено невиїзну позапланову документальну перевірку щодо платника податку у разі відсутності підтвердження повідомлення платника про проведення даної перевірки, зокрема щодо дати і часу її проведення.

У разі відсутності такого підтвердження встановлюється порушення процедури проведення перевірки, результатом чого є визнання протиправними податкових повідомлень рішень прийнятих на основі таких перевірок.

Щодо заявленої до відшкодування суми ПДВ в розмірі 1062573 грн, яка вказана у податковій декларації за січень 2023 року та відповідно до додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за 2023 рік зазначив, що така сформована за рахунок податкового кредиту, отриманого від постачальника ТОВ «Автоцентр на кільцевій», у грудні 2021 року - у сумі 111461,34 грн, у лютому 2022 у сумі 253500 грн, у квітні 2022 у сумі 223838,24 грн, у червні 2022 91256,33 грн, у липні 2022 у сумі 137365,67 грн, у серпні 2022 у сумі 245365,67 грн, які переносилися у наступні звітні періоди. Стверджує, що вказані операції підтверджені первинними бухгалтерськими та платіжними документами, сформованими та зареєстрованими податковими накладними.

Звернув увагу суд на те, що відповідно до п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для здійснення листування контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з платниками податків, останні подають заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет. Оскільки такої заяви позивачем не подано, контролюючий орган не може здійснювати листування засобами електронного зв`язку.

Вважає, що відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомленні-рішення неправомірно, без належного дослідження обставин, а висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а тому такі є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 09.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 17.11.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.11.2023 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 29 грудня 2023 року суд задовольнив клопотання представника відповідача та перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.01.2024 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.06.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, відповіді на відзив, поясненні на заперечення. Просив позов задовольнити.

Представниця відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, додаткових поясненнях у справі, запереченні на відповідь на відзив. Вказала, що наказ від 27.03.2023 № 1087-ПП Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Шольц Утилізатор АГ, а також запит № 9563/6/13-01-07-05 від 28.03.2023 про надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій та лист № 9556/13-01-07-05 від 28.03.2023 «Про проведення інвентаризації основних фондів, товарно- матеріальних цінностей, коштів, тощо» направлено в електронний кабінет платника засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Зазначила, що позивачем на вимогу контролюючого органу не надано документів, про що складено Акт про ненадання документів № 468/13-01-07-05/36992710 від 05.04.2023.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки складено Акт № 7877/13-01-07-05/36992710 від 10.04.2023, яким встановлено порушення ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» п. 44.1, п. 44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 200.1, п. 22.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого підприємству відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за січень 2023 у сумі 1062573 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.04.2023 № 8366/13-01-07-05, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за січень 2023 року у сумі 1062573 грн; № 8368/13-01-07-05, яким на підставі п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120 ПК України нараховано штрафні санкції у розмірі 1020 грн у зв`язку з ненаданням до перевірки документів (банківських виписок), що підтверджують факт оплати товарів/послуг, сум ПДВ, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2023 року.

Звернула увагу суду на те, що під час проведення перевірки у контролюючого органу були відсутні будь-які відомості про те, що документи, які пов`язані з предметом перевірки були чи могли бути вилучені правоохоронними органами. У зв`язку з тим, що під час проведення перевірки не можливо підтвердити фактично сплачені суми ПДВ постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України; відсутністю банківських виписок, платіжних доручень тощо, складено акт «Про ненадання посадовими особами ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» документів, що підтверджують показники податкової звітності № 468/13-01-07-05/36992710 від 05.04.2023.

Також вказала, що порядок визначення сум ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюється ст. 200 ПК України. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При цьому, за визначенням пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Повідомила, що сума бюджетного відшкодування ПДВ, яку платник податків бажає відшкодувати з бюджету за відповідною заявою, формується на підставі суми від`ємного значення ПДВ, правомірність визначення якої таким платником податку підтверджується контролюючим органом шляхом проведення перевірки.

Вважає, що ненадання платником податків контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності. Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати суми не підтвердженими документально.

Щодо аргументів позивача про порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень вказала, що таке порушення саме по собі не може бути підставою для визнання протиправним та скасування рішення за винятком випадків, коли таке порушення може вплинути на зміст прийнятого рішення.

Просила відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 04.03.2010, КВЕДи видів діяльності: 38.31 Демонтаж машин і устаткування (основний), 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

На підставі Наказу ГУ ДПС у Львівській області № 1087-ПП від 27.03.2023 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету з 03.04.2023 тривалістю три робочі дні.

Наказ ГУ ДПС у Львівській області № 1087-ПП від 27.03.2023 та повідомлення від 27.03.2023 № 9385/13-01-07-05/36992710 щодо проведення документальної позапланової перевірки скеровано позивачу засобами електронного зв`язку в електронній формі.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, ст. 85, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого підприємству відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за січень 2023 року у сумі 1 062 573 грн.

Висновки перевірки зроблені на тій підставі, що перевіркою підтвердити або спростувати правильність визначення підприємством даної суми в ході проведення перевірки, враховуючи обставини, не має можливості, оскільки ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» не надано всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Також в акті перевірки вказано, що його висновки зроблено відповідно до наявної в інформаційних базах ДПС податкової інформації, які зібрані станом на дату складання акта в рамках організації і проведення документальної невиїзної перевірки.

За результатами акта перевірки № 7877/13-01-07-05/36992710 від 10.04.2023, Головним управленням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.04.2023:

- форми В3 № 8366/13-01-07-05 яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 1 062 573 грн;

- форми ПС № 8368/13-01-07-05 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн.

Позивач, не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п. 1. ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачено підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Пунктами 78.2 78.9 ст. 78 ПК України визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків виникає лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Суд зазначає, що в акті перевірки від 10.04.2023 № 7877/13-01-07-05/36992710 зазначені передбачені Порядком №727 порушення податкового законодавства, які були встановлені контролюючим органом без первинних документів.

Статтею 44 ПК України передбачено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Зі змісту акта перевірки від 10.04.2023 № 7877/13-01-07-05/36992710 судом встановлено, що в ході перевірки контролюючим органом ТОВ Шольц Утилізатор АГ встановлено такі порушення позивачем:

- недостовірно відображено суми податку, фактично сплаченого у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг (за рахунок ненадання платіжних доручень (банківських виписок) щодо оплати постачальникам сум ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг), не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2023 року у сумі 1 062 573 грн;

- не надано документи на повідомлення ГУ ДПС у Львівській області від 28.03.2023 № 9563/6/13-01-07-05 Про надання документів та інформації.

Щодо порядку проведення перевірки суд зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Таким чином, виконання умов ст. 79 ПК України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як встановлено судом, відповідач 27.03.2023 прийняв наказ № 1087-ПП про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ", тому, відповідно до умов статті 79 Податкового кодексу України, вищевказана перевірка повинна розпочатися не раніше 30 календарного дня з дати надсилання повідомлення та копії наказу, але не раніше 27.04.2023 року.

Відповідно до п. 42.4 статті 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Для здійснення листування контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з платниками податків, останні подають заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Форму Заяви про бажання отримувати документ через електронний кабінет визначено додатком 3 до Порядку функціонування Електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зі змінами. Усі поля Заяви є обов`язковими.

За наявності у платника кваліфікованого електронного підпису подання такої Заяви є можливим в електронному вигляді, наприклад, засобами сервісу Електронний кабінет, у приватній частині, в режимі «Введення звітності», обравши документ «Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет».

Позивач вказав, що жодної Заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет на адресу відповідача не скеровував.

Вказана обставина відповідачем не спростована.

Також суд зазначає, що як слідує з доказів у справі 23.03.2023 у позивача проведено обшук слідчим 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження від 18.04.2022 № 22022000000000162 під час якого вилучено первинні бухгалтерські документи, банківські документи, податкова звітність та електронні носії на яких вівся бухгалтерський облік товариства та містились ключі (електронний підпис) входу до банку та, в тому числі і до електронного кабінету платника податку.

Отже, платник податків (позивач) станом на 27.03.2023 день надсилання податковим органом засобами електронного зв`язку на електронний кабінет платника наказу про перевірку та повідомлення про надання копій первинних документів та іншої бухгалтерської звітності доступу до електронного кабінету не мав.

Тому суд дійшов висновку що податковим органом не дотримано вимог статті 79 Податкового кодексу України та не надіслано позивачу ні наказу на проведення перевірки ні повідомлення про надання документів, і у нього не виникло права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Суд також вказує на те, що відповідачем порушено строки проведення перевірки, яка мала розпочатися не раніше 30 календарного дня з дати надсилання повідомлення та копії наказу.

Оскільки наказ № 1087-ПП про проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» прийнятий 27.03.2023, то відповідно до приписів статті 79 Податкового кодексу України вищевказана перевірка повинна розпочатися не раніше 30 календарного дня з дати надсилання повідомлення та копії наказу, а отже не раніше 27.04.2023 року. При цьому таку перевірку проведено з 03.04.2023 по 05.04.2023.

Суд вважає, що відсутність підтвердження повідомлення платника податків про проведення перевірки, та, відповідно, проведення перевірки раніше аніж 27.04.2023 є порушенням її процедури і має наслідком визнання протиправними податкових повідомлень рішень прийнятих на основі такої перевірки.

Аналізуючи положення ПК України в розрізі процедури проведення податкових перевірок Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року) сформулював правовий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

У справі № 520/8836/18 у постанові від 22 вересня 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення, а тому відсутня необхідність перевірки підстав для донарахування сум грошових зобов`язань».

В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду при вирішенні спірних правовідносин.

Щодо доводів відповідача про те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення суд зазначає таке.

Як слідує з акта перевірки, податковим органом не досліджувалися жодні первинні документи, які стосуються формування позивачем задекларованих позивачем за січень 2023 року ні податкових зобов`язань ні податкового кредиту.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні ним за січень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування за відсутності жодних первинних документів на підставі інформації, наявної в інформаційних базах ДПС та зібраної в межах організації проведення перевірки, не зазначивши якої саме і з порушенням строків проведення самої перевірки.

Тому, з урахуванням попереднього висновку, суд критично оцінює покликання відповідача на наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушеною ним процедурою проведення перевірки та висновками, сформованими за результатами проведеної перевірки, а тому його відхиляє.

Також суд звертає увагу на те, що з пояснень представниці відповідача, що не заперечується представником позивача, ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» суму ПДВ у розмірі 1062573 грн (у відшкодуванні якої з бюджету відмовлено оскарженим податковим повідомленням-рішенням) відображено у наступному звітному періоді, який вже також був предметом перевірки.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що у цій частині адміністративний позов є обґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення № 8366/13-01-07-05 від 28.04.2023 року протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 28.04.2023 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн за ненадання платником податків до перевірки первинних документів суд зазначає таке.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що в разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що в разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Як встановлено судом, відповідно до протоколу обшуку від 23.03.2023 у позивача ГСУ СБ України проведено обшук і вилучено усі первинні та бухгалтерські документи, банківські документи, податкова звітність та електронні носії на яких вівся бухгалтерський облік та містились ключі (електронний підпис) входу до банку та, в тому числі, до електронного кабінету.

Заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет платника податку позивач відповідачу не надсилав, відповідно до рахунку-фактури від 06.04.2023 позивач відновив КЕП та доступ до електронного кабінету після проведеної перевірки.

Враховуючи, що докази отримання позивачем запиту про надання документів та інформації від 28.03.2023 № 9563/6/13-01-07-05 в матеріалах справи відсутні, а також те, що запитувані документи були вилучені у позивача під час обшуку, суд вважає застосування податковим повідомленням-рішенням штрафних (фінансових) санкцій за неподання документів протиправним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, не повідомлено платника податків про проведення такої, таку проведено не у строки визначені Податковим кодексом України, не скеровано у належний спосіб запит на отримання документів та матеріалів, тому прийняті податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 28.04.2023 № 8368/13-01-07-05 та № 8366/13-01/07-05 є протиправними і підлягають скасуванню.

Однією з основних засад податкового законодавства України відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Правовий порядок в Україні відповідно до ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, відповідно до якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно з якою розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Шольц Утилізатор АГ підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області від 28.04.2023 № 8368/13-01-07-05 та № 8366/13-01-07-05.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариством з обмеженою відповідальністю Шольц Утилізатор АГ» при подачі даного позову сплачено судовий у розмірі 15953,89 гривень, про що свідчать квитанції № 02/10/202342386038SB від 02.10.2023 і № 18 від 22.11.2023.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області в сумі 15953,89 гривень.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.04.2023 № 8368/13-01-07-05.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.04.2023 № 8366/13-01-07-05.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц Утилізатор АГ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 15953 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн 89 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2024.

Суддя Р.П. Качур