Ухвала

від 25.07.2024 по справі 320/4609/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

справа №320/4609/23

адміністративне провадження №К/990/26652/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №320/4609/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Статус Лідер» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Статус Лідер» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2022 року:

- №334630411 на загальну суму штрафної санкції 825 052,50 грн;

- №334610411 на загальну суму штрафної санкції 571 357,50 грн;

- №330960411 на загальну суму штрафної санкції 2 168 583,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 26 лютого 2024 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 09 липня 2024 року.

Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження

Обґрунтовуючи поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зауважує, що первинну касаційну скаргу було подано у встановлені статтею 329 КАС України строки. Посилається на обставину запровадження воєнного стану на території України. Цитує частину п`яту статті 333 КАС України. Також, посилається на практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно з відомостями Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалами від 02 травня 2024 року, від 22 травня 2024 року, від 25 червня 2024 року їх повернуто як такі, що не містили підстав касаційного оскарження.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, то колегія суддів зазначає, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу податкового органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Крім того, Верховний Суд зауважує, що доводи скаржника стосовно передбаченої процесуальним законом можливості подання касаційної скарги упродовж строку, визначеного у частині п`ятій статті 333 КАС України, засновані на помилковому розумінні цієї правової норми, оскільки предмет її регулювання не охоплює питання, пов`язані з визначенням часових меж, обчисленням і поновленням строку касаційного оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №320/4609/23 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко