Рішення

від 25.07.2024 по справі 171/887/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/887/24

Номер провадження 2/184/863/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Лантух Олег Олександрович до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування»,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,460 га у межах згідно з планом, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому, відповідно до державного акту серії ІІ-ДП №127322. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,460 га у межах згідно з планом, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області. Спадкоємцем ОСОБА_2 є син спадкодавця - позивач ОСОБА_1 . Спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено. Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №58/02-31 від 10.04.2024 року, виданої приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Романченко Ю.В., зазначено, що спадкоємцем не подано належні відомості (інформацію) та документи необхідні для вчинення вказаної нотаріальної дії, а саме на підтвердження належності спадкового майна спадкодавцю, спадкоємцем надано державний акт, який не відповідає вимогам чинного законодавства. У вказаному державному акті зазначено дату видачі державного акта - 17 грудня 2001 року, що передує даті прийняття рішення 22 сесії XXIII скликання Кам`янської сільської ради народних депутатів, щодо виділення спадкодавцю вищевказаної земельної ділянки - 18 грудня 2001 року. Тобто правовстановлюючий документ виданий на день раніше, ніж прийнято рішення про його видачу. Згідно державного акту на право власності на землю серії II-ДП №127322 ОСОБА_2 на праві власності за життя належала земельна ділянка площею 6,460 га у межах згідно з планом на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, яка була передана власнику згідно рішення 22 сесії XXIII, акт видано 17 грудня 2001 року. Вважає помилкове написання дати видачі державного акту, при наявності оригіналу такого акту не є підставою для позбавлення позивача права на спадкування відповідної земельної ділянки. Отже, спадкодавець мав законні підстави для отримання відповідної земельної ділянки, проте при оформленні документа для отриманні такої державні органи припустились технічних помилок, які перешкоджають спадкоємцю отримати належну спадкодавцю земельну ділянку. Таким чином, розбіжності в послідовності дат прийняття рішення про передачу земельної ділянки та реєстрацію і видачу державного акту на підставі відповідного рішення, повністю покладається на державу та не може впливати на набуття спадкоємцем права власності, а тим більше позбавляти позивача законного права власності, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності їх представника.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У ст.55Конституції України зазначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим Апостолівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №49 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження, « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками вказані: батько « ОСОБА_2 », мати « ОСОБА_3 » (мовою оригіналу) (а.с.9).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІ-ДП №127322, ОСОБА_2 на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Кам`янської сільської Ради народних депутатів від 18.12.2001 року, передається у приватну власність земельна ділянка площею 6,460 га у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області (а.с.11).

10.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріусаКриворізького районногонотаріального округуРоманченко Ю.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на спадкове майно право. Згідно постановипро відмовуу вчиненнінотаріальної дії№58/02-31від 10.04.2024року,спадкоємцем неподано належнівідомості (інформацію)та документинеобхідні длявчинення вказаноїнотаріальної дії,а самена підтвердженняналежності спадковогомайна спадкодавцю,спадкоємцем наданодержавний акт,який невідповідає вимогамчинного законодавства,а саме,у вищевказаномуДержавному актізазначено датувидачі Державногоакту 17грудня 2001року,яка передуєдаті прийняттярішення 22сесії ХХІІІскликання Кам`янськоїсільської радинародних депутатівщодо виділенняспадкодавцю вищевказаноїземельної ділянки 18грудня 2001року (а.с.13).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/004941105 від 03.07.2023 року Апостолівської територіальної громади, ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з 02.05.2019 року (а.с.33).

Згідно довідки виконкому Апостолівської міської ради №274 від 02.05.2023 року негосподарської книги №12 за 2021-2025 роки особового рахунку № НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 з 04.06.1979 року по 23.01.2023 рік мешкав і був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті з ним були зареєстровані: дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 26.11.1976 року по теперішній час; дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 22.08.2005 року по теперішній час; син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 10.06.2004 року по теперішній час; невістка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з 21.10.2010 року по теперішній час; онук - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 з 21.10.2010 року по теперішній час (а.с.35).

Згідно заповіту від 14.11.2017 року, посвідченого старостою сіл Кам`янка, Слов`янка, Новоіванівка, Тарасо-Григорівка виконкому Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: земельну ділянку розміром 6,460 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області і належить йому згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №127322, виданий 17.12.2001 року, кадастровий номер земельної ділянки 1220383300:02:102:0002 заповів ОСОБА_1 . Свій житловий будинок АДРЕСА_2 заповів ОСОБА_6 (а.с.36).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73046289 від 03.07.2023 року, виданої приватним нотаріусом Романченко Ю.В., інформаційну довідку надано у зв`язку з підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.37).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73046311 від 03.07.2023 року, наданого приватним нотаріусом Романченко Ю.В., до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи, номер у Спадковому реєстрі 70875496, номер у нотаріуса 81/2023. Спадкодавець ОСОБА_2 (а.с.38).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №73046341 від 03.07.2023 року, виданої приватним нотаріусом Романченко Ю.В., за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі знайдено таку інформацію: відкриття спадкової справи, номер у Спадковому реєстрі 61694612, чинний, номер в реєстрі нотаріальних дій 12-2. Заповідач ОСОБА_2 (а.с.39).

Згідно заяви дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_4 №253 від 18.07.2023 року, яка не претендує на нерухоме майно частку у спільному майні подружжя, яке входить до складу спадщини, яке є особистою власністю спадкодавця. Також відмовляється від спадщини за законом, яка не охоплена заповітом (а.с.44).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельну ділянку, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно п.1 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на землю серії II-ДП №127322 ОСОБА_2 на праві власності за життя належала земельна ділянка площею 6,460 га у межах згідно з планом на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, яка була передана власнику згідно рішення 22 сесії XXIII акт видано 17 грудня 2001 року. Суд вважає помилкове написання дати видачі державного акту, при наявності оригіналу такого акту не є підставою для позбавлення позивача права на спадкування відповідної земельної ділянки. Отже, спадкодавець мав законні підстави для отримання відповідної земельної ділянки, проте при оформленні документі, для отриманні такої, державні органи припустились технічних помилок, які перешкоджають спадкоємцю отримати належну спадкодавцю земельну ділянку.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Так, Європейській суд з прав людини вказував, що поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття «правомірні очікування» тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. (Справа "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com Б.г.І. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті. причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" тау справах "Ґаші проти Хорватії "Трїо проти Хорватії").

Отже такі ситуації вимагають від органів правосуддя, враховуючи вимоги Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, вирішення справ з урахуванням не лише національного законодавства, але й Конвенції та практики ЄСПЛ.

Таким чином розбіжності в послідовності дат прийняття рішення про передачу земельної ділянки та реєстрацію і видачу державного акту на підставі відповідного рішення, повністю покладається на державу та не може впливати на набуття спадкоємцем права власності, а тим більше позбавляти його законного права власності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Лантух Олег Олександрович до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування» задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНН: НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 6,460 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах згідно з планом, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала йому відповідно до державного акту серії ІІ-ДП №127322.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 25.07.2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш