Рішення

від 25.07.2024 по справі 520/13833/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 липня 2024 р. справа № 520/13833/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під`їзд, офіс 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Харків" (вул. Максиміліанівська, буд. 5, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 44688732) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Харків", в якому просить суд:

- стягнути з Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Харків" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню у розмірі 127 027,61 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2023 року. У зв`язку з цим відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Оскільки належна сума адміністративно-господарських санкцій у термін, передбачений Порядком №70 від 31.01.2007, не сплачена відповідачем, йому нарахована пеня. Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вважає, що відповідач, не виконавши нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, допустив правопорушення, відповідно до якого застосування до нього адміністративно-господарських санкцій є не безпідставним, у зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача 127027,61 грн., оскільки, станом на день звернення до суду відповідачем добровільно не відшкодована сума адміністративно-господарських санкцій та пені.

Представник відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідачем здійснено всі передбачені законодавством заходи по створенню робочих місць і працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Протягом 2023 року у КП "МСК "Харків" було працювало 2 особи з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який має другу групу інвалідності довічно, та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який має першу «Б» групу інвалідності довічно. З моменту прийняття їх на посаду з 01.09.2022 та на сьогоднішній день КП "МСК "Харків" знаходиться з ними у трудових відносинах та виплачує відповідно до закону заробітну плату. Зважаючи на викладене, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що усі розрахунки сум адміністративно-господарських санкцій здійснюються виключно на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, що самостійно надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку. Відповідачем не були подані уточнюючі розрахунки за 2023 рік, де у додатку №1 до розрахунків було змінено код категорії на « 2» - працююча особа з інвалідністю.

Від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує на те, що при нарахуванні Єдиного соціального внеску була допущена помилка у відношенні ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який має першу «Б» групу інвалідності довічно, та у 2023 році працював в КП "МСК "Харків" на посаді провідного спеціаліста відділу організаційної та кадрової роботи (до 12.12.2023) та начальника команди відділу "Футзал, футбол, міні-футбол" (з 13.12.2023) за основним місцем роботи. З метою усунення зазначеної помилки, 29-30 травня та 8 червня 2024 року КП "МСК "Харків" до пенсійного фонду через електронний кабінет подані уточнюючі розрахунки до Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - (штамп контролюючого органу) фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1) ти за перший, другий, третій та четвертий квартали 2023 року. Вказані уточнення були перевірені Пенсійним фондом України та завантажені Державною податковою службою України, як такі що виконані без помилок та вдало, що підтверджується електронними звітами та квитанціями, що додаються.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Муніципальний спортивний клуб "Харків" зареєстровано як суб`єкт господарювання - юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У 2023 році у відповідача середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 45 осіб, а отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу становила 2 особи. Середньооблікова кількість штатних працівників КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків", яким встановлена інвалідність - 1 особа.

Згідно листа Харківського обласного центру зайнятості від 15.05.2024 №17.03-3252, КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" протягом 2023 року до Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості не надавала Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН. За цей період до КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" не було працевлаштовано жодної людини з інвалідністю за направленням ХФ ХОЦЗ. Відмов з боку підприємства у працевлаштуванні людей з інвалідністю за направленням ХФ ХОЦЗ не було.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" нараховано адміністративно-господарські санкції у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у загальному розмірі 124027,61 грн.

Поряд з тим, згідно наданих КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" разом із відзивом на позовну заяву документів, судом встановлено, що на підприємстві протягом 2023 року працювало дві особи з інвалідністю.

Так, згідно наказу "Про призначення на посаду" від 01.09.2022 №35-к на посаду оператора телекомунікаційних мереж відділу організаційної та кадрової роботи КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" прийнято ОСОБА_1 , який має другу групу інвалідності довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №316460 від 22.06.2021, пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серія НОМЕР_3 від 28.07.2021.

З дати призначення на посаду по сьогоднішній день ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" та працює на посаді оператора телекомунікаційних мереж відділу організаційної та кадрової роботи КП "МСК "Харків", в тому числі і у 2023 році, що підтверджується довідкою Відділу організаційної та кадрової роботи КП "МСК "Харків" від 29.05.2024 №02, відомістю зарахувань заробітної плати за 2023 рік, виданої ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".

Крім того, 31.08.2022 наказом КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" "Про призначення на посаду" №33-к на посаду провідного спеціаліста відділу організаційної та кадрової роботи прийнято ОСОБА_2 , який має першу «Б» групу інвалідності довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серія 12ААА №963960, пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 від 24.02.2021.

З дати призначення на посаду по сьогоднішній день ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" та працював на посаді оператора телекомунікаційних мереж відділу організаційної та кадрової роботи КП "МСК "Харків" в період з 01.09.2022 по 12.12.2023 та на посаді начальника команди відділу "Футзал, футбол, міні-футбол" з 13.12.2023 по сьогоднішній день, що підтверджується довідкою Відділу організаційної та кадрової роботи КП "МСК "Харків" від 04.06.2024 №04, відомістю зарахувань заробітної плати за 2023 рік, виданої ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".

У зв`язку з виявленою помилкою в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший, другий, третій та четвертий квартали 2023 року у відношенні ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" подано до Пенсійного фонду уточнюючі розрахунки, які прийняті Пенсійним фондом України та ДПС України за результатом обробки.

Факт усунення порушень підтверджується наданими суду документами, згідно додатків до заперечень на відповідь на відзив.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-XII) забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону №875-XII Згідно зі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Частиною 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України від 05 липня 2012 року №5067 «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу"). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.

На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону №5067 наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року №827-22 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

В контексті Закону №5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Суд звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 22 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.003187.

За правилами, визначеними ст. 20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте таким, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону №875-ХІІ фактично віднесено укладання трудового договору з осіб з інвалідністю, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом №5067 та Наказом №827-22; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом №875-ХІІ; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому, Законом №875-ХІІ також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Суд зауважує, що обов`язком роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» фактично є укладання трудового договору з особою з інвалідністю, яка самостійно звернулася до роботодавця або була направлена до нього державною службою зайнятості.

Як вбачається з сформованого позивачем в автоматичному режимі розрахунку адміністративно-господарських санкцій, та не заперечується відповідачем середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача за 2023 рік становила 45 осіб.

Відтак, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача становить 2 особи.

З матеріалів справи судом встановлено, що у 2023 році на КП "Муніципальний спортивний клуб "Харків" були працевлаштовані 2 особи з інвалідністю.

За таких обставин суд приходить до висновку, що надані відповідачем докази підтверджують наявність в штаті позивача 2 осіб з інвалідністю протягом 2023 року.

Відповідно до проаналізованих вище судом нормативно-правових актів, на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Водночас періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Разом з тим, факт ненадання відповідачем у 2023 році державній службі зайнятості звіту за формою №3-ПН не впливає на висновки суду в частині виконання відповідачем обов`язку, визначеному ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", оскільки підприємством під час розгляду справи доведений факт того, що ним виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця є заходом впливу до правопорушника в сфері господарювання, у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем здійснено всіх заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 23.05.2024 по справі №520/14838/23.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під`їзд, офіс 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Харків" (вул. Максиміліанівська, буд. 5, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 44688732) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.