Постанова

від 24.07.2024 по справі 580/11447/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/11447/23 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Бєлової Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Креатор-С" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Приватного підприємства "Креатор-С" про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДПС у Черкаській області до Приватного підприємства "Креатор-С", в якій просить стягнути з рахунків у банках та за рахунок готівки приватного підприємства "Креатор-С" податковий борг в сумі 193596,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг, у зв`язку з чим, позивач звернувся у відповідності до вимог Податкового кодексу України із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 р. адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Приватного підприємства "Креатор-С" в дохід бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області податковий борг в розмірі 193596 (сто дев`яносто три тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 92 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Приватне підприємство "Креатор-С" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024 поновлено апелянту строк на звернення до суду з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.07.2024.

10.06.2024, під № 23235 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Сторони у судове засідання не зґявились, будучи належним чином повідомленими про дату та час апеляційного розгляду.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Креатор-С" зареєстроване, як суб`єкт господарювання - юридична особа 04.10.2012, код ЄДРПОУ 38430369.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ПП "Креатор-С" у сумі 193596,92грн. виникла по податкам:

Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у сумі 168419,48 грн. що виник згідно наступних документів:

податкової декларації №9146545756 від 20.06.2023 року по строку сплати 30.06.2023 року у сумі 125150 грн., з урахуванням сплати в сумі 66471,55 грн.;

податкової декларації №9178566786 від 19.07.2023 року по строку сплати 31.07.2023 року у сумі 27462,00 грн.

акту про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 12.05.2023 року №4776/23-00-04-03-04/38430369 та податкового повідомлення-рішення від 21.06.2023 року №0056540403 у сумі 69531,79 грн.

податкової декларації №9278586867 від 20.10.2023 року по строку сплати 30.10.2023 року у сумі 9349,00 грн.

Залишок несплаченої пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 3398,24 грн.

Податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у сумі 25177,44 грн., що виник згідно наступних документів:

Податкової декларації №9433404999 від 30.05.2022 року по строку сплати 30.05.2022 року у сумі 28328,00 грн., з урахуванням сплати в сумі 10000,56 грн.

Податкової декларації №9308903041 від 27.02.2023 року по строку сплати 13.03.2023 року у сумі 6850,00 грн.

Станом на день звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Черкаській області, ПП "Креатор-С" має 9 відкритих рахунків у банках в національній валюті.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, позивачем сформована вимога про сплату боргу форми "Ю" № 0000028-1304-2300 від 04.04.2023, проте сума податкового боргу так і не сплачена відповідачем.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом було враховано податкову вимогу від 04.04.2023 № 0000028-1304-2300 щодо сплати податкового боргу в сумі 63642,44 грн, однак, відповідач вже сплатив 66471,55 грн податку на додану вартість, які віднесені до податкової декларації з ПДВ № 9146545756 від 20.06.2023. Також, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо нарахованої пені в сумі 3398,24 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно норм п.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України, визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України, визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України, передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Платники податку зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

У встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов`язання відповідачем сплачені не були, як і не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, контролюючим органом було сформована вимога про сплату боргу форми "Ю" № 0000028-1304-2300 від 04.04.2023.

Доказів оскарження у встановленому порядку вказаної вимоги матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів її оскарження чи скасування, тому, посилання не недоведеність складових нарахувань в вказаній вимозі, не є предметом розгляду даного спору.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідно до змісту пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України, встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Щодо доводів апелянта про те, що судом було враховано податкову вимогу від 04.04.2023 № 0000028-1304-2300 щодо сплати податкового боргу в сумі 63642,44 грн, однак, відповідач вже сплатив 66471,55 грн податку на додану вартість, які віднесені до податкової декларації з ПДВ № 9146545756 від 20.06.2023, колегія суддів звертає увагу на те, що у відзиві на апеляційну скаргу представник контролюючого органу вказує на те, що сплата відповідачем боргу у розмірі 66471,55 грн була врахована під час формуванняпозовних вимог, а тому, посилання відповідача на погашення боргу в частині податку на додану вартість є помилковою. Податкове зобов`язання у загальному розмірі 193596,92 грн є узгодженим та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченим, тобто, визнаються сумою податкового боргу. Стороною відповідача вказаних доводів та посилань не було спростовано та не надано відповідних доказів на підтвердження цьому.

При цьому, згідно норм п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Вказане свідчить про відсутність обов`язку в контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

При цьому, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів, а грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню внаслідок не виконання відповідачем приписів Податкового кодексу України. Протилежного апелянтом не доведено.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Креатор-С" - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Л.В. Бєлова