Рішення

від 28.12.2023 по справі 160/27949/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року Справа № 160/27949/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНТІС» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНТІС» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, поданий представником позивача - адвокатом Шиловим Семеном Олександровичем, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 № 9224659/42016615, про відмову в реєстрації податкової накладної № 49 від 20.06.2023 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 49 від 20.06.2023 р., складену ТОВ «ІОНТІС» датою її первинного подання платником податків на реєстрацію 07.07.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між ТОВ «ІОНТІС» та ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» було укладено Договір поставки № CG14CH23 від 23.03.2023 року. На виконання Договору сторонами підписано Специфікацію №2 від 29.03.2023 року за умовами якої позивач зобов`язувався поставити продукцію виробництва Gurtec GmBH асортименті загальною вартістю 525 420,00 грн. в тому числі ПДВ 87 570,00 грн. Згідно п. 4 Специфікації № 2 сторони домовились, що термін поставки товару становить не більше 105-ти календарних днів з дати отримання передплати згідно виставленого рахунку. 10.04.2023 року позивач виставив Покупцю Рахунок № 18 на оплату вартості товару, передбаченого Специфікацією № 2. 11.04.2023р. Покупець здійснив оплату 50% вартості товару, що був предметом Специфікації № 2 в розмірі 262 710,00 грн. в тому числі ПДВ 43 785,00 грн., на підставі чого позивачем була складена податкова накладна № 28 від 11.04.2023р., яка була зареєстрована в ЄРПН. 20.06.2023р. Покупець здійснив оплату другої частини вартості товару (50% від вартості товару), що був предметом Специфікації №2 в розмірі 262 710,00 грн. в тому числі ПДВ 43 785,00 грн., на підставі чого позивачем була складена податкова накладна № 49 від 20.06.2023р., яка не була зареєстрована в ЄРПН. Відповідно до змісту квитанції № 9164051900 від 10.07.2023р. за результатами обробки: «Документ збережено. Реєстрація зупинена». В квитанції зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: «відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 20.06.2023 № 49 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8302, 8431 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Позивач засобом електронного документообігу M.E.DOC. подав 10.07.2023 р. Відповідачу-1 Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До вказаного повідомлення у якості додатків були додані 5 документів. Але комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН було прийняте Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 №9224659/42016615. Крім того, позивач зазначає, що 12.07.2023 року відповідачем 1 надіслано Повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9171227/42016615, однак його не було отримано позивачем з тих підстав, що вказане повідомлення не було направлене ані поштою, ані в електронний кабінет M.E.DOC, а відтак на думку позивача, ним надано усі необхідні пояснення та документи разом із повідомленням від 10.07.2023 року. Не погоджуючись з рішенням, що було прийняте комісією регіонального рівня, позивач 03.08.2023р. подав до Державної податкової служби України скаргу на Рішення №9224659/42016615 від 21.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 49 від 20.06.2023 років. У скарзі, крім обставин неотримання Повідомлення №9171227/42016615 від 12.07.2023 р., позивач надав пояснення щодо господарської операції, яка була підставою виникнення у позивача податкового зобов`язання з податку на додану на суму 43 785,00 грн. Позивач вважає рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся із позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.11.2023 копію означеної ухвали направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти представника позивача адвоката Шилова С.О. зазначену останнім в позовній заяві. Згідно з даними КП «ДСС» одержувачам Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет надіслано 09.11.2023 копію ухвали про відкриття провадження, а копію адміністративного позову Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України 30.10.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 24.11.2023.

20.11.2023 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов, у якому відповідач 1 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що ТОВ «IOHTIC» (код 42016615), перебуває на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Чечелівський район м. Дніпро, основний вид діяльності: 46.69- оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням). Підприємством подано на реєстрацію податкову накладну від 20.06.2023 №49, яка виписана на користь ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» (код 30861821, перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Київ, (Шевченківський р-н м. Києва, основний вид діяльності 11.06-виробництво солоду) на реалізацію роликів та барабану на загальну суму 262 710,00 грн., у тому числі ПДВ 43 785,00 грн. Повідомлено, що ТОВ «ІОНТІС» не включено до переліку ризикових суб`єктів господарювання. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрація здійснюється відповідно до «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 шляхом подання копій документів та письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. У зв`язку з зупиненням реєстрації податкових накладних ТОВ «ІОНТІС» подано пояснення та копії документів. Згідно наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «ІОНТІС» до вищезазначених податкових накладних не в повному обсязі надані документи, а саме: до повідомлення прикріплено 5 документів, серед яких договір, рахунок, специфікація, платіжне доручення, пояснення. При цьому, відсутні первинні документи щодо придбання товару (видаткові накладні, ТТН, розрахункові документи, тощо). Бухгалтерська довідка рахунку 361, 631, тощо. Слід зазначити, що 12.07.2023 ТОВ «ІОНТІС» було надіслано Повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9171227/42016615, яким було надано можливість додатково надати відсутні документи та додаткові пояснення. Суб`єкт господарювання не скористався наданою можливістю. Відповідно до пункту 10 та пункту 11 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі «не надання платником податку копій документів, а саме: відсутні первинні документи щодо придбання товару (видаткові накладні, ТТН, розрахункові документи, тощо). Бухгалтерська довідка рахунку 361,631» прийнято Рішення від 21.07.2023 №9224659/42016615 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 20.06.2023 №49. Підприємство подавало скаргу до Комісії ДПС України, яка залишилась без задоволення.

Відповідачем 1 також наголошено, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні, суд повинен перевірити саме той факт, що податкові накладні які були подані позивачем відповідають всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і їх можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкові накладні, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки ПН/РК в ЄРПН.

20.11.2023 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позов, у якому відповідач 2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з підстав, аналогічних наведених відповідачем 1.

Означені відзиви на позов 14.11.2023 направлені на поштову адресу позивача, вказану останнім особисто в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання позивачем відповіді на відзив з урахуванням ч.5 ст.120 КАС України до 19.11.2023.

Крім того, 20.11.2023 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій заявник просив: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи за правилами загального провадження розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

Вказана заява обґрунтована тим, що предметом даної адміністративної справи є Рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, що є значною для ГУ ДПС у Дніпропетровській області. В зв`язку з чим, просить врахувати значимість даної справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є новим, відповідно як наслідок, розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання. У зв`язку з чим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд забезпечити можливість присутності при розгляді адміністративної справи шляхом переходу до загального позовного провадження. Також звернута увага суду, що предметом спору є рішення відповідно до яких здійснюється донарахування коштів, які беруть участь в формуванні державного бюджету. Відповідного до цього справа має значний суспільний інтерес.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.

Вирішуючи заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спір стосовно оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в силу положень частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають здійснення розгляду справи незначної складності за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Більш того, сторони не позбавлені надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.

З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи вищевикладене, вищевказана заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що станом на 28.12.2023 сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІОНТІС» (код ЄДРПОУ 42016615) зареєстроване в якості юридичної особи 23.03.2018, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №12241020000084794, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Чечелівський р-н м. Дніпра) та є платником податку на додану вартість.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

Для забезпечення господарської діяльності між ТОВ «ІОНТІС» (ПОКУПЕЦЬ) та компанією Normbud Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka komandytowa", Варшава, Польща, (ПРОДАВЕЦЬ), з іншого боку, уклали контракт №173 від 20.07.2019 року про наступне: ст 1. Продавець продає, а покупець купує: Обладнання згідно специфікації, в подальшому ТОВАР, відповідно до умов, номенклатурою, кількістю і цінами, вказаними в Специфікаціях, які складаються в кожному конкретному випадку і є невід`ємною частиною даного Контракту.

Між Позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» (Покупець) укладений Договір поставки №CG14CH23 від 23.03.2023 відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити товар, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах і в порядку, що передбачені цим Договором. Найменування, комплектність, кількість та ціна товару, що поставляється за даним Договором, зазначаються у видаткових накладних та Специфікації (-ях), які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 2.1. Договору поставка Товару здійснюється на основі базової умови поставки DDP у відповідності з Правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010 р. з урахуванням умов поставки Товару. передбачених Договором та Специфікацією до Договору. Постачальник зобов`язаний доставити Покупцеві Товар у термін зазначений у специфікаціях (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.5. Договору Постачальник зобов`язується в момент поставки Товару передати Покупцю всі необхідні супровідні документи на Товар, оформлені згідно вимог чинного законодавства, зокрема: рахунок-фактуру, видаткову накладну, сертифікат (-ти) походження на Товар та копій документів, які підтверджують перетин Товару через митний кордон України (копія ВМД).

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець оплачує Товар за цінами, визначеними у Специфікації (-ях), яка є невід`ємною частиною Договору на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури.

Згідно із п. 4.2 Договору оплата здійснюється наступним чином:

- оплата Товару в розмірі 50% здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати виставлення рахунку, оплата Товару в розмірі 50% здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки Товару за місцезнаходженням Покупця, визначеним у п.2.3. Договору, та підписання Сторонами видаткових накладних, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника;

- допускається 100% передплата.

Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.3 Договору).

На виконання умов Договору між Сторонами було укладено специфікацію №2 від 29.03.2023 року. Згідно вказаної специфікації Сторонами погоджено поставку Товару в наступних найменуваннях: «Ролик GUP_63.5/20/200/206/226/SW15/10» у кількості 160 шт.; «Ролик GUP_63.5/20/250/256/276/SW15/10» у кількості 80 шт.; «Ролик GUP 63.5/20/750/756/782/SW15/13» у кількості 80 шт.; «Ролик спеціальний GST» у кількості 20 шт.; «Ролик GUP 108/20/200/206/226/SW15/10» у кількості 40 шт.; «Ролик GUP 108/20/250/256/276/SW15/10» у кількості 20 шт.; «Барабан 320/60/50/40*750/930/1212,5» у кількості 1 шт. на загальну суму 525420,00 грн. в т.ч. 87570,00 грн. ПДВ.

Відповідно до п. 3. Специфікації №2 від 29.03.2023 умови оплати: згідно п.4.2. Договору. Термін поставки Товару не більше як 105 (сто п`ять) календарних днів з дати отримання передплати згідно виставленого рахунку (п. 4 специфікації №2 від 29.03.2023).

В подальшому на виконання вимог Договору №CG14CH23 від 23.03.2023, ТОВ «ІОНТІС» на адресу свого контрагента було виписано рахунок на оплату №18 від 10.04.2023 на загальну суму 525420,00 грн. в т.ч. 87570,00 грн. ПДВ, за переліком товарів, який відповідає специфікації №2 від 29.03.2023.

За товар ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» сплатило на рахунок ТОВ «ІОНТІС» - 394167,60 грн., із призначенням платежу «Оплата за товар згідно рахунку №17, 18, 19 від 10.04.2023 в т.ч. ПДВ 65694,60 грн.», що підтверджується платіжною інструкцією №175 від 11.04.2023 року. Також ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» листом від 11.04.2023 повідомило позивача про те, що вказана оплата є частковою оплатою, а саме: - 30 537,60 грн. 50% вартості товару, вказаного в рахунку № 17 від 10.04.2023р.; 262 710,00 грн. 50% вартості товару, вказаного в рахунку № 18 від 10.04.2023р.; - 100 920,00 грн. 50% вартості товару, вказаного в рахунку № 19 від 10.04.2023р.

На виконання вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем була складена податкова накладна від 11.04.2023 №28 на суму 262 710,00 грн, в т.ч. ПДВ 43 785,00 грн, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для забезпечення виконання замовлення за специфікацією №2 від 29.03.2023, позивачем у компанії Normbud Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka komandytowa, Варшава, Польща, придбано товари згідно із специфікацією №30 від 12.04.2023 по контракту №173 від 20.07.2019 року.

За товар ТОВ «ІОНТІС» сплатило 100% передплати за специфікацією №30 від 12.04.2023, на рахунок компанії Normbud Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka komandytowa 10 767,24 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №85 від 20.04.2023 року.

За товар ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» сплатило на рахунок ТОВ «ІОНТІС» - 293247,60 грн., із призначенням платежу «Оплата за товар згідно рахунку №17, 18 від 10.04.2023 в т.ч. ПДВ 48 874,60», що підтверджується платіжною інструкцією №319 від 20.06.2023 року.

21.08.2023 компанією Normbud Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka komandytowa поставлено товар визначений у специфікації №30 від 12.04.2023 на адресу ТОВ «ІОНТІС», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями митних декларацій електронного декларування №23UA110130017213U0 та №23UA110130017212U1.

22.08.2023 ТОВ «ІОНТІС» на виконання умов Договору №CG14CH23 від 23.03.2023 поставив товар визначений у специфікації №2 від 29.03.2023 на адресу ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН», що підтверджується видатковою накладною №34 від 22.08.2023.

На виконання вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем була складена податкова накладна від 20.06.2023 №49 на суму 262 710,00 грн, в т.ч. ПДВ 43 785,00 грн, та подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої позивачем квитанції від 10.07.2023 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної її прийнято, але реєстрація зупинена із зазначенням таких підстав: «обсяг постачання товару/послуги 8302,8431, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=11.2492%, "P"=69806.87. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ТОВ «ІОНТІС» було направлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 10.07.2023 №1 щодо спірної податкової накладної із додаванням додатків у кількості 5, у якій позивачем, зокрема зазначено про те, що ТОВ «ІОНТІС» уклала договір поставки № CG14СН23 від 23.03.2023 р. (специфікація № 2 від 29.03.2023 р.,) з ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН». По умовам специфікацій, «Покупець» сплачує передплату у розмірі 100%. До специфікації № 2 від 29.03.2023 р. виписано рахунок 18 від 10.04.2023 р. Згідно рахунка, платіжною інструкцією № 319 від 20.06.2023 р. «Покупець» сплатив передплату у розмірі 50% від суми по рахунку та специфікації.. На суму передплати були виписана на направлена на реєстрацію податкова накладна №49 від 20.06.2023 р., реєстрація якої зупинена.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2023 за №9171227/42016615, у якому зазначено, що у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття Комісією запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування:

- копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити): первинних документів щодо: придбання; товарів; послуг; зберігання продукції.

У даному повідомленні у графі «Додаткова інформація» зазначено «відсутні первинні документи щодо придбання товару (видаткові накладні, ТТН, розрахункові документи, тощо). Бухгалтерська довідка рахунку 361, 631».

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.07.2023 №9224659/42016615 було відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної у вказаному рішенні зазначено: «відмовлено в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, позивач 03.08.2023 року звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

10.08.2023 відповідачем 2 прийнято рішення №62752/42016615/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. В якості підстави прийнятого рішення, відповідачем 2 зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із прийнятим рішенням від 21.07.2023 №9224659/42016615, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, у зв`язку з отриманням коштів в рахунок попередньої оплату ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» за датою першої події, у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 20.06.2023 №49.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (з урахуванням змін та доповнень), яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.п. 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.п.12-17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, пунктом 1 Додатку 3 до Порядку в якості критерію ризиковості здійснення операції визначено: Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 8302,8431, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю господарської операції, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктами 42, 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено її реєстрацію та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що при зупиненні спірної податкової накладної позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями копії документів, які стосуються господарської операції, щодо якої складено спірну податкову накладну.

Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами, для реєстрації спірних податкових накладних.

У повідомленні Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.07.2023 за №9171227/42016615, вказано про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити): первинних документів щодо: придбання; товарів; послуг; зберігання продукції.

Також зазначено додаткову інформацію: «відсутні первинні документи щодо придбання товару (видаткові накладні, ТТН, розрахункові документи, тощо). Бухгалтерська довідка рахунку 361, 631».

Проте, на виконання законодавчо визначеного обов`язку у Повідомленні податковий орган фактично обмежився проставлянням позначки Х у графі копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних без підкреслення які саме документи не надано платником податків. При цьому, зазначення у якості додаткової інформації у Повідомленнях надати документи щодо придбання сировини та витратних матеріалів необхідних для виготовлення продукції, сертифікати походження товару від постачальників не може вважатись належним виконанням контролюючим органом виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо конкретизації підстав прийнятого рішення.

Суд критично ставиться до вимоги контролюючого органу щодо відсутності первинних документів щодо придбання товару (видаткові накладні, ТТН, розрахункові документи, тощо), з огляду на те, що 21.08.2023 компанією Normbud Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka komandytowa поставлено товар визначений у специфікації №30 від 12.04.2023 на адресу ТОВ «ІОНТІС», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями митних декларацій електронного декларування №23UA110130017213U0 та №23UA110130017212U1. 22.08.2023 ТОВ «ІОНТІС» на виконання умов Договору №CG14CH23 від 23.03.2023 поставив товар визначений у специфікації №2 від 29.03.2023 на адресу ТОВ «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН», що підтверджується видатковою накладною №34 від 22.08.2023. Отже, фактично поставка товару відбулась у серпні 2023 року, а на момент надіслання повідомлення контролюючого органу від 12.07.2023 за №9171227/42016615 позивач не мав можливості надати витребувані первинні документи.

При цьому, як вбачається із оскаржуваного рішення, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Суд зауважує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. Під час реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у податкових накладних. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення від 13.09.2023 №9512158/32410085, №9512168/32410085 та №9512164/32410085 Комісії не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

При цьому, в обґрунтування оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації відповідач 1 обмежився лише проставлянням відмітки Х у графі ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, навіть не вказано ненадання чи часткове надання, а також додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних стало підставою для його прийняття.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідачем 1 взагалі не зазначено, яких саме документів не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Відтак, таке рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції виконання робіт за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Така правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судому своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 2140/1820/18.

Отже, під час розгляду справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення від 21.07.2023 №9224659/42016615.

Матеріали справи також не містять доказів спростування факту, що в момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Тобто, в ході судового розгляду Відповідачами також не було надано до суду жодного доказу на підтвердження підтвердити наявність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для віднесення спірної операції позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості господарської операції.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, в порушення обов`язку доказування не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено жодних мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 21.07.2023 №9224659/42016615 прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну накладну, подану позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні позивача, датою їх фактичного отримання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача-1 та необхідність зобов`язання відповідача-2 вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В силу положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 5 368,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 24.10.2023 №23546782, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (по 2 684,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Водночас, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., яка визначена в п.2 Акту приймання-передачі наданих послуг №01/23/06 від 26.10.2023 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №23/06 від 11.10.2023.

Стосовно клопотання позивача про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію Договору про надання правничої допомоги №23/06 від 11.10.2023;

- копію Додаткової угоди №1 від 11.10.2023 до Договору №23/06 від 11.10.2023;

- копію платіжної інструкції №23546784 від 24.10.2023;

- копію Акту приймання-передачі наданих послуг №01/23/06 від 26.10.2023;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002166 від 16.05.2019;

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1236061 від 01.11.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги між ТОВ «ІОНТІС», в особі директора ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатом Шиловим Семеном Олександровичем було укладено договір про надання правничої допомоги №23/06 від 11.10.2023 (далі Договір), згідно з пунктом 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується надавати Клієнту за його завданням правову (правничу) допомогу з питань, що виникають у Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплатити Правову допомогу та оплатити/компенсувати витрати, необхідні для виконання Договору. Пунктом 1.2 Договору, передбачено, що Адвокат приймає на себе зобов`язання (зокрема, але не виключно), а Клієнт надає Адвокату повноваження з: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень (усних/письмових) з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі та будь-якої галузі права; складення та підписання необхідних документів в тому числі заяв, позовних заяв, відзивів на позови, клопотань, листів, звернень, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства у всіх інстанціях, а також у третейському суді, МКАС та інших органах вирішення конфліктів; представництво інтересів Клієнта перед будь-якими фізичними або юридичними особами, в тому числі під час проведення переговорів, органів місцевого самоврядування, в усіх без виключення органах державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та у приватних виконавців здійснення інших законних дій для вирішення будь-яких питань, що стосуються Клієнта; підписання, подання та одержання в інтересах Клієнта будь-яких документів з усіх питань усіх справах, за якими Адвокат надає Правову допомогу Клієнту. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Адвокат надає Клієнту Правову допомогу з питань, перелік яких визначається Сторонами у Додаткових угодах до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Клієнт надає Адвокату інформацію та документи, необхідні для надання відповідної Правової допомоги. При наданні Правової допомоги Адвокат покладається виключно на інформацію та документи, які надані йому Клієнтом і вважаються такими, що належним чином відображають дійсний стан речей з метою надання Правової допомоги. Адвокат має право не приступати до виконання своїх обов`язків за Договором до моменту надання Клієнтом документації та інформації, необхідної для належного виконання своїх зобов`язань за Договором (п.2.2 Договору). Пунктом 2.10 Договору передбачено про те, що приймання-передача наданої Правової допомоги здійснюється шляхом оформлення акту приймання-передачі наданих послуг. Якщо протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту надання/надіслання акту приймання-передачі наданих послуг Клієнт не повернув Адвокату підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або не надав письмову мотивовану відмову від підписання цього акту, то Правова допомога вважається наданою у повному обсязі та належним чином, без зауважень. За таких обставин у Клієнта виникають зобов`язання по сплаті Правової допомоги в строки, передбачені цим Договором. Адвокат надає письмовий Звіт про виконану роботу та/або витрати з надання Правової допомоги виключно на письмову вимогу Клієнта (п. 2.12 Договору).

Згідно із Розділом 3 Договору передбачено, що винагорода за надання Правової допомоги за цим Договором здійснюється у вигляді гонорару у гривнях, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на банківський (картковий) рахунок Адвоката або іншим засобом, що не суперечить законодавству (п.3.1). Розмір винагороди визначається Сторонами у відповідних Додаткових угодах до цього Договору (п. 3.2). За надання Правової допомоги, відповідно до даного Договору, Клієнт сплачує гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні, відповідно до домовленості Сторін. Оплата гонорару здійснюється на умовах передоплати (п. 3.5). Крім оплати гонорару, Клієнт оплачує всі витрати, пов`язані з виконанням даного Договору (надалі витрати), а саме: роботи експертів, перекладачів, інших фахівців, транспортні витрати, витрати на відрядження, оплату друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, телефонних розмов, поштові витрати, витрати по сплаті державного мита, адміністративного збору, судового збору, витрати за отримання платних довідок у підприємств, установ та організацій, витрати по оплаті нотаріальних послуг, тощо (3.7).

11.10.2023 між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору в якій зазначено про те, що Адвокат зобов`язується надати Клієнту наступну правову (правничу) допомогу: підготувати, підписати від імені Клієнта та подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9224659/42016615 від 21.07.2023р. та про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 49 від 20.06.2023 р. Винагорода Адвоката, за надання правової (правничої) допомоги, передбаченої п. 1 цієї Додаткової угоди за домовленістю сторін становить 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень) без ПДВ, яка повинна бути сплачена в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвоката до 30.10.2023 р.

24.10.2023 ТОВ «ІОНТІС» сплатило Адвокату 6000,00 грн. «за надання правової (правничої) допомоги адвоката згідно Додаткової угоди №1 до Договору №23/06 про надання правової допомоги від 11.10.2023 р. без ПДВ», що підтверджується платіжною інструкцією №23546784 від 24.10.2023, яка наявна в матеріалах справи.

26.10.2023 між Сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №01/23/06 до Договору, відповідно до якого Адвокатом надана, а Клієнтом прийнята правова допомога (послуги) на суму 6000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, з огляду на умови договору про надання правової допомоги суд вважає за необхідне звернути увагу, на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.12.2020 № 640/18402/19, згідно з якою норма частини 4 статті 134 КАС України запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)», №34884/97).

Судом встановлено, що визначені Договором дії були вчинені Адвокатом в інтересах позивача, проте суд враховує, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, представник позивача не приймав участь судових засіданнях, та не подавав заяв по суті справи, окрім позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, а відтак підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 2500,00 грн. (по 1250,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Вказана сума є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст.143 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНТІС» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 23, код ЄДРПОУ 42016615) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 № 9224659/42016615, про відмову в реєстрації податкової накладної № 49 від 20.06.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 49 від 20.06.2023 року, складену ТОВ «ІОНТІС» датою її фактичного отримання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНТІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНТІС» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно