Рішення

від 25.07.2024 по справі 234/15905/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/15905/21

Провадження № 2/202/1913/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі, Донецької обласної державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі, Донецької обласної державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шахтарськ Донецької області помер її син, ОСОБА_2 . Факт родинних відносин підтверджується Свідоцтвом про народження померлого. Після смерті сина відкрилася спадщина у вигляді сум недоотриманої пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю. Вона є єдиним спадкоємцем. Спадщина ніким не прийнята. Позивач звернулася до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що вона пропустила строк на прийняття спадщини та вказано на можливість звернутися до суду.

Вказала,що увстановлений шестимісячнийстрок вонане звернуласядо нотаріальноїконтори дляприйняття спадщини,оскільки,син проживавна непідконтрольнійУкраїні територіїу м.Шахтарськ,де проживалаі позивач. Син помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а через запроваджений з березня 2020 року по всій території України карантину через розповсюдження в світі COVID 19, сполучення між територією України та «ДНР» було припинено.

На час його смерті та у впродовж 6-місячного строку на прийняття спадщини на всій території України був запроваджений загальнонаціональний карантин, в подальшому строк дії картину неодноразово продовжувався із встановленням різного ступеня обмежень для громадян та в роботі органів, установ, організацій, що перешкоджало позивачу звернутись до нотаріуса з відповідною заявою.

Тільки у вересні 2021 р. позивач змогла звернутися до нотаріуса на території, підконтрольній Україні, з метою прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском шестимісячний строку для прийняття спадщини.

Вважає дані причини пропуску строку на подачу заяви на прийняття спадщини поважними.

Просила суд: визначити позивачу додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання законної сили рішення суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Шахтарську Донецької області.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 25 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни,Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022,затвердженого ЗакономУкраїни від24лютого 2022року №2102-IXзі змінами,з 05години 30хвилин 24лютого 2022року вУкраїні введеновоєнний стан.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України"Просудоустрій істатус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Водночас згідно з цим рішенням Вищої ради правосуддя Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська належить продовжити розгляд справ, які надійшли до 06 серпня 2023 року включно на розгляд цього суду у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Отже, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, що узгоджується з позицією Ради суддів України, викладеною у рішенні від 17.08.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2023 року, головуючим суддею у розгляді вказаної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. від 24 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

15.01.2024 року, документ сформований в системі «Електронний суд» від представника відповідача Донецької обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву. Вказали, що останнім місцем проживання спадкодавця є смт Пантелеймонівка, м. Шахтарськ Донецької області. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, передбачено, що з 07 квітня 2014 року територія Шахтарської міської ради є тимчасово окупованою російською федерацією. Враховуючи, що заяву про прийняття спадщини було подано позивачем приватному нотаріусу Волноваського районного нотаріального округу Донецької області смт Велика Новосілка, згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», місцем відкриття спадщини за законом є смт Велика Новосілка Донецької області. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки було утворено Донецьку обласну військову адміністрацію. Тобто, Донецька обласна державна адміністрація тимчасово в умовах запровадженого воєнного стану отримала додатковий правовий статус обласної військової адміністрації, залишаючись при цьому місцевим органом виконавчої влади на рівні Донецької області.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Шахтарська міська рада (код ЄДРПОУ 04053074) є юридичною особою, яка не перебуває в процесі припинення та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на тимчасово окупованій території. Рішення про утворення Шахтарської міської військової адміністрації Донецької області Президентом України не приймалося. Указом Президента України №469/2022 від 04.07.2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області" утворена Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Великоновосілківська селищна військова адміністрація (код ЄДРПОУ 44790913) є юридичною особою, яка не перебуває в процесі припинення та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Виходячи з викладеного, облдержадміністрація не є стороною спадкових правовідносин, внаслідок чого позовні вимоги до Донецької облдержадміністрації заявлені безпідставно та необґрунтовано.

Просили відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації повністю.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Відповідно до заяви, яка наявна в матеріалах справи, позивач просила суд проводити розгляд справи за її відсутністю. Позовні вимоги підтримала з наведених в позові підстав та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі судове засідання не з`явився. Про дату,час тамісце судовогозасідання повідомлялисьналежним чином.Заяв таклопотань ненадійшло.

Представник відповідача Донецької обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився. Відповідно до заяв, документи сформовані в системі «Електронний суд» просили суд розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами справи та висловленої у відзиві на позовну заяву позиції.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін за наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст.247ч.2ЦПК України фіксуваннясудового процесуза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу нездійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 18 червня 2021 року Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18 червня 2021 року складено відповідний актовий запис №16.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є мати ОСОБА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження НОМЕР_2 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №66656990 від 30.09.2021 вбачається, що спадкова справа ніким не заведена, спадщина ніким не прийнята.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, стосовно наявності заповітів/спадкових договорів №66656962 від 30.09.2021 вбачається, що їх не має.

Постановою приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Касицькою Л.М. від 30.09.2021 року, розглянуто заяву ОСОБА_3 , яка діє від імені ОСОБА_1 , на підставі довіреності посвідченої 14 вересня 2021 року ОСОБА_4 , тимчасово виконуючого обов`язки нотаріуса Сердюкова Дениса Вікторовича Некліновського нотаріального округу Ростовської області (російська федерація) за реєстровим № 61/186-н/61-2021-8-1644, з питання видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію після смерті сина ОСОБА_1 ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У видачі свідоцтва відмовлено. Вказала, що спадкоємець ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк не подала, на момент відкриття спадщини разом з спадкодавцем не проживала.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином, ОСОБА_1 , пропустила строк для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

Однак, судом встановлено, що позивачем пред`явлено позов про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини до відповідача Донецької обласної державної адміністрації, який є неналежним відповідачем у справі.

Судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, а виплата недоотриманої пенсії здійснюється з бюджету Пенсійного фонду України.

Крім того, позивачем не надано доказів, про перебування ОСОБА_2 на обліку в Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі, отримання ним пенсії та заборгованості з виплати пенсії.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.141ЦПК України оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено то судові витрати не відшкодовуються.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 268ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст. ст. 15, 16, 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 48,51,141, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, будинок 5, ЄДРПОУ: 37885427), Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька область, м. Краматорськ, пл. Миру, 2) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.07.2024 року.

Суддя Л.П. Слюсар