Рішення

від 26.07.2024 по справі 199/3451/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3451/24

(2-др/199/56/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

26.07.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького, 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2024 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000,00 гривень, які складаються з вартості надання адвокатом консультації правового характеру (800 гривень), вивчення матеріалів справи (1500,00 гривень), складання позовної заяви (5000 гривень), подання адвокатського запиту (1300 гривень), складення клопотання про витребування доказів (700 гривень), складення заяви про отримання рішення суду та виконавчого листа (700 гривень). Заява мотивована ухваленням судом 16 липня 2024 року рішення суду у справі №199/3451/24 на користь позивача без розподілу судових витрат по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, заявленням стороною позивача про подання доказів на підтвердження таких витрат в подальшому.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №199/3451/24 (провадження №2/199/2059/24) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького, 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам.

16 липня 2024 року за наслідками розгляду вищевказаної цивільної справи по суті Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення суду, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), законним представником якої є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького, 4» (ЄДРПОУ 34733492; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пров. Любарського, 4) заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання станом на 08 квітня 2024 року в розмірі 16420 гривень. Питання про розподіл судових витрат вирішено лише в частині судового збору. При цьому представником позивача у позовній заяві зазначено про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України.

22 липня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду, яка вирішується, і до якої в якості доказів долучено копії Договору про надання послуг з адвокатської діяльності №01/02, рахунку №22/07 від 22 липня 2024 року та акту наданих послуг з адвокатської діяльності №22/07. Відповідно до наданих доказів представником позивача було надано позивачу наступні юридичні послуги: адвокатом консультації правового характеру (800 гривень), вивчення матеріалів справи (1500,00 гривень), складання позовної заяви (5000 гривень), подання адвокатського запиту (1300 гривень), складення клопотання про витребування доказів (700 гривень).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч.1-3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8ст.141ЦПК Українивизначено,що розмірвитрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ст.246 ЦПК України встановлено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.270 ЦПК України.

В свою чергу, нормою ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини в контексті викладених вище норм процесуального законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

До правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №379/1418/18, від 13 грудня 2022 року по справі №695/2483/20.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року по справі №317/1209/19, від 22 січня 2021 року по справі №925/1137/19, від 03 лютого 2021 року по справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року по справі №753/1203/18, від 21 грудня 2022 року по справі №357/9210/18.

Учасник справи повинен деталізувати опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Зазначення в акті приймання-передачі наданих послуг переліку наданих послуг та фіксований розмір гонорару адвоката є належним розрахунком детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Наведена правова позиція узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №922/1964/21.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що судом з матеріалів справи достеменно встановлено і підтверджено факт укладення 29 квітня 2022 року між позивачем та його представником Договору №01/02 про надання послуг з адвокатської діяльності, на виконання умов якого представник позивача вивчив матеріали, надав позивачу консультацію, склав адвокатський запит, клопотання та позовну заяву, враховуючи задоволення позовних вимог рішенням суду від 16 липня 2024 року, однак без розподілу таким рішенням судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про правомірність заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, а отже і наявність підстав для її задоволення, однак часткового шляхом зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 9300,00 гривень, тобто без врахування такої складової розрахунку витрат на професійну правничу допомогу як складення заяви про отримання рішення суду та виконавчого листа (700 гривень), оскільки матеріали справи не містять доказів надання такої послуги адвокатом, а саме подання до суду відповідної заяви.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст.133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), законим представником якої є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького, 4» (ЄДРПОУ 34733492; адреса місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, пров. Любарського, 4) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9300,00 гривень.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко