Ухвала

від 25.07.2024 по справі 400/2470/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 липня 2024 р. справа № 400/2470/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороза А.О., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаТериторіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової щомісячної винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період несення служби з 01.09.2022 року по 20.01.2023 року у розмірі 30 000 грн. на місяць;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової щомісячної винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період несення служби з 01.09.2022 року по 20.01.2023 року в розмірі 30 000 грн. на місяць.

Ухвалою від 22.03.2024 року суд повернув позовну заяву та додані до неї матеріали.

Позивач оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу про повернення позовної заяви скасовано, а справу № 400/2470/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 03.07.2024 року суд залишив позовну заяву залишив без руху в зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження цих підстав.

15.07.2024 року на виконання вимог зазначеної ухвали, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Заява мотивована тим, що редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року. Позивач вважає, що при прийнятті зміни строку звернення до суду в Законі України № 2352-ІХ була порушена ст. 22 Конституції України і навіть те, що згідно ст. 64 Конституції "в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень", не дає підстав для такого. Внаслідок цього факту позивач втратив право на звернення до суду.

Вирішуючи подану позивачем заяву, суд враховує наступне.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Миколаївській області з 09.09.2020 року по теперішній час та просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 01.09.2022 року по 20.01.2023 року у розмірі 30 000 грн. на місяць.

Позов надійшов до суду 18.03.2024 року, а отже з пропуском трьохмісячного строку з дня невиплати додаткової винагороди.

Надаючи оцінку заявленим у заяві доводам, суд зазначає, що фактично позивач не наводить причини пропуску строку звернення до суду, зазначаючи про неможливість застосування встановленого ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду у цій справі.

Позивач не повідомив суд і не підтвердив доказами існування обставин (пов`язаних із введенням воєнного стану, або не пов`язаних), які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду.

Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача.

Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 року у справі № 380/14933/22.

Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у позові обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивач допустив умисне зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відмовити.

2. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.

3. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.

4. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

6. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз