Постанова

від 24.07.2024 по справі 320/17940/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17940/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Бєлової Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Кооперативу по будівництву та експлуатації гаражів «ВЕТЕРАН» до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування доручення,

У С Т А Н О В И В :

Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Комунальне підприємство «Київблагоустрій», у якому просив визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.11.2023 № 064-5226.

Разом із позовною заявою, подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована 26.04.2024. Заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 01.11.2023 № 064-5226 та заборони Департаменту територіального контролю міста Києва та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу гаражів, які знаходяться на території кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, буд. 7.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, питання про відкриття провадження у справі не вирішувалось.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 р. заяву представника кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» про забезпечення позову задоволено частково.

Забезпечено адміністративний позов кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування доручення від 01.11.2023 № 064-5226.

Зупинено дію доручення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.11.2023 № 064-5226.

Заборонено Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти будь-які дії щодо демонтажу гаражів, які знаходяться на території кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, буд. 7.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду про забезпечення позову, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2024.

09.07.2024, під № 27408 до суду від третьої особи КП Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу.

17.07.2024, під № 28426 Кооперативом по будівництву та експлуатації гаражів «ВЕТЕРАН» подано відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник заявника у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що головою кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» 06.10.2023 було виявлено, що на гаражах, які розміщені на території кооперативу за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, буд. 7, були наклеєні однакові за змістом приписи від комунального підприємства «Київблагоустрій». Зі змісту приписів убачається, що працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» встановлено порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, у зв`язку із чим, запропоновано надати проєктно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди (гаражу). У разі відсутності проєктно-дозвільної документації запропоновано демонтувати гараж протягом трьох діб та відновити благоустрій.

09.10.2023 заявником було направлено до Комунального підприємства «Київблагоустрій» заяву разом із документами, на підставі яких було встановлено гаражі, яку зареєстровано 09.10.2023 за вх. № 064/222/6304, що підтверджено листом комунального підприємства «Київблагоустрій» вих. № 064/222-120 від 09.01.2024. У подальшому адвокатом Беляєвим С.А. у відповідь на адвокатський запит було отримано приписи у кількості 78 штук.

02.11.2023 заявнику стало відомо, що Департаментом територіального контролю міста Києва винесено доручення від 01.11.2023 № 064-5226, на підставі якого буде здійснено демонтаж гаражів.

Відповідно до цього доручення, Департаментом територіального контролю міста Києва доручено КП «Київблагоустрій» вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою зазначених у таблиці.

Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що, без вжиття заходів забезпечення позову, доручення від 01.11.2023 № 064-5226 буде виконуватись з боку КП «Київблагоустрій» і протягом розгляду справи в суді може у будь-який момент демонтувати гаражі, які знаходяться на території заявника, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, заявник вважає, що, у даному випадку, наявні підстави для забезпечення даного позову.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача та забезпечуючи позов, виходив з того, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що такий спосіб забезпечення позову відповідає вимогам частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути застосований, оскільки в силу приписів частини четвертої статті 150 цього Кодексу, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, заходи забезпечення позову відповідають предмету позову та вжиття таких заходів не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран», враховуючи потенційну загрозу настання незворотних наслідків, за відсутності вжиття заходів забезпечення позову, та реальну вірогідність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду за умови задоволення позову у майбутньому.

Доводи апеляційної скарги:

- судом першої інстанції безпідставно вжито заходи забезпечення позову;

- оскаржувана ухвала обмежує права Департаменту в частині реалізації повноважень у сфері благоустрою міста Києва;

- суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог;

- на підтвердження того факту, що загроза охоронюваним інтересам ГК «ВЕТЕРАН» є перебільшеною додатково слугує той факт, що доручення видано Департаментом ще 01.11.2023, а заяву про забезпечення позову подано 23.04.2024, тобто після спливу 5 місяців і трьох тижнів від дня видачі доручення;

- вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, судом першої інстанції не встановлено жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав;

- таким чином вбачається неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи в частині значного розриву в часі між прийняттям Департаментом рішення про демонтаж у формі доручення № 064-5226 від 01.11.2023 і поданням заяви про забезпечення позову - 24.04.2024. Вказане свідчить про перебільшення загрози інтересам ГК «Ветеран» та недоведеність реальності загрози.

З урахуванням мотивів та обґрунтувань суду першої інстанції, що покладені в основу прийняття оскаржуваної ухвали, а також доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Варто зазначити, що вказані підстави є оціночними, а тому, містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що головою кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» 06.10.2023 було виявлено, що на гаражах, які розміщені на території кооперативу за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, буд. 7, були наклеєні однакові за змістом приписи від комунального підприємства «Київблагоустрій». Зі змісту приписів убачається, що працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» встановлено порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, у зв`язку із чим, запропоновано надати проєктно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди (гаражу). У разі відсутності проєктно-дозвільної документації запропоновано демонтувати гараж протягом трьох діб та відновити благоустрій.

09.10.2023 заявником було направлено до КП «Київблагоустрій» заяву разом із документами, на підставі яких було встановлено гаражі, яку зареєстровано 09.10.2023 за вх. № 064/222/6304, що підтверджено листом комунального підприємства «Київблагоустрій» вих. № 064/222-120 від 09.01.2024. У подальшому, адвокатом Беляєвим С.А. у відповідь на адвокатський запит було отримано приписи у кількості 78 штук.

У постанові від 22.12.2022 у справі №640/31815/21 Верховний Суд виснував: Колегія суддів зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними".

При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння більшої та безповоротної шкоди правам, свободам та інтересам заявника та унеможливить їх відновлення після демонтажу споруд, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вважає помилковим та передчасним висновок суду першої інстанції, позаяк, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд не перевіряв доводи та вимоги цієї заяви критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Суд не навів конкретних обставин, які свідчать про намір відповідача провести демонтаж будівель та споруд позивача, а обмежився лише абстрактним цитування норм закону та усталених правових висновків.

До того ж, доручення видано Департаментом 01.11.2023, а заяву про забезпечення позову подано 23.04.2024, тобто після спливу 5 місяців і трьох тижнів від дня видачі доручення, при цьому, колегією суддів не встановлено, що відповідачем чи третьою особою вчинялись дії по реалізації оскаржуваного доручення.

Суд першої інстанції не зазначив будь-яких об`єктивних фактів, які дають підстави вважати, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Можливий демонтаж гаражів не свідчить про неможливість або ускладнення поновлення у подальшому прав, які позивач вважає порушеними, і у разі поновлення прав позивача у судовому порядку, може бути повернутим на попереднє місце розташування. Посилання суду першої інстанції ґрунтується на припущенні. Також, у разі задоволення позову і визнання демонтажу протиправним, позивач можуть звертатися до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Щодо зазначення про те, що позовну заяву було повернуто, колегія суддів зауважує, що після повернення позовної заяви, позивач повторно звернувся до суду з цим позовом, та провадження у справі відкрито 09.05.2024 у справі № 320/19036/24. При цьому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 у даній справі у задоволенні клопотання представника Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ветеран» до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування доручення було відмовлено, проте, дана ухвалу не є предметом апеляційного розгляду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвели до помилкового вирішення заяви про забезпечення позову, а тому, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Кооперативу по будівництву та експлуатації гаражів «ВЕТЕРАН» про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Л.В. Бєлова

Повний текст постанови складено 25.07.2024.